Характеристика та склад грошових надходжень на підприємстві

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання ви­ручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підпри­ємств.

Грошові надходження надходження – це кошти, що надходять на поточні та інші рахунки підприємства в банках та в касу підприємства.

У сучасних умовах підприємство здійснює:

1) Операційну діяльність – це основна діяльність підприємства що закладена в статутних документах

2) Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання і продажу довгострокових активів а також короткострокових фінансових інвестицій, що не є еквівалентом грошових коштів.

3) Фінансова діяльність – це сукупність операцій що призводять до зміни величини або складу власного або позикового капіталу.

Підприємство отримує доходи відповідно до названих видів діяльності:

- дохід від звичайної діяльності:

а) від основної діяльності

б) інвестиційної діяльності

в) фінансової діяльності

- дохід від надзвичайної діяльності

Дохід визначається в разі збільшення активу або зменшення зобов’язань, що супроводжуються зростанням власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначеною.

Не визначається доходом:

- сума надходжень за договором комісії

- сума попередньої оплати продукції

- сума завдатку або застави

- надходження від первинного розміщення ЦП

- сума авансу в рахунок оплати праці

- сума ПДВ акцизного збору, інших податків і платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

12. Види цін на продукцію (роботи, послуги)

У залежності від того, яка ознака взята для класифікації, всі види цін можна розділити на різні групи. По характері обороту, що обслуговується, розрізняють такі види цін:

Оптові ціни покупки і продажу. Оптової вважається ціна, по якій підприємства реалізують зроблену продукцію іншим підприємствам, збутовим організаціям звичайно великими партіями (оптом).

До числа оптових цін відносяться закупівельні ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію підприємствам, організаціям, фірмам, промисловим підприємствам для наступної переробки.

Роздрібні ціни - це ціни продажу індивідуальному чи дрібнооптовому споживачу, переважно населенню

Різниця між ціною реалізації товару постачальницько-збутової організації й оптовою ціною підприємства-постачальника представляє постачальницько-збутову надбавку (націнку).

Різниця між оптовими цінами покупки (закупівлі) і продажу, між оптовою і роздрібною цінами являє собою торгову націнку (знижку).

У залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку розрізняють вільні (ринкові) і регульовані види цін.

Вільні ціни (ринкові ціни) - це ціни, що встановлюються виробниками продукції і послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку До вільних цін відносяться: ціна попиту, ціна пропозиції, ціна виробництва.

Ціна попиту - ціна, що складається на ринку покупця.

Ціна пропозиції - ринкова ціна, вказується в оферті (офіційній пропозиції продавця) без знижок. Ціна виробництва - ціна, що визначається на основі витрат виробництва з додаванням середнього прибутку на весь авансований капітал.

Регульовані ціни - це ціни, що встановлюються державними органами керування.

Регульовані ціни, у свою чергу, можуть бути гарантовані, що рекомендуються, лімітні, заставні, граничні (захисні) ціни. У числі регульованих цін виділяють:

- Граничні ціни - це такі ціни, вище яких підприємства не можуть установлювати ціну своєї продукції чи послуг.

- Фіксовані ціни - це ціни, установлювані на визначеному рівні, зміна яких можливо тільки за рішенням органа суб'єкта чи ринку, що затвердив їх.

За способом встановлення, фіксації розрізняють: тверді, рухливі, змінні ціни. Ці види цін встановлюються в договорі, контракті.

Тверді ціни називають ще постійними. Це такі ціни, що встановлюються в момент підписання договору і не міняються протягом усього терміну постачання продукції по даному договорі, угоді, контракту.

Рухлива ціна - така ціна, коли в договорі передбачено, що ціна, фіксована в момент укладання договору, може бути надалі переглянута, якщо до моменту виконання договору ринкова ціна зміниться (підвищиться чи понизиться).

Змінна ціна - це ціна, обчислювальна в момент виконання договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, за період часу, необхідний для виготовлення продукції. (Наприклад, коли має місце інфляція, стійка зміна цін на ресурси і т.д.)

Дата добавления: 2015-05-24