Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

З яких фондів складаються резервні та страхові фонди держави?




Яке місце державного кредиту в системі перерозподілу фінансових ресурсів в державі?

 

Важливим інструментом перерозподілу фінансових ресурсів в державі є система державного кредиту.

Державний кредит - це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає дер­жава (в особі Міністерства фінансів, республіканських і місцевих органів влади), а кредиторами – юридичні (держави, фінансові установи) або фізичні особи.

Державний кредит дозволяє мобілізовувати (запозичувати) тимчасово вільні грошові засоби юридичних і фізичних осіб, які на платній і поворотній основі надходять в розпорядження державних і місцевих органів влади для фінансування витрат, не забезпечених бюджетними доходами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політи­ки держави та регулюється законодавством. Великий борг дає підстави для висновку, що держава живе за рахунок майбутніх поколінь. Він лягає тягарем на видаткову частину бюджету, оскільки потребує витрат на обслуговування боргу.

Державні запозичення здійснюються шляхом продажу на зовнішніх і внутрішніх фінансових ринках облігацій, казначейських зобов’язань та інших видів державних цінних паперів. Державний кредит дозволяє цивілізованим способом покривати бюджетний дефіцит, сприяючи відтоку грошей з обігу, він пом’якшує гостроту проблем у сфері грошового обігу.

 

 

Загальнодержавні фінансові резерви - гро­шові ресурси, що резервуються державою для забезпечення непередбачених витрат і спеціаль­них потреб (див. рис. 7.2.).

Резервний фонд Кабінету Міністрів України створюється для фінансування невідкладних ви­трат у народному господарстві, соціально-культур­них та інших заходів, непередбачених і які не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України. Обсяг цього фонду залежить від обсягу видат­ків Державного бюджету України та розміру від­рахувань від нього.

Фінансування видатків з резервного фонду здійс­нюється за постановою Кабінету Міністрів України на основі подання міністерств та відомств, інших органів державної виконавчої влади та висновку Міністерства фінансів України і Міністерства еконо­міки щодо економічної доцільності та ефективності фінансування видатків за рахунок цього фонду.

Державний фонд дорогоцінних металів і доро­гоцінного каміння України складається з державного запасу дорогоцінних металів; державного запасу дорогоцінного каміння; оперативного запасу золота; історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Для зберігання зазначених цінностей у системі Міністерства фінансів України функціонує Дер­жавне сховище дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння.

Для забезпечення потреб України в особли­вий період, надання державної підтримки окре­мим галузям народного господарства, стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнен­ня диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку, надання гуманітарної допо­моги, забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій дер­жава утворює відповідний державний матеріаль­ний резерв переважно за рахунок коштів Держав­ного бюджету України.

Державне особисте і майнове страхування є одним з методів створення страхових фондів для відшкодування збитків громадянам і господар­ським структурам у разі настання страхового ви­падку.

Страхові фонди в своїй дохідній частині станов­лять страхові платежі (внески та страхові премії), які незалежно від добровільної чи обов’язкової форми страхування страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно із договором страхування. Держава виступає страховиком і розпорядни­ком державних страхових фондів.

 

 

Яка специфіка організації фінансів державних (муніципальних) підприємств?

 

Фінанси державних (муніципальних) підприємств – це грошові відносини, що виникають в процесі формування і використання основних та оборотних фондів, виробництва і продажу продукції, створення, розподілу і використання прибутку державних (муніципальних) підприємств. Специфіка організації фінансів і майна державних підприємств обумовлена тим, що їх засновником є державні органи влади (органи місцевого самоврядування):

ü порядок і джерела формування статутного фонду визначаються органами державної влади і органами місцевого самоврядування;

ü майно знаходиться у власності держави (муніципальних органів), є неподільним і належить підприємству на праві господарського віддання або оперативного управління;

ü продукція і доходи, одержані такими підприємствами від використання майна, а також майно, придбане за рахунок одержаного прибутку, є власністю держави (муніципалітетів) і поступають в господарське віддання підприємства;

ü державне (муніципальне) підприємство має право продавати нерухоме майно, що належить йому, здавати його в оренду, віддавати в заставу, вносити як внесок в статутний капітал господарських товариств або іншим способом ним розпоряджатися тільки з відома державного (територіального, муніципального) органу з управління державним майном;

ü державне (муніципальне) підприємство відповідає за своїми зобов’язаннями всім майном, що належить йому, не несе відповідальності за зобов’язаннями власника цього майна;

ü джерелами формування майна державного (муніципального) підприємства (разом із загальними джерелами) є: майно, передане підприємству за рішенням державних (місцевих) органів виконавчої влади з управління державним (муніципальним) майном; цільове бюджетне фінансування; дотації з бюджету;

ü державне (муніципальне) підприємство самостійно реалізовує вироблену ними продукцію і використовує чистий прибуток, вони можуть одержувати кредити тільки за наявності гарантій Уряду України, зобов’язані використовувати бюджетні кошти за цільовим призначенням;

ü державні (муніципальні) підприємства мають право створювати за рахунок чистого прибутку: соціальний фонд для вирішення питань зміцнення здоров’я працівників; житловий фонд, кошти якого використовуються на придбання і будівництво (пайова участь) житла для працівників підприємства, які потребують в поліпшенні житлових умов; фонд матеріального заохочення працівників підприємства.

 

Яка роль державних фінансів в умовах ринкової економіки?

 

Ринкова економіка призвела до послаблення ролі державних фінансів.

По-перше, з виникненням нових господарських суб’єктів поряд з традиційними виникають нові групи фінансових відносин.

По-друге, фінанси стають самостійною сферою грошових відносин, набуваючи певної відокремленості. Це зумовлено тим, що в ринкових відносинах гроші (матеріальна основа фінансів), виконуючи функцію засобу обігу, стають капіталом, тобто самозростаючою вартістю.

По-третє, відбувається зміна пріоритетів, поступове зниження ролі державних фінансів на макрорівні і зростання значення фінансів на макрорівні.

Роль державних фінансів в економіці країни визначається тим, яку величину фінансових ресурсів держава мобілізує у своє розпорядження. Джерелом створення фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт.

В розпорядженні держави знаходяться не всі ресурси, що є в державі. Держава розпоряджається ресурсами бюджетної системи і різних видів централізованих і децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (НБУ, державні страхові органі, державні кредитні установи).

За структурою джерел фінансові ресурси умовно поділяються на три частини: перша і основна частина – це грошовий вираз вартості чистого доходу, створеного в державі (прибуток, відрахування до державних централізованих фондів цільового призначення, доходи від зовнішньоекономічної діяльності).

До другої частини належить частина фонду споживання, що перерозподіляється за допомогою фінансів (прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори).

Третя частина фінансових ресурсів являє собою відрахування, що включаються до собівартості продукції (амортизаційні відрахування, відрахування на геологорозвідку, плата за воду, плата за землю тощо.)

 

 

Рекомендована література

 

Основна: 59, 64, 74, 76, 97, 119, 144, 177, 188, 190.
 
Додаткова: Додаткові джерела інформації вибирайте із загального списку використаної та рекомендованої літератури, а також здійснюйте власний пошук.



Глава 8 Бюджет і бюджетна система

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 616; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.