Які позитивні та негативні сторони державного кредиту?

Що розуміють під місцевим кредитом?

Особливим елементом публічних фінансів є місцевий кредит. Він законодавчо оформлений Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., закріплений в Бюджетному кодексі України і призначений для покриття дефіциту місцевого бюджету і фінансування місцевих інвестиційних програм. За основними ознаками він співпадає з державним кредитом, але має інший рівень публічності і порядок його формування, розподілу і використання; відповідальність за подібними зобов’язаннями визначається місцевими органами влади.

Відповідно до ст. 74 Бюджетного кодексу запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету і лише до бюджету розвитку. Держава не несе відповідальності за запозиченням до місце­вих бюджетів.

У чому полягає головна відмінність між державним і місцевим (муніципальним) кредитом?

Державний кредит надається державі, а муніципальний – місцевим органам влади фізичними та юридичними особами.

Державний кредит випускає уряд в особі Міністерства фінансів, а муніципальний – органи місцевої влади за погодженням з центральним урядом.

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх позик у межах і на умовах, передбачених Законом про Держаний бюджет України, має держава в особі міністра фінансів України за дорученням КМУ. Емітентом облігацій державної позики виступає Міністерство фінансів України, а генеральним уповноваженим з випуску, обслуговування і погашення держаної облігаційної позики – Національний банк України.

На відміну від облігацій державної позики, випуск облігацій місцевої позики в Україні здійснюють ради відповідного рівня (сільські, селищні, міські, районні, обласні, міст Києва і Севастополя­), причому їх погашення не може відбуватися через випуск нових облігацій, а максимальний випуск за їх вартістю не повинен перевищувати 30 % дохідної частини відповідної ради за попередній рік.

Як спосіб фінансування витрат уряду державному кредиту характерні як переваги так і недоліки в порівняно з традиційними формами фінансування — додатковою грошовою емісією і збільшенням доходів бюджету за рахунок прямого підвищення податків. Державний кредит виступає одним з факторів покращення грошового обігу і зміцнення національної валюти, що в свою чергу дозволяє державі, з одного боку, не вдаватися до додаткової грошової емісії, а з другого боку, об’єднувати тимчасово вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб і залучати їх як кредитні ресурси. Перевага і особливість державного кредиту і в тому, що, як джерело фінансування урядових витрат, він виключає додаткове навантаження на традиційні доходи державного бюджету, поточне споживання і дозволяє рівномірно розподілити боргове навантаження між нинішнім і майбутніми поколіннями та дотримуватись принципу справедливості в розподілі ризиків між держателями державних цінних паперів і іншим населенням.

Слід при цьому уточнити, що державні запозичення все-таки впливають на стан бюджетних коштів, оскільки, як правило, обслуговування державного боргу є традиційною статтею видаткової частини бюджету. Тому залучені державою позики називають антиципірованими, або вилученими наперед податками. Держава таким чином відволікає частину бюджетних коштів від продуктивного виробничого використання і, крім цього, розподіляє тягар погашення боргу між всіма громадянами, а не тільки між власниками зобов’язань держави. У цьому полягає і негативна сторона державного кредиту. Такий момент може бути менш нейтралізованим (пом’якшеним), якщо залучені кошти використовувати для вкладень в конкретні виробничі об’єкти, які з власних доходів погашатимуть борг, не відволікаючи на ці цілі кошти бюджету.

Яким чином державний кредит впливає на соціально-економічну ситуацію в державі?

Вплив кредитного фінансування держави і місцевих органів влади на соціально-економічну ситуацію проявляється через те, що:

ü державний кредит є одним з найгнучкіших інструментів регулювання макро- і мікроекономічних процесів, поєднання доходів і витрат держави;

ü дозволяє рівномірно і певною мірою справедливо розподілити відповідальність за ухвалені фінансові рішення між нинішнім і майбутніми поколіннями;

ü дозволяє впливати на соціальну і грошово-кредитну політику;

ü виступає реальним фактором прискорення темпів соціального і економічного розвитку країни.

Розширення функціонування державного кредиту повинно здійснюватися на основі розвитку фінансового ринку, а саме ринку боргових зобов’язань, стимулювання інвестиційної активності юридичних і фізичних осіб, формування ефективної системи управління боргом.

Дата добавления: 2015-05-24