Теоретичні питання. Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів

Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.

Мета заняття: Вміти аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові, оцінити зміни показників кінцевих продуктів метаболізму в крові. Вміти проводити дослідження гемоглобіну, знати функцію гемоглобіну та його похідних, мати уявлення про гемоглобінопатії та їх розповсюдження.

Актуальність теми: Дихальна функція еритроцитів здійснюється за рахунокгемоглобіну. Завдяки здатності приєднувати кисень при його високому парціальному тиску і віддавати – при низькому молекула гемоглобіну виконує свою основну функцію транспортера кисню: приєднує його в капілярах альвеол легень та віддає тканинам у венозних капілярах. Крім транспорту кисню від легень до капілярів периферичних тканин, гемоглобін відіграє також суттєву роль у перенесенні до легень вуглекислого газу.

У діагностиці невідкладних станів важлива роль належить визначенню кислотно-основного стану, парціального тиску кисню та вуглекислого газу крові, стану буферних систем крові, іонного складу позаклітинної рідини, осмолярності біологічних рідин, дисоціації гемоглобіну тощо.

Конкретні завдання:

Ø Пояснювати механізм участі гемоглобіну в транспорті кисню і діоксиду вуглецю в легеневих капілярах та капілярах периферичних тканин.

Ø Класифікувати молекулярні форми гемоглобінів в еритроцитах здорової людини і пояснювати виникнення патологічних форм гемоглобінів, їх оцінка в діагностиці патологічних станів.

Ø Використовувати результати біохімічного аналізу крові для оцінки стану здоров’я людини, механізму регуляції та підтримки кислотно-основного стану.

Ø Знати молекулярні механізми виникнення патологічних форм гемоглобінів та зміну основних біохімічних показників крові для діагностики функціонального стану організму людини.

1. Кров – внутрішнє середовище організму. Роль крові в підтриманні гомеостазу.

2. Склад крові, плазми, сироватки крові. Фізико-хімічні і біологічні властивості крові.

3. Об’єм крові, рН крові. Формені елементи крові: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.

4. Гемоглобін, його будова, властивості, види.

5. Патологічні стани гемоглобіну: гемоглобінопатії і таласемії.

6. Дихальна функція еритроцитів в легеневих капілярах та тканинах.

7. Ефект Бора. Залежність ступеня оксигенації від парціального тиску кисню. Крива дисоціації оксигемоглобіну.

8. Кислотно-основний стан. Регуляція рН рідин в організмі: порушення кислотно-основного стану: ацидоз метаболічний та респіраторний; алкалоз метаболічний та респіраторний. Механізми їх виникнення.

9. Роль нирок, органів дихання, тканин в регуляції кислотно-основного стану.

10. Буферні системи крові, їх види: роль буферних систем крові в підтриманні постійності рН крові;

11. Основні типи гіпоксії, механізм їх виникнення, методи діагностики:

12. Гіпоксія, викликана зниженням рО₂ у повітрі, що вдихається;

13. Гіпоксія внаслідок розвитку патологічного процесу (легеневий тип, серцево-судинний, тканинний і немічний).

14. Гормони – регулятори осмотичного тиску крові. Роль системи ренін-ангіотензин у регуляції осмотичного тиску.

15. Гормональні механізми регуляції кислотно-основного стану.

16. Залежність біохімічних показників крові від метаболічних процесів в організмі.

Дата добавления: 2015-05-24