Дослід № 3. Визначення циркулюючих імунних комплексів

Дослід № 2. Визначення вмісту вільного гепарину в крові за методом сірмаї.

Принцип методу. Метод базується на здатності толуїдинового синього зв’язувати вільний гепарин крові, що призводить до скорочення тромбінового часу.

Матеріальне забезпечення: плазма, 0,1 % розчин толуїдинового синього, розчин тромбіну (25 мг тромбіну на 1 мл 0,85 % розчину натрію хлориду), ізотонічний розчин натрію хлориду, водяна баня, секундомір, відалівські пробірки.

Хід роботи: У відалівську пробірку (контроль) відмірюють 0,05 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і 0,1 мл досліджуваної плазми. Пробірку ставлять у водяну баню за температури 37 °С. Через 30 с додають 0,1 мл тромбіну і фіксують час згортання крові. В іншу відалівську пробірку (дослід) відмірюють 0,05 мл толуїдинового синього і також ставлять на водяну баню за температури 37°С. Через 30 с додають 0,1 мл тромбіну і фіксують час згортання крові. Різниця в часі згортання плазми в першій і другій пробірках свідчить про кількість вільного гепарину.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Не зважаючи на те, що гепарин синтезується та відкладається про запас в опасистих клітинах, він завжди тісно пов’язаний із кровоносними судинами та виконує низку важливих функцій. Високий негативний заряд гепарину забезпечує його специфічне зв’язування з факторами згортання крові ІХ та ХІ, проте важливішим для його антикоагулянтних властивостей є здатність взаємодіяти з a₂-глікопротеїном плазми – антитромбіном ІІІ, що значно посилює інактивуючу дію антитромбіну ІІІ на серинові протеїнази, а саме на тромбін. Нагромадження в крові білків гострої фази, імунних комплексів призводить до порушення комплексоутворення антитромбін ІІІ-гепарин, тоді як зв’язування гепарину з адреналіном, норадреналіном, серотоніном і гістаміном викликає інактивацію фізіологічних функцій останніх.

гепарин також може специфічно зв’язуватися з ліпопротеїнліпазою, присутньою в стінках капілярів, і викликати вивільнення цього ензиму в кров. Аналогічний процес відбувається з печінковою ліпазою.

У нормі величина вільного гепарину коливається в межах 16 – 20 с. Зменшення кількості гепарину спостерігають при інфаркті міокарда, порушеннях функцій печінки, псоріазі тощо.

Принцип методу. Метод ґрунтується на преципітації велико глобулярних імунних комплексів, які циркулюють у крові, високомолекулярним полі етиленгліколем (ПЕГ) з наступним обліком результатів прямим спектрофотометруванням при довжині хвилі 450 нм.

Матеріальне забезпечення: сироватка хворого, 0,1 М боратний буфер (рН 8,4), 4 % розчин поліетиленгліколю-6 000, спектрофотометр, пробірки.

Хід роботи: Уконтрольну пробірку вносять 2,7 мл 0,1 М боратного буферу (рН 8,4) і 0,3 мл розведеної в три рази боратним буфером сироватки хворого; у дослідну – 0,3 мл розведеної сироватки та 2,7 мл 4 % розчину поліетиленгліколю-6 000 (ПЕГ). Обидві пробірки витримують 1 год при кімнатній температурі, вимірюють екстинкцію на спектрофотометрі при довжині хвилі 450 нм. Отриманий показник екстинкції множать на тисячу і виражають в умовних одиницях.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Визначення циркулюючих імунних комплексів є важливим тестом для визначення тяжкості та активності патологічного процесу. У нормі їх рівень коливається в межах 30 – 100 ум.од. Розміри ЦІК впливають на їх імунобіологічну активність і роль в патогенезі захворювань. ЦІК великих і середніх розмірів є найбільш патогенними, тобто можуть взаємодіяти з системою комплементу, згортаючою, калікреїнкініновою й іншими регуляторними системами організму і здійснювати цитопатогенний вплив на клітинні мембрани.

Дата добавления: 2015-05-24