Предмет хімії. Значення хімії в народному господарстві і екологічні проблеми хімії

Хімія – це наука, яка вивчає склад, будову, властивості речовин, їх перетворення і явища, що супроводжують ці перетворення.

В сучасному житті хімія відіграє дуже важливу роль. Природа дає нам лише вихідну сировину. Піддаючи природні матеріали хімічній переробці, одержують різні речовини, необхідні для сільського господарства, для виробництва промислових товарів і для домашнього вжитку: добрива, метали, пластмаси, мило, соду, лаки, фарби, лікарські та вибухові речовини, каучук та інші.

Розвиток хімічної промисловості – одна з найважливіших умов технічного прогресу. Застосування хімічних матеріалів дає змогу збільшувати кількість продукції і підвищувати її якість. Немає майже ні однієї галузі виробництва, яка б не була пов’язана із застосуванням хімії. Сільському господарству хімія дає добрива, ефективні засоби боротьби з шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин. Застосування полімерних матеріалів і пластмас в машинобудуванні, електротехніці, легкій промисловості, гідромеліорації замість кольорових і чорних металів не тільки дає великий економічний ефект, але й сприяє вдосконаленню конструкцій, підвищенню якості та надійності машин, обладнання, товарів широкого вжитку.

Окрім того, основою технологічних процесів у багатьох галузях народного господарства – металургійній, харчовій, будівництві, легкій промисловості є хімічні реакції.

В той же час широке, наукове необґрунтоване застосування хімії завдає великої шкоди навколишньому середовищу. В навколишнє середовище щороку надходить велика кількість відходів: понад 200 млн.т СО, понад 150 млн.т SO₂, приблизно 70 млн.т неочищених отруйних газів. Ці викиди чинять як прямий вплив на людину, так і глобальний на навколишнє середовище.

Проблема кислотних дощів є однією з найбільш важливих. Причиною кислотних дощів є висока концентрація в повітрі промислових викидів, що містять оксиди Сульфуру та Нітрогену. Ці оксиди досягають верхніх шарів атмосфери, змішуються з водяною парою і під дією сонячної радіації утворюють сульфітну (сірчисту), сульфатну (сірчану), нітритну (азотисту) і нітратну (азотну) кислоти. Випадаючи на землю у вигляді кислотних дощів, ці сполуки приносять величезну шкоду спорудам, конструкціям, матеріалам, знищують ліси, порушують життя у воді, зменшують родючість грунтів, вимиваючи з них поживні речовини.

Глобальний вплив викиди спричиняють на озоновий шар Землі, який захищає живі організми від згубної дії ультрафіолетового випромінювання.

Встановлено, що основним руйнівником озонового шару є оксиди Нітрогену і Хлору, а також фреони – фторопохідні метану, етану і циклобутану, які широко використовуються в аерозольних балонах та в холодильній техніці. Підраховано, що озоновий шар вже зруйнувався приблизно на 3%, а до 2050 року він може зменшитись ще приблизно на 10%.

Щороку в атмосферу надходить близько 14 млрд.т карбон (1У) оксиду (вуглекислого газу) техногенного походження. Рослини не можуть використати цю кількість в процесі фотосинтезу. За даними експертів ООН, за останні 100 років кількість карбон диоксиду в атмосфері збільшилась на 20%. Це може призвести до підвищення температури поверхні Землі і до глобальної зміни клімату.

В річки, озера, водосховища і моря щороку викидається близько 7 км³ неочищених стічних вод і ще більше погано очищених. Вчені вважають, якщо і далі промислові і побутові стоки будуть скидатись в водоймища, то до 2010 року вода усіх річок буде практично використана на їх розбавлення. Отже, людству загрожує не нестача води взагалі, а нестача чистої прісної води.

Дуже сильно забруднює навколишнє середовище автомобільний транспорт. Один автомобіль за добу може викинути до 1 кг вихлопних газів. До їх складу входить близько 3%СО, 0,6%NO, 0,5% вуглеводнів, 0,0006% SO₂, 0,004% альдегідів.

З 1 т бензину утворюється 60 кг карбон (П) оксиду. Підраховано, що автомобілі усіх країн світу за рік викидають в атмосферу більше 200 млн.т карбон (П) оксиду, 20 млн.т нітроген (1У) оксиду, 50 млн.т вуглеводнів, мільйони тонн сажі, свинцю та інших речовин. Приблизно половина усіх викидів в атмосферу припадає на підприємства енергетичної і металургійної промисловості. На підприємства хімічної промисловості припадає близько 2% загальної кількості викидів в атмосферу, хоч, як відомо, рівень локального забруднення повітря в районах розташування хімічних заводів буває дуже високим. Саме тому проблема захисту навколишнього середовища стала особливо гострою, і хімії в вирішенні цієї проблеми відводиться недругорядна роль. Це, в першу чергу, створення безвідходних технологій, а також очищення та переробка стічних вод, відхідних та вихлопних газів, твердих відходів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Дата добавления: 2015-05-24