Форми міжнародного кредиту та технології кредитування

Зовнішній борг та проблеми його обслуговування

Міжнародний фінансовий лізинг

Форми міжнародного кредиту та технології кредитування

План

Тема 6. Міжнародний кредитний ринок та технології кредитування

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть найбільші світові ринки золота.

2. Яка частка золота у структурі офіційних золотовалют­них резервів розвинутих країн?

3. Охарактеризуйте поняття "валютні операції" у вузькому та широкому розумінні.

4. Дайте визначення найпоширеніших "валютних операцій" на міжбанківському валютному ринку.

5. Які форми валютних операцій використовуються на валют­них біржах?

6. Які валютні операції належать до термінових, а які до стро­кових?

7. Що таке валютний арбітраж?

8. Дайте визначення категорії "міжнародні розрахункові операції"'.

9. Які основні форми міжнародних розрахунків?

10. Які правила здійснення розрахунків підприємств-резидентів України з іноземними партнерами?

Ключові терміни: міжнародний кредит, комерційний кредит, фінансовий кредит, приватні кредити, міжурядові і державні позики, забезпечені кредити, бланкові кредити, лізингові операції, фінансовий лізинг, лізингоодержувач, лізингодавець, зовнішня заборгованість, показники міжнародної ва­лютної ліквідності

Література: 1, 4, 17, 21,22, 23, 28, 33, 35, 37, 39, 40, 41, 44, 46

Однією з головних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних розрахунків у кре­дит. Причому ця тенденція значно посилилась останніми десяти­річчями. Так, якщо в 1937 р. на умовах розрахунків у кредит екс­портувалося лише 1,5 % машинно-технічних товарів, то на початку 60-х — 50 %, а на початку 90-х років — 75 % експорту цієї про­дукції у світі. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звич­ним засобом реалізації продуктів на світовому ринку, однією з най­поширеніших форм сучасних світогосподарських зв'язків. Тому не випадково на світовому ринку експортні кредити є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи строки поставок.

Міжнародний кредит — це надання у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці здійснюється шляхом надання валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності та виплати процентів, переважно у вигляді позик.

Залежно від об'єктів кредитування міжнародні кредити поділя­ються на комерційні та фінансові.

Комерційний кредит — це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмовим кредитом, або кредитом постачальним, де позикова операція поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу — з рухом товарного капіталу. Саме тому комерційний кредит, який є найбільш "зв'яза­ною" формою кредиту, все ще досить широко використовується в міжнародній торгівлі, проте внаслідок обмеження фінансових мож­ливостей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призначаються, головним чином, для модернізації та реконструкції виробництва, оновлення його технологічної структури.

Фінансовий кредит — це надання засобів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків і можуть надаватись у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також в інших валютах.

Однією з важливих характеристик сучасних світогосподарських зв'язків є швидке розбухання міжнародного кредиту, перетворення міжнародного ринку позикових капіталів у центральний елемент міжнародних економічних відносин. Адже інтернаціоналізація ви­робництва та капіталу, розширення сфери діяльності транснаціональ­них корпорацій потребують не тільки вільного обміну однієї валюти на іншу, а й сильних джерел безперебійного міжнародного фінансу­вання відносно незалежних від національних систем. Саме тому до­сить значного розвитку набув міжнародний ринок позикових капі­талів як система відносин з приводу акумуляції та перерозподілу позикового капіталу між країнами, що є сукупністю кредитно-фінан­сових закладів і фондових бірж, які надають позики і кредити іно­земним контрагентам.

Міжнародний ринок позикових капіталів не лише продовжує зростати абсолютно, а й характеризується постійною зміною струк­тури і вдосконаленням механізму. Так, ще в 70-х роках, у зв'язку з енергетичною кризою, різко зросла роль деяких країн, що розвива­ються, на світових ринках позикового капіталу, однак невдовзі їх значення тут помітно послабло. А криза платоспроможності пере­важної більшості країн, що розвиваються, призвела до їх практично­го витіснення з міжнародного ринку позикових капіталів, де, як і раніше, переважають представники розвинених країн. Це зумовило появу тенденції до сек'юритизації — переважання на ринку пози­кових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, оскільки останні є менш привабливими для представників промис­лово розвинених країн.

Залежно від того, хто виступає кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові та кредити міжнародних і регіональних органі­зацій.

Приватні кредити надаються приватними фірмами та банками й у свою чергу поділяються на фірмові та банківські.

Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надаються уря­довими кредитними установами.

Кредити міжнародних організацій надаються переважно че­рез Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, Євро­пейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інсти­туції. Причому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредито­ри, а і як координатори міжнародного кредиту.

Змішані кредити — це кредити, в яких беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи.

Транснаціональні корпорації використовують приватні форми кредиту для розширення ринків збуту своїх товарів та послуг, як важливий фактор успішного ведення конкурентної боротьби з іншими країнами — експортерами капіталу. В останні десятиліття різко зросла "прив'язаність" кредитів до експортних поставок із країни-кредитора.

Державна форма міжнародних кредитів, як правило, готує ґрунт для приватних інвестицій, оскільки надання кредиту тій чи іншій країні часто пов'язується з питанням надання пільг національним корпораціям країни-кредитора, концесій на розробку природних багатств у країні-позичальниці.

За своїм цільовим призначенням міжнародні кредити поділя­ються на виробничі й невиробничі.

До виробничих кредитів належать кредити, призначені для роз­витку економіки країни, що їх одержує: для закупівлі промислового обладнання, матеріалів, ліцензій, "ноу-хау", оплати виробничих по­слуг, забезпечення внутрішньоторговельних операцій та інших гос­подарських потреб.

Невиробничі кредити використовуються на утримання держав­ного апарату, армії, закупівлі зброї, погашення зовнішньої заборгова­ності за раніше одержаними кредитами і т. ін.

Залежно від строків кредити поділяють на короткострокові (до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові (понад 5 років). У ряді випадків середньостроковими вважаються кредити до 7 років, а довготерміновими — понад 7 років.

Можливі й інші варіанти розподілу кредиту за строками. При цьому термін кредиту може бути повний, коли він розраховується від моменту надання до повного погашення цієї позики, і середній, коли визначається період, на який у середньому припадає вся сума кредиту.

За умовами використання кредити бувають разові, що надають­ся на певну суму і погашаються у визначений строк, і поновлю­вальні, коли визначаються ліміт кредиту і загальний строк користу­вання ним, а погашена частина автоматично поновлюється.

За способом погашення кредити поділяються на пропорційні (погашення кредиту здійснюється рівними частками протягом пев­ного терміну), прогресивні (суми погашення наростають) і одночасні (погашення кредиту здійснюється в один визначений строк.

Залежно від способу забезпечення кредити бувають забезпечені й бланкові.

Забезпечені кредити — кредити, коли формою їх забезпечення є товари, товарно-розпорядчі документи, акредитиви, виставлені на користь експортерів, акцептовані імпортерами тратти чи векселі, га­рантовані третіми особами, гарантії промислових і торговельних компаній, банків та ін.

Бланкові кредити не мають забезпечення, а надаються під зобо­в'язання імпортера погасити кредит або у визначений строк, або в разі настання певних умов. Такі кредити експортери надають імпорте­рам при поставках товарів із розрахунком за відкритим рахунком.

Залежно від умов реалізації кредити бувають готівкові, коли позика зараховується на рахунок імпортера, й акцептні, коли пози­ку одержує експортер або імпортер шляхом передачі банку своїх векселів, виставлених на цей банк.

Міжнародний кредит виконує багато важливих функцій: стиму­лює експорт товарів та послуг, створює сприятливі умови для розши­рення приватних іноземних інвестицій, служить важливим знаряд­дям одержання прибутку у вигляді процентів від країн-боржників, сприяє розвитку міждержавних господарських зв'язків та поглиб­ленню процесів міжнародної економічної інтеграції.

Дата добавления: 2015-05-24