Водний баланс і типи водного режиму грунту

ВОДНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТУ

Основними водними властивостями грунту є водо-
проникність, водоутримуюча здатність (вологоємкість), водопідій-
мальна здатність, доступність води для рослин.

Водопроникність грунтів — здатність грунтів пропускати через
себе воду, яка надходить з поверхні. Залежить від механічного,
структурного і хімічного складу грунтів, його щільності, пористо-
сті, вологості і тривалості зволоження. Глинисті грунти мають
низьку водопроникність, піщані і структурні — високу. Набухання
колоїдів грунту різко знижує водопроникність грунту. Низька во-
допроникність — негативне явище в землеробстві.

Вологоємкість грунту —здатність поглинати і утримувати пев-
ну кількість води. Виділяють такі види вологоємкості: максималь-
на гідроскопічна, максимальна молекулярна (плівчаста), капіляр-
на, найменша (польова) і повна.

Найменшою (польовою) вологоємкістю є кількість капілярно-
підвішеної води, яку утримує грунт в даний момент при глибокому
заляганні грунтових вод. В структурних грунтах вона становить
30—35, а в піщаних—10—15%. За її величиною розраховують
норми поливу. Різницю між найменшою вологоємкістю і фактичною
вологістю грунту називають дефіцитом вологи.

Повна вологоємкість — найбільша кількість вологи, яку може
увібрати і утримувати грунт. В цьому разі в грунті міститься мак-
симальна кількість всіх форм води. Її величина залежить від меха-
нічного, структурного складу і пористості грунту. Повна вологоєм-
кість більшості грунтів становить 40—50%. Цю величину також
використовують для розрахунків норм поливу.

Вологість в’янення (коефіцієнт в’янення) — вологість грунту,
за якої проявляються ознаки в’янення рослин Ця величина зале-
жить від властивостей грунту (механічний склад, засолення, наяв-
ність торфу тощо) і біологічних особливостей рослин. Вологість
в’янення глинистих грунтів становить 20—30%, піщаних — 1—
3%, торфових — 60—80%. Вологолюбні рослини починають в’яну-
ти при вищій, посухостійкі — при нижчій вологості грунту.

Під водним режимом грунту розуміють сукупність
всіх явищ надходження води в грунт, її переміщення, змін фізич-
ного стану і витрати з грунту. Кількісним вираженням водного ре-
жиму є водний баланс. Водний баланс — це співвідношення всіх
статей прибутку і всіх статей видатку води з грунту за певний пе-
ріод.

Основними статтями надходження води в грунт є: сума опадів
за весь період спостереження, волога, яка надійшла з грунтових
вод, кількість конденсаційної вологи, вода поверхневого стоку, во-
да від бічного притоку грунтових вод.

Витрачається вода на випаровування з поверхні грунту, на
транспірацію (десукцію), на поповнення поверхневих грунтових
вод (інфільтрацію), на поверхневий стік, на бічний підгрунтовий
стік.

Залежно від клімату і рельєфу в різних грунтово-кліматичних
зонах водний баланс і відповідно водний режим грунтів будуть не-
однакові. Водний режим зумовлюється співвідношенням суми ста-
тей прибутку і суми статей видатку вологи. Практично тип водного
режиму визначають за коефіцієнтом зволоження (КЗ) (відношен-
ня річної суми опадів до річного випаровування), який в природ-
них умовах коливається від 3 до 0,1.

Вчення про типи водного режиму розробили Г. М. Висоцький і
О. А. Роде. В сучасному грунтознавстві виділяють всього 14 типів,
основними серед яких є:

1. Промивний тип (К3 > 1). Характерний для зон, де сума річ-
них опадів більше випаровування. Частина води атмосферних опа-
дів промиває грунтовий профіль на всю глибину. Легкорозчинні
сполуки вимиваються в нижні горизонти. В таких умовах форму-
ються підзолисті грунти, червоноземи і жовтоземи вологих суб-
тропіків (рис. 21).

2. Непромивний тип (КЗ < 1). У цьому разі вода атмосферних
опадів не досягає рівня грунтових вод. Такий тип є характерним
для чорноземних і каштанових грунтів.

3. Випітний тип (КЗ < 1) властивий для грунтів напівпустинь
і пустинь. Тут переважають висхідні токи води по капілярах від рів-
ня грунтових вод, що призводить до засолення грунтів.

4. Застійний тип водного режиму характерний для грунтів бо-
лотного типу, які формуються при високому заляганні грунто-
вих вод.

5. Іригаційний тип встановлюється при систематичному зрошен-
ні грунту. Залежно від режиму зрошення в грунтах періодично
встановлюються промивний, непромивний або випітний режими.

Рис.21. Схематичні зображен- ня типів водного режиму (за О. А. Роде): а — промивний тип; б — непромивний тип; в — випітний тип.  

Дата добавления: 2015-05-24