Склад функціональних підсистем автоматизованої інформаційної системи«Податки»

Ця ІС містить у собі функціональні підсистеми, які використовуються в структурних підрозділах ДПА у вигляді системи взаємопов(язаних АРМів спеціалістів- податківців відповідних управлінь.

До складу АІС “Податки” входять такі найбільш поширені підсистеми,кожна з яких має певне цільове призначення і в кожній з них виділяються комплекси задач, які характеризують виконання робіт:

1.Підсистема обліку платників--облік платників на основі уставних документів (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і т. ін.)., збір інформації про відкриття рахунків в банку платниками (у 3-х денний термін), отримання інформації про внесення та виключення платників з ЄДРПОУ.

2.Підсистема реєстрації бух звітності (реєстація, ввід інформації, обробка інформації і т. д.)--збір інформації про економічну діяльність підприємств на основі бух звітності, яка регулярно надається підприємствами до податкової адміністрації. В ДПА виділяється окреме АРМ для прийняття та перевірки наданої інформації на її відповідність звітним формам.

3.Підсистема обліку надходжень до бюджету--оперативне отримання даних про надходження грошових коштів на сплату податків. Ця інформація

надходить з електронних банківських систем та держказначейства України у вигляді електронних файлів або у формі повідомлень та реєстрів

надходження податкових платежів та інших сплат до бюджету.

4.Підсистема складання звітності--формування звітності до вищіх ДПА.

5.Підсистема контролю та аудиту--проведення перевірок правильності сплати податків згідно планів перевірок.

3.Загальна класифікація інформаційних систем.

1) по характеру управління

* організаційно-економ. ІС

* автоматиз. сис-ми техн. упр-ня

* сис-ми автоматизування проек-тування вир-ва(САПР)

2)по рівнях управління

* у виробничій сфері

-- заг.-державні ІС

-- ІС галузі

-- ІС п/п та об'єднань

* у невиробничій сфері

-- заг-державні

-- ІС області (регіональні)

-- ІС міста, р-ну.

Відомчі ІС Д-го аппарату упр-ння мають спец. назви. В Мін. ек-ки Укр. Є автоматизована сис-ма планових розрахунків та автоматизована сис-ма

фін.роз-рахунків.

3) по внутрішній стр-рі і технологічн. принципам виділя-ють АІС різних процесів

Наприклад: обробки, передачі, зберігання, пошуку інф-ції і т.д.

92.Поняття та принципи функціонування платіжних систем.

Швидке зростання обсягу й кількості фінансових трансакцій вимагає побудови ефективної і надійної системи розрахунків (платіжної системи), тобто набору процедур, стандартів та інструментів, що використовуються для перерозподілу фінансової (грошової) вартості між партнерами.

Завдання, які ставляться перед платіжною системою (ПС), значною мірою залежать від економічного рівня країни, в якій вона створюється і функціонує. Головним атрибутом ПС є достатність інформації, яка

забезпечує платіжні права й обов'язки сторін, та достатність коштів. Основною вимогою до неї вважають спроможність забезпечувати проведення операцій, обсяги яких швидко зростають, з невисокими затратами, ги яких швидко зростають, з невисокими затратами,

оптимальними ризиками та справедливим розподілом витрат і прибутків.

Виконання розрахунків забезпечують паперові, електронні платіжні засоби та пластикові картки.

Платіжні інструменти та ПС змінюються залежно від природи фінансових зобов'язань, клієнтів і використання інформаційних банківських

технологій. За характером виконання платежів розрізняють такі системи: міжбанківські розрахунки; внутрішньобанківські платежі; «клієнт-банк»;

споживчі розрахунки.

У розвинутих країнах з метою управління ризиком ПС поділяють на дві окремі частини за таким принципом: великі значення сум з малою кількістю трансакцій; малі значення сум з великою кількістю трансакцій. Зазвичай

перевагу віддають системам переказів великих сум, на відміну від систем, що обробляють платежі відносно невеликими сумами (чеки, платіжні доручення в автоматизованих клірингових палатах, розрахунки через

торговельні автомати тощо).

Визначальним у характеристиці ПС є використання взаємозаліків (клірингу) та періодичність виконання розрахунків. Клірингові операції вивільняють

кошти, які обслуговують грошовий обіг, і дають змогу економити ресурси банків. Розрізняють локальний кліринг, міжфілійний (внутрішньобанківський) кліринг та міжбанківський кліринг. За типом розрахунків розрізняють системи «нетто» (net) і «брутто» (gross).

Розрахунки на чистій основі («нетто») виконуються між двома або кількома сторонами в умовах взаемозаліку дебіторської та кредиторської заборгованості. Для цього протягом певного часу сторони нагромаджують свої вимоги та зобов'язання. Взаємозалік виконується після закінчення операційного періоду за «чистим» результатом (чистою заборгованістю).

Система розрахунків на «валовій» основі («брутто») передбачає остаточний розрахунок окремо за кожним платіжним дорученням. Кошти, шо надходять,

майже не використовуються для розрахунків за відправними платежами. Тому учасники повинні мати значно більші ліквідні кошти порівняно з системою

«нетто». За часом та частотою виконання розрахунків розрізняють платіжні системи:

—визначеного часу (destinated time), або відкладеного (deferend) розрахунку, коли розрахунок відбувається дискретно, у заздалегідь визначений регламентом функціонування час, один або кілька разів

протягом робочого дня. Є системи, зорієнтовані лише на один розрахунок наприкінці робочого дня, наприклад системи нетто для переказу великих сум;

—реального часу (real-time), або постійного (continuous) розрахунку, коли остаточний розрахунок відбувається безперервно, протягом усього робочого дня.

58. Характеристика комплексу задач обліку платників податків – юридичних осіб в автоматизованій інформаційній системі «Податки». Комплекс задач “Облік податкової звітності” вирішується таким чином: Платник подає до

ДПА заяву, реєстраційні документи (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію в органах статистики та ін.), надає довідку про відкриття розрахункового рахунку в банку. Використовуючи НДІ загальнодержавних та галузевих класифікаторів (УКВЕД- укр.клас-тор видів екон діяльн-ті,

УКФВ- укр.клас-тор форм вл-ті, ЗКГНГ- заг.клас-тор галузей н/г, клас-тор видів платників под-ків та ін) ДПІ відкривається паспорт платника, який містить основні дані про платника, і є складовою Книги обліку підприємств (вона заводиться на три роки і є реєстром особливого контролю). Книга обліку перевіряється кожного року після отримання відповідних даних від усіх орг-цій та установ, діяльність яких повязана

з діяльністю підприємств (напр, банки, орг-ції обліку нежитлових приміщень, п-ва звязку, страх-ві органи та ін).

Всі відомості про зареєстрованих платників податків зберігаються в ДПІ не лише у вигляді масиву, але і в документарному вигляді.

Після реєстрації платнику видається свідоцтво про реєстрацію.

Дата добавления: 2015-05-24