КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
У чому сутність тестових методів і шкалування?
Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів? Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів? У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів? У чому сутність методу спостереження? Спостереженн я — це цілеспрямоване, тривале сприйняття дослідником педагогічних явищ і процесів у природних умовах з метою накопичення фактів, подальшого їх аналізу. Бесіда — метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного та соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями, які беруть участь у здійсненні навчально-виховної роботи з окремими учнями або колективами вихованців. При підготовці та проведенні бесіди варто дотримуватися таких правил: 1. Бесіду з учнем треба починати з тематики, яка може бути психологічно прийнятною для вихованця і сприятиме встановленню контакту. 2. Бесіда має відбуватись у час, коли учень не стомлений, у сприятливих умовах, без присутності сторонніх осіб. З" Успіх бесіди може бути досягнутий, коли вона має плановий характер. 4. Запитання, які вихователь пропонує учню, повинні бути доступні та зрозумілі з урахуванням вікових можливостей, індивідуальних особливостей, інтересів, потреб. б. Не варто підказувати вихованцям бажані відповіді та вдаватися до навідних питань. 6. Слід дотримуватися вимог педагогічного такту. 7. Не треба вдаватися до надто спрощених запитань, спускатися до жаргонної лексики. 8. Бесіда з учнем повинна тривати не більш як 25—ЗО хв. Аналіз продуктів діяльності — це метод вивчення учнів, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців з метою з'ясування рівня сформованості їхніх якостей, умінь, здібностей. З цією метою учитель-вихователь вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи, малюнки, вишивки, моделі тощо, Сутність діагностичних методів полягає в тому, що вони дають змогу не просто зробити опис тих чи тих особливостей розвитку вихованців, але й вимірюють їх, лають їм якісну та кількісну характеристику. У ході використання діагностичних методів відбувається пошук специфічних недоліків, відхилень від норм у певній системі, шляхів їх корекції. Вони є засобами розв'язання педагогічних задач і мають підпорядковуватися навчальним та виховним функціям. До діагностичних методів варто включити насамперед тестування і шкалування. Тестом (від англ. test — випробування, дослідження)називають короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких проводять психолого-педагогічні дослідження. Шкалування (від лат. scaling визначення масштабу, одиниці виміру) — це діагностичний метод виміру, за допомогою якого реальні якісні психолого-педагогічні явища отримують певне числове вираження у формі кількісних оцінок. Цей метод можна використовувати для оцінювання якостей особистості при складанні характеристики учнів, а також для виявлення їх ставлення до різних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової тощо). Розрізняють три види шкал. 1. Оціночні шкали. Вони вирізняються відносною простотою, можливістю математичних методів обробки й аналізу результатів дослідження. Сутність цього методу полягає в тому, що будь-які реальні психічні явища (якості) моделюють (відображують) за допомогою числових систем за завчасно обумовленими оцінками. Наприклад, для оцінки характеру стосунків учителя з учнями можна застосовувати таку шкалу оцінок:
Одним із видів оціночного шкалування є рейтинг (від англ. rating — оцінка). Він являє собою діагностичний метод виміру психічних явищ, інших якостей соціального розвитку шляхом збору суджень і різноманітних оцінок компетентними експертами. 2. Шкали ранжування. їх створюють через порівняння окремих показників між собою. Наприклад, учнів одного класу розміщують у ряд за рівнем їх успішності, або членів однієї спортивної команди — в ряд за показниками спортивних досягнень. Різновидністю шкал ранжування є парне порівняння. Сутність його полягає у зіставленні учнів один з одним за якоюсь однією якістю. Якщо ця якість властива обом учням однаковою мірою, то кожному з них ставлять по одному балу. Якщо досліджувана якість у першого розвинена краще, ніж у другого,
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 453; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |