Засоби наочності класифікуються за такимиознаками 3 страница

52 Визначте позитивні позиції словесних методів навчання, їх основний недолік і шляхи його подолання.

Словесні методи навчання. До цієї групи належать методи, які реалізуються переважно через усну комунікацію. Основним їх елементом є слово, мовлення вчителя. До них належать пояснення, інструктаж, розповідь, лекція, бесіда, самостійна робота з підручником.

Розповідь - монологічний виклад навчального матеріалу, який використовують для послідовного та емоційного повідомлення знань. Умовами ефективного застосування розповіді є: наявність плану; логічна послідовність, чіткість і доказовість; достовірність змісту; образність та емоційність викладу. Пояснення - словесний метод навчання, основне завдання якого полягає в розкритті причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей у розвитку природи, людського суспільства і людського мислення. Цей метод іноді називають найскладнішим видом розповіді, тому що він спрямований не тільки на розкриття внутрішніх причинно-наслідкових зв'язків, а й на вивчення зовнішніх сторін явища на рівні опису з використанням конкретних прикладів. Часто, особливо на уроках у початковій школі, пояснення поєднується з описом, бесідою, використанням наочності. Навчальна лекція - словесний метод навчання, що передбачає усний виклад навчального матеріалу, який характеризується великим обсягом, складністю логічних побудов, сконцентрованістю розумових образів, доведень І узагальнень. Основні умови ефективного проведення лекції: створення конкретного плану; повідомлення учням теми, мети і завдань; логічний і послідовний виклад змісту лекції; проблемність та емоційність викладу; гнучке управління розумовою діяльністю учнів; запис основних положень; використання наочності; поєднання лекції із семінарськими і практичними заняттями. Бесіда - словесний питально-відповідний метод навчання, завдання якого - спонукати учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень.Робота з книгою - багатофункціональний метод словесної групи, що полягає в опрацюванні літератури різних видів і спрямований на формування нових знань, їх закріплення, вироблення вмінь І навичок та реалізацію контрольно-корекційної функції в умовах урочного та позаурочного навчання. Основними недоліками у використанні цього методу є значні витрати часу та пізнавальних зусиль, ігнорування індивідуальних особливостей учнів. Тому вчителеві доцільно поєднувати роботу з книгою з іншими методами навчання. Інструктаж (лат. instructio- настанова) - словесний метод навчання, який передбачає ознайомлення зі способами виконання завдань, інструментами, матеріалами, технікою безпеки, показ трудових операцій та організацію робочого місця.Основною перевагою інструктажу є ефективність у передаванні необхідних знань і розвитку простих Навичок. Зазвичай його проводить учитель або заздалегідь підготовлені учні перед виконанням практичних, лабораторних чи самостійних робіт.

53 Доведіть важливість і необхідність філософсько-світоглядної підготовки школяра в сучасній школі. Одним із провідних завдань виховання базової культури особистості є формування світогляду школярів. Світогляд є духовним середовищем людини, її "внутрішнім Я". Осмислюючи свою суб'єктність і навколишній світ, людина завдяки світогляду починає усвідомлювати себе здатною до його інтелектуального і практичного засвоєння, формуватися як людська індивідуальність. Філософсько-світоглядний контекст освіти орієнтує школу на формування в учнів необхідних громадянських позицій, ціннісних орієнтацій, готовності і здатності жити повноцінним особистим і соціальним життям. Вихованню в учнів наукового світогляду сприяє наступність у навчанні та здійснення міжпредметних зв'язків. Ці педагогічні умови дозволяють побачити одне й те ж явище з різних точок зору, одержати про нього цілісне уявлення. Особливо великого значення у світоглядному плані мають такі міжпредметні взаємодії, які дозволяють учням всебічно охопити всі властивості і зв'язки об'єктів, які вивчаються. Духовним наставником сучасної молоді може бути лише учитель, який сприйняв передові ідеї нового тисячоліття, смисл науки, учитель, який сформований як творча особистість

54 Розкрийте мету і зміст громадянського виховання школярів: патріотичне виховання і формування культури міжнаціонального спілкування; правова культура школяра.

Громадянське виховання – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Визначальними характеристиками громадянської культури є патріотизм, правосвідомість, політична культура, моральність, реалізація громадянської позиції у соціальній практиці. Патріотичне виховання - це становлення національної свідомості, почуття належності до рідної землі, народу. Цей процес мас два етапи: 1) етнічне самоусвідомлення - засвоєння рідної мови, родинних звичаїв, традицій, мистецтва, народних поглядів, переконань, ідеалів, загальноприйнятих норм поведінки тощо; 2) громадянсько-патріотичне самоусвідомлення - залучення учнів до продуктивної діяльності, спрямованої на розбудову власної держави, її впорядкування і зміцнення. Важливе місце у змісті громадянського виховання відводиться формуванню культури міжетнічного та міжнаціонального спілкування. Високий рівень культури міжетнічних і міжнаціональних відносин передбачає рівність і співробітництво всіх народів, їх гармонію, орієнтує людину і суспільство на злагоду, взаємодію, взаємодопомогу, партнерство, діалог, толерантність. Правова культура - різновид і невід'ємна частина загальної культури, що становить систему духовних і матеріальних цінностей у правовій сфері, збережених, накопичених та розвинених суспільством завдяки постійному вдосконаленню заходів інформаційного, просвітницько-освітнього характеру з урахуванням загальнолюдських правових цінностей. Головний зміст правової культури - усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; визнання та забезпечення прав людини як єдиної норми для всіх людей.

55. Дайте характеристику наочних методів навчання.

Особливість наочних методів навчання полягає у використанні зображень об'єктів і явищ, конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні. До таких методів належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Ілюстрування - використання у навчальному процесі наочності (плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.) з метою оптимізації засвоєння знань. У навчальному процесі нерідко ілюструють натуральні предмети, зображення об'єктів, що вивчаються, схематичні зображення предметів вивчення. Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття. Демонстрування - використання приладів, дослідів, технічних установок та ін. Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу сприймати предмет або процес, а вчитель зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення. Самостійне спостереження - безпосереднє сприймання явищ дійсності. Методика організації будь-якого виду самостійного спостереження потребує послідовного використання його елементів. Це інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження, здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів учнем, узагальнення і формулювання висновків (вивчення вчителем поданих учнями матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи). Ефективність методу спостереження залежить від того, якою мірою зібрані під час спостереження матеріали вивчають і відповідно обробляють під керівництвом учителя й на їх основі роблять певні висновки, узагальнення.

56 Який зміст вкладають в поняття «основи моральної культури». Охарактеризуйте роботу вчителя з формування основ моральної культури.

Моральна культура особистості - духовне надбання особистості, сформоване на основі прийняття нею суспільно визнаних моральних норм, принципів, моральних ідеалів, засвоєння їх як звичних форм особистої поведінки. Для формування моральної культури підростаючої людини велике значення має система моральних цінностей: абсолютні вічні цінності, національні, громадянські, сімейні, особистісні. Змістом виховної роботи вчителя по становленню моральної культури учнів є формування у них системи моральних знань, почуттів, ставлень, поведінки. Моральний розвиток особистості проходить три стадії. На доморальному рівні дитина виконує вимоги, боячись покарання. На конвенційному рівні дотримання моралі визначається намаганням належати групі, суспільству, відповідати їх вимогам з метою самозбереження. Третій рівень морального розвитку автономний: людина добровільно обирає моральну поведінку, бо переконана, що жити їй потрібно згідно норм, прийнятих нею добровільно.

57 Поясніть сутність поняття «Система народної освіти». Які принципи лежать в основі її побудови в Українській державі?

Це сукупність навчальних і навчально-виховних закладів, які відповідно до законів забезпечують загальну середню і вищу освіти, здобуття спеціальності або кваліфікації, підготовку або перепідготовку кадрів для економіки й культури. Основні принципи: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів послуг, які надає держава; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту і всебічного розвитку; гуманізація та демократизація; пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами; органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями; незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій; науковий і світський характер освіти в державних навчально-виховних закладах; інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогнозованість системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність системи освіти; відповідність освіти світовому рівню; поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.

58 З якою метою сьогодні використовуються практичні методи навчання.

Практичні методи навчання охоплюють різні види діяльності учнів і спрямовані на формування навичок та умінь застосовувати знання в стандартних чи змінених умовах з метою досягнення їх вищого рівня. Вони передбачають безпосереднє використання знань учнів у суспільно корисній праці (заміряння, зіставляння, визначення ознаки та властивостей предметів, формулювання висновків). Сприяють розвитку пізнавальних сил, самостійності учнів, формуванню умінь і навичок, необхідних для майбутнього життя й самоосвіти, розвитку спостережливості й аналізу явища. Використовують їх з метою закріплення, узагальнення, систематизації знань як на заняттях, так і в повсякденному житті. В системі практичних методів навчання використовуються такі основні прийоми: постановка завдання, планування його виконання, управління процесом виконання, оперативне стимулювання, регулювання, аналіз результатів, виявлення причин неправильних дій.

59 Яку роботу слід проводити вчителю, щоб забезпечити виховання свідомої дисципліни і культури поведінки школярів.

Свідома дисципліна виявляється в усвідомленому виконанні суспільних принципів і норм поведінки, ґрунтується вона на сформованості в учнів таких рис: дисциплінованість, обов'язковість, відповідальність.

Важливу роль у вихованні почуттів обов'язку і відповідальності відіграє робота вчителів щодо засвоєння учнями правил поведінки в школі. Необхідно привчати їх до виконання цих правил, формувати в них потребу в постійному їх дотриманні, нагадувати їх зміст, вимоги. Вимогливість і суворість учителя мають бути доброзичливі. Він повинен розуміти, що учень може помилятися не тільки на уроці, коли відповідає на запитання, а й припускатися помилок у поведінці через обмежений життєвий досвід. Велика роль у дисциплінуванні учнів належить шкільному режимові, який виконує свою виховну роль лише тоді, коли доцільний, точний, загальний. Доцільність режиму полягає в тому, що всі елементи життєдіяльності учнів у школі й удома продумані та педагогічно виправдані. Точність режиму виявляється у відсутності відхилень у часі й за місцем проведення намічених заходів. Загальність режиму є свідченням його обов'язковості для всіх членів шкільного колективу. Важливе місце у привчанні учнів до належної поведінки в школі та за її межами належить контролю за їх поведінкою, що передбачає облік відвідування ними уроків, вжиття відповідних заходів до тих, хто систематично запізнюється або пропускає уроки без поважних причин. У дисциплінуванні учнів важливу роль відіграє щоденник. Педагог повинен вимагати від них акуратного ведення щоденника. Оцінюючи поведінку школяра за тиждень, слід враховувати і його зовнішній вигляд, чергування в їдальні, ставлення до товаришів, дорослих. Систематичний контроль за поведінкою учнів у школі та за її межами привчає їх до щоденного дотримання дисципліни.

60. Як класифікуються засоби наочності?

1. За характером матеріалу який подається:

Натуральні – природні або виробничі об’єкти;

Зображувані – зображення, які передаються завдяки засобам техніки.

2. За способами зображення:

Образні – предмет або явище в реальному вигляді;

Умовно схематичні – передають тільки головне, оброблене шляхом використання умовних зображень (географічні карти, схеми і т.д.).

3. За змістом:

Понятійні – дають уявлення про поняття у вигляді схеми;

Ілюстративні – ілюструють положення.

4. За часом використання:

Традиційні – використовуються тривалий час (дошка, крейда і т.д.);

Сучасні – технічні засоби (комп’ютер, навчальне кіно, діапроекція, фонозапис).

5.

Зовнішня – звернена до зору;

Внутрішня – звернена до пам’яті.

61 Охарактеризуйте найбільш загальні умови, що визначають вибір методу навчання.

Знаючи арсенал методів навчання, учитель, природно, стоїть перед вибором методів як у вивченні усього курсу загалом, так і кожного конкретного уроку. У психолого-педагогічній літературі виділено чимало причин, які впливають на вибір методів навчання. На основі їх узагальнення можна виділити умови, які визначають вибір методу навчання:

1. Смислові цілі освіти.

2. Закономірності та принципи навчання, які випливають з них.

3. Зміст навчання на певному етапі засвоєння знань, умінь та навичок.

4. Цілі і завдання уроку.

5. Індивідуальна ціль учня, мотиви його навчальної діяльності.

6. Навчальні можливості учнів (вікові, рівень підготовки, особливості класного колективу).

7. Наявні засоби навчання.

8. Можливості вчителів (досвід, рівень підготовки, знання типових ситуацій процесу навчання).

9. Фактор часу.

Обираючи певний метод навчання, учителю необхідно одночасно враховувати багато обставин: методи, загальні умови, випадкові (невідомі) причини, величину і спрямованість впливу яких не можна передбачити завчасно. При першому наближенні до проблеми вибору методів ці обставини залишаються поза увагою, проте слід пам'ятати, що саме непередбачені причини зумовлюють надійність прогностичних висновків. Завдання оптимізації методів формулюється однозначно: у конкретних умовах із багатьох методів слід виділити ті, які забезпечують найвищу ефективність навчання за прийнятими критеріями

62 Визначте головні закономірності виховного процесу і поясніть від чого залежить ефективність виховання. Організований виховний процес має свої закономірності. Закономірності виховання - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра. До найсуттєвіших закономірностей виховного процесу належать:- органічна пов'язаність виховання із суспільними потребами й умовами виховання;- людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників (виховує все: і люди, і речі, і явища). Найважливішим є виховний вплив людини, передусім батьків і педагогів;- залежність результатів виховання від глибини і повноти врахування національного менталітету вихованця. З огляду на це дитину мають оточувати рідна мова, природа, національна культура, звичаї, традиції тощо;- результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (мотиви, установки, орієнтації, ставлення);- визначальними у вихованні є діяльність і спілкування. Різноманітна діяльність є головним фактором єдності свідомості й поведінки. Лише за таких умов можливий всебічний розвиток особистості.Ці закономірності необхідно враховувати під час створення будь-якої виховної ситуації. Усе це забезпечує відпрацювання педагогом певної схеми дій, спрямованих на досягнення поставленої мети, допомагає йому перетворити можливості виховної роботи на реальні результати.Ефективність виховання залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності та до спрямованих на неї педагогічних впливів. Сформовані у процесі виховання погляди і переконання, мотиви поведінки визначають позицію вихованця щодо спрямованих на нього педагогічних впливів. За їх несприйняття проводять спеціальну виховну роботу і лише згодом здійснюють позитивний виховний вплив. Ефективність виховного процесу залежить також від стосунків в учнівському колективі. Здорова морально-психологічна атмосфера в ньому сприяє формуванню у дітей позитивних моральних якостей, ефективному взаємовихованню. І навпаки, у колективі спеціального виправно-виховного закладу за відсутності там належного порядку відбувається взаємна деморалізація його членів. Особливо важливим у виховному процесі є поєднання виховання і самовиховання.

63 Охарактеризуйте основні шляхи реалізації принципу індивідуального підходу до учнів.

Принцип індивідуального підходу до учнів спрямований на пошук можливостей гармонійного поєднання індивідуальних і колективних форм навчання, їх взаємного доповнення, тобто використання в колективних формах елементів самостійної пізнавальної діяльності учнів. Цей принцип висуває такі вимоги:

- ураховувати рівень розумового розвитку учня;

- здійснювати аналіз досвіду учнів;

- вивчати мотиви учіння школярів;

- надавати індивідуальну допомогу учням у навчанні;

- ураховувати рівень пізнавальної і практичної самостійності учня;

- ураховувати рівень вольового розвитку учня;

- об'єднувати в диференційовані підгрупи учнів, які мають однакові навчальні можливості;

- корегувати зміст і форми навчання, надавати допомогу учням без суттєвого зниження складності змісту навчального матеріалу;

- досліджувати індивідуальну систему діяльності учня.

Ця форма роботи на уроці дає змогу враховувати темпи роботи кожного учня, його підготовленість, створює можливості для диференціації завдань, контролю й оцінювання результатів, забезпечуючи відносну самостійність. Але потребує значних затрат часу і зусиль учителя.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко пов’язують з груповими і фронтальними.

64 Дайте порівняльну характеристику репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.

Репродуктивний метод - метод навчання, спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом. Наочність при репродуктивному методі навчання застосовується з метою кращого і більш активного засвоєння і запам’ятовування інформації. Практичні роботи репродуктивного характеру відрізняються тим, що їх застосовують за зразком. При цьому, в ході практичної роботи учні не здійснюють самостійного прирощування знань. Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків, бо перетворення в навик вимагає неодноразових дій за зразком. Особливо ефективно застосовуються репродуктивні методи в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу носить здебільшого інформативний характер, являє собою опис методів практичних дій, є надто складним і принципово новим для того, щоб учні могли здійснювати пошук знань. В цілому ж репродуктивні методи навчання не дозволяють в належній мірі розвивати мислення і особливо самостійність, гнучкість мислення, формувати в учнів навики пошукової діяльності. При надмірному застосуванні ці методи сприяють формалізації процесу засвоєння знань. Одними репродуктивними методами неможливо успішно розвивати якості особистості, як неможливо розвивати такі якості особистості, як творчий підхід до справи, самостійність. Все це вимагає застосовувати поряд з ними і методи навчання, що забезпечують активну пошукову діяльність учнів. Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах. Проблемно-пошукові методи застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.

65 Охарактеризуйте основні ідеї, що лежать в основі змісту сучасної ідеології виховання.

У сучасних умовах виховний процес у школах України має такі особливості:

1. Спрямованість на формування вільної, всебічно розвиненої особистості учня, на його індивідуальний розвиток у рамках класно-урочної системи.

2. Посилення українського національного компоненту в позаурочній і позакласній роботі: розширене вивчення національної історії, географії України; створення національних українських музеїв, кабінетів, інтер'єрів у школах; розширення історико-краєзнавчої роботи; введення замість "Суспільствознавства" нового предмета "Людина і суспільство"; впровадження вивчення творів видатних синів українського народу М. С. Грушевського, М. П. Драгоманова та ін..

3. Лібералізація громадської думки школярів і студентів у межах законних дій: створення скаутських організацій, спілок українських студентів. Лібералізація у ставленні до тих учнів і студентів, які тяжіють до релігійних вірувань, заборона будь-якої пропаганди атеїзму.

4. Демократизація управління школами у формі шкільних рад із демократичним складом: 30% — від учителів і персоналу школи, 30% — від учнів із 13-річного віку, 30-40% — від батьків, представників громадськості. Широкі повноваження шкільних рад. Створення нових видів навчальних закладів.

5. Відмова від методів і форм ідейного-політичного виховання в позаурочній роботі: політінформацій, читання доповідей, лекцій на суспільно-політичні теми, проведення так званих "політбоїв", комсомольських і піонерських зборів тощо.

66 Організоване виховання повинно підготувати особистість до ролі громадянина,працівника і сім’янина. Визначте конкретні якості особистості з визначених напрямів. Громадянин: відповідальність, патріотизм, працелюбність, чесність, уміння відстоювати власну позицію, рішучість, справедливість, милосердя… Працівник: відповідальність, працелюбність, чесність, сумлінність, наполегливість… Сім»янин: любов, милосердя, відповідальність, справедливість, повага, чесність, покора(для жінки)…

67 Поясніть,що таке дидактичні засоби. Які класифікації дидактичних засобів вам відомі? Дидактичні засоби –обов’язкові елементи забезпечення навчального процесу,що формує разом із змістом освіти його інформаційно-предметне середовище. Класифікація- власне засоби навчання (навчальні книги, наочні посібники, інформаційні матеріали до аудіовізуальних засобів навчання, програмно-методичне забезпечення комп'ютерних технологій, спеціальне обладнання, дидактичні матеріали);навчальне обладнання (технічні засоби навчання, лабораторне обладнання, навчальні меблі).

68 Визначте основні завдання і зміст трудового виховання учнів. Які педагогічні умови впливають на успішність трудового виховання школяра в сучасній школі. Трудове виховання- педагогічна діяльність,спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку. Залучення учнів до різноманітних видів спільної праці на базі виробничих і громадських формувань.Таким чином поступово у дітей вироблялась певна система роботи, що полягала в оптимальному поєднанні різних форм спільної праці дітей і батьків. Однією з основних її форм стала праця в сімейних, чоловічих, жіночих клубах, спрямованість діяльності яких була на скріплення сім’ї, завдання досвіду спільного ведення господарства.Проведення масових трудових акцій включало діяльність, яка передбачала трудові ігри, трудові акції з елементами гри як важливої вимоги до організації спільної праці.Поширеними стали для школярів гуртки, організовані там, де були для цього можливості і умови. Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань:
1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.
2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.
3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості

69. Охарактеризуйте основні види навчально-виховних закладів України,що здійснюють загальноосвітню підготовку школярів. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), функціонують різні типи загальноосвітнього навчального закладу I, II, III ступенів:
1) середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів:
I ступінь - початкова школа (1 - 3 (4) класи - термін навчання 3 (4) роки);
II ступінь - основна школа (5 - 9 класи - термін навчання 5 років);
III ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10 - 11 (12) класи - термін навчання 2 (3) роки). Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно - початкова, основна, старша;
2) загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
3) вечірня (змінна) школа - загальноосвітній навчальний заклад II - III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання; 4) спеціалізована школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
5) гімназія - загальноосвітній навчальний заклад II - III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю (переважно гуманітарного);
6) ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;
7) колегіум - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;
8) спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
9) загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
10) школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат).

70 Охарактеризуйте візуальні, аудільні та аудіо-візуальні засоби навчання.Аудіовізуальні засоби навчання - особлива група технічних засобів навчання, які отримали найбільш широке поширення в навчальному процесі, що включає екранні і звукові посібники, призначені для пред'явлення зорової та слухової інформації.Поділяються на (за класифікацією Ляховицкий):Візуальні (зорові) засоби (відеограми) - малюнки, таблиці, схеми, репродукції з творів живопису, транспаранти, діафільми, діапозитиви; Аудитивних (слухові) засоби (фонограми) - грамзапис, магнітозапісь, радіопередачі; Власне аудіовізуальні (зорово-слухові) засоби (відеофонограми) - кіно-, теле-і діафільми зі звуковим супроводом, програми для ЕОМ. Аудіовізуальні засоби навчання можуть бути: навчальними, спеціально призначеними для занять мовою і містять методично оброблений навчальний матеріал (наочні посібники); навчальними, створеними для занять з інших дисциплін, але залучаються в якості навчальних матеріалів з мови (засоби наочності); природними засобами масової комунікації, що включаються в навчальний процес. Дидактичні особливості аудіовізуальних засобів навчання: Висока інформаційна насиченість; Раціоналізація підношення навчальної інформації; Показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміці.Аудіовізуальні засоби освіти на сучасному етапі включають в себе: Фонограми: всі види фоноупражненій, фонотести, фонозапису текстів, оповідань,Відеопродукція: відеофрагменти, відеоуроки, відеофільми, відеолекції, тематичні слайди,Комп'ютерні навчальні посібники: електронні підручники, самовчителі, посібники, довідники, Інтернет: мережеві бази даних, відеоконференції, відеотрансляції, віртуальні семінари.

Дата добавления: 2015-05-24