Харчування працівників фізичної і розумової праці

Збудник правця та особливості розвитку захворювання.

Праве́ць (лат. Tetanus) - гостре інфекційне захворювання, що уражає нервову систему, викликає тонічні і тетанічні судоми скелетних м'язових волокон, що ведуть до асфіксії. Має надзвичайно високу летальність. Збудником захворювання є анаеробна спороутворююча паличка Clostridium tetani. Правець може виникнути після будь-яких травм з пошкодженням шкірних покривів та слизових оболонок, забруднених спорами збудника. Збудник може проникнути в організм людини через дрібні, частіше - колоті рани, при побутових і сільськогосподарських травмах, особливо нижніх кінцівок. Захворювання може розвинутись при укусах, опіках, відмороженнях, у породіль при порушенні асептики, у новонароджених при забрудненні пупкової рани. Безпосередньо від хворої людини або тварини правець не передається. Сприйнятливість до правця висока, але завдяки масовій імунізації реєструються лише поодинокі випадки. Частіше хворіють жителі сільської місцевості. Максимум захворювань припадає на літо та осінь. Після перенесеної хвороби імунітет не залишається.

За клінічним перебігом виділяють 4 форми правця: блискавичну, гостру, підгостру і хронічну. Правець починається з слабкості, дратівливості, головного болю, посмикування м’язів у ділянці рани. Надалі розвивається ригідність м’язів, що найперше виникає поблизу рани та у жувальних м’язах – тризм (хворому важко відкрити рот через короткотривалі судоми і біль в жувальних м’язах). Виникає тягнучий біль і ригідність м’язів шиї, потилиці, спини, поперекової ділянки. Іноді може бути біль в животі і напруження м’язів передньої черевної стінки. У зв’язку з скороченням мімічних м’язів обличчя набуває характерного вигляду “сардонічної посмішки”. Виникає відчуття страху, порушується сон. Згодом тонічні судоми охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю (опістотонус). Притомність при правці збережена.

Робітники, зайняті розумовою працею, відносяться до І групи інтенсивності праці. Добові енерговитрати чоловіків складають 2450-2100 ккал, жінок – 2000-1800 ккал. За рахунок білків, жирів та вуглеводів повинно забезпечуватись відповідно 11-12%, 30% та 58-57% добової калорійності раціону.

Людям, які зайняті розумовою працею слід харчуватись 3-4 рази на добу. Вміщення білків тваринного походження повинно складати не менше 55%, олії- 30% від їх загальної кількості в раціоні, вживання цукру – не більше 60-70 г/добу, а кількість складних вуглеводів не менше 70-80% від загальної кількості.

Під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 330-3900 ккал. Отже, вони відносяться до ІІІ та ІV груп інтенсивності праці. У цих працівників максимального навантаження зазнає м’язова система. Тому для забезпечення збільшення маси м’язів підтримки в них необхідного рівня обміну речовин в раціон повинні бути введені введені підвищені кількості білків. Харчування повинно бути 4-х разове. Раціональне харчування різних галузей народного господарства повинно бути організоване з урахуванням впливу факторів виробничого середовища.

Дата добавления: 2015-05-24