КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)
Обробка результатів вимірювання
|
|
|
|
Хід виконання роботи.
Кожен зразок (еталонний та досліджуваний) нагріваємо у долонях і розміщуємо у калориметрі. Спочатку тепло від зразка поширюється на голку (спай термопари) і через деякий час установлюється регулярний режим охолодження. В роботі доцільно дочекатись коли "зайчик" гальванометра дійде до позначки шкали 9,5 і потім через кожні 0.5 поділки шкали проводимо вимірювання часу tі проходження значення шкали nі. Дані заносимо у відповідні рядки Таблиці 1, згідно позначень.
Таблиця 1.
| Поділки шкали гальванометра | |||||||||||||||
| nі | 9.5 | 8.5 | 7.5 | 6.5 | 5.5 | 4.5 | |||||||||
| ln nі | 2.25 | 2.20 | 2.14 | 2.08 | 2.02 | 1. 95 | 1.87 | 1.79 | 1.70 | 1.61 | 1.50 | 1.39 | |||
| t1і, с | |||||||||||||||
| t2і, с | |||||||||||||||
| t3і, с | |||||||||||||||
1. Згідно з (21) 
, тобто у регулярному режимі охолодження зразка 
є лінійною функцією часу з сталою а. За даними Таблиці 1 можна знайти кутовий коефіцієнт 
. Для знаходження проміжку часу у якому реалізується регулярний режим для кожного із зразків будуємо за Таблицею 1 графіки залежності 
. По графікам знаходимо проміжки часу регулярного режиму, тобто ті ділянки графіків де неозброєним оком видно їх лінійність(точки розміщені рівномірно біля деякої прямої). В знайденому проміжку точок методом найменших квадратів знаходимо темпи охолодження t та границі довірчих інтервалів Dt для випробуваних зразків.
2. За формулою (23) для кожного із зразків розраховуємо питому теплоємність С, відповідну молярну теплоємність Сm (3) та границі їх довірчих інтервалів. Рекомендуємо за еталон узяти зразок міді.
|
|
|
3. Для довідки приводимо значення питомих, молярних теплоємкостей та молярних мас деяких твердих тіл при високих температурах (Таблиця 2) та питомої теплоємності міді при різних температурах (Таблиця 3). Ці величини можна використати для порівняння одержаних значень теплоємності з тими значеннями, що одержані в науково-дослідних лабораторіях.
4. Результати обчислень записати у вигляді
, при Р=0.95
5. Проаналізуйте одержані результати і висновки запишіть до протоколу.
Таблиця 2
| Речовина | m (кг/моль) | С (Дж/кг К) | Сm (Дж/мольК) |
| мідь | 0.064 | 24.96 | |
| алюміній | 0.027 | 23.76 | |
| залізо | 0.056 | 25.59 | |
| графіт | 0.012 |
Таблиця 3
| температура, К | |||||||
| теплоємність |
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 320; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!