Івано-Франківська область

розташована на заході країни, в межах Передкарпаття та УкраїнськихКарпат.Південні райони області межують з Румунією.Площаобласті—13,9 тис. кв. км (2,4% території України). Національний склад населення однорідний: українці складають 96,3% від його загальної чисельності. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки.

Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні.

В області налічується 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національ­ний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту. Серед природних рекреаційних ресурсів області - спри­ятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікуваль­них грязей. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін.) зосереджені переважно в південно-східній ча­стині області. Серед них одним із найбільш популярних є Яремча. Тут лікують ревматизм, захворювання опорно-ру­хового апарату, нервової системи, легенів та ін.

Мінеральні води області різноманітні за своїм хімічним складом: у гірській частині — хлоридно-натрієві (Верхо­винський, Рожнятівський райони), вуглекислі невисокого рівня мінералізації (верхів'я р. Чорний Черемош), типу «Нафтуся» (район Шешорів); у Передкарпатті — хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуш, Космач, та ін.); на рівнинних територіях — йодо-бромні малого рівня мінералізації і сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче).

Родовища лікувальних грязей відомі в Городенківському, Рогатинському і Долинському районах.

В області є 18 готелів. Туристів приймають готель «Верховина», туристські бази «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Гуцульщина» (Яремча), «Карпатські зорі» (Косів), «Сріблясті водоспади» (с. Шешори), «Смерічка» (с. Люча), «Гірська» (с. Яблуниця). Турбази «Гірська» і «Гуцульщина» і туристський готель «Верховина» обладнані лижнобуксирувальними підйомниками.

Селище Ворохта є центром підготовки збірних команд України із зимових видів спорту.

В с Ворохта є збудований у XVIII ст. найменший з усіх гуцульських храмів.

Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фести­валі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжоб­ласні фестивалі («Покутські візерунки») в Городенці, фес­тивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у Бурштині.

В області діє 11 музеїв із 6 відділами.

Івано-Франківський краєзнавчий музей створено в 1939 р. як історико-краєзнавчий на основі фондів Покутсь­кого музею в Станіславі, Жаб'ївського музею «Гуцульщина» та окремих приватних колекцій. Його зібрання налічує близько 120 тис. експонатів, серед яких — археологічні знахідки, природнича, нумізматична колекції, твори живо­пису, скульптури, іконопису, національний оДяг, вишивка, художні вироби з металу, шкіри, зразки художнього різьб­лення, побутові предмети, документи. Музей розташований у приміщенні колишньої міської ратуші.

Музей має кілька філіалів: літературний музей Прикар­паття, літературно-меморіальний музей І. Франка (с. Криворівня), історико-архітектурний музей «Скит Манявський» (с. Маняви), літературно-меморіальний музей Л. Мартовича (Торговиця).

В с Криворівня щоліта в період з 1900 по 1914 рік відпочивав 1. Франко. Сюди двічі в (1910 і 1911 pp.) приїздив М. Коцюбинський, якого ці місця надихнули на створення повісті «Тіні забутих предків».

У сусідньому селі Красноїлів Г. Хоткевич у 1906 р. за­снував самодіяльний гуцульський театр. Режисером театру був також Лесь Курбас.

На запрошення Г. Хоткевича Криворівню відвідали К. Станіславський і В. Немирович-Данченко.

Поблизу с. Манява на вузькій терасі між горою Воз-несінкою і крутим берегом гірської річки Батерс (Скитець) розташований комплекс споруд монастиря-скиту, засновано­го в 1611 р. В XVII ст. сформувався ансамбль споруд, від яко­го до наших днів дійшли фрагменти мурів, в'їзна башта-дзвіниця, оборонна башта, висока башта («Скарбниця»), руїни трапезної, монастирських келій, ще однієї в'їзної башти.

Пам'яткою природи є Манявський водоспад.

Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського засновано в Коломиї в 1926 р. Його фонди налічують понад 20 тис. одиниць. В експозиції пред­ставлені такі види народного мистецтва, як художня оброб­ка дерева, металу, шкіри, а також гончарні, ткацькі вироби, вишивка, національний одяг, писанки, живопис. Інтерес представляє, зокрема, техніка іконопису на склі.

В області зареєстровано 3477 пам'яток історії і культу­ри. Архітектурна спадщина включає 1359 пам'яток.

В м. Галич у 1994 р. створено національний заповідник «Давній Галич» на базі комплексу пам'яток давньоук­раїнської історії і культури. Він включає Галицьке городи­ще X—XIII ст. в с Крилос, храм Св. Пантелеймона в с Шевченкове — унікальну пам'ятку архітектури XII—XIII ст. Церква Св. Пантелеймона споруджена близько 1200 р. В середині XIV ст. вона була передана католикам і відтоді відома як костьол Св. Станіслава. Храм неодноразово зазна­вав руйнувань. У 1926 р. його частково відремонтували, а в 1997-1998 pp. пам'ятка була відреставрована, набувши свого початкового вигляду. Біля храму стоїть дзвіниця (1611 p.). В місті також збереглися церкви Різдва Христового і Ус­пенська, митрополичі палати, фундаменти Успенського со­бору, відомого з літописів, руїни замку (XIV-XVII ст.).

На території заповідника розташовані також музей історії давнього Галича і музей народної архітектури і побуту.

Івано-Франківськ (до 1962 р. — Станіслав, названий так на честь його власника С. Потоць-кого) збудований на місці с Заболотів. Стару міську фортецю було розібрано і на її місці спо­руджено єзуїтський костьол (1788-1812 pp.). Серед архітектурних пам'яток міста — Костьол Пресвятої Діви Марії (1669-1703), розташований в історич­ному центрі Івано-Франківська. Під будівлею містилась ро­дова усипальниця Потоцьких. Зберігся в місті також замок Потоцьких кінця XVII ст.

У 1677 р. місцева вірменська громада одержала право на внутрішнє самоврядування. У зв'язку з цим у місті було створено два магістрати: українсько-польський і вірменський. Тривала російсько-турецька війна зруйнувала торговельні зв'язки краю з дунайськими князівствами, в результаті чого в 1769 р. більшість вірменських купців переселилася за Кар­пати, і вірменська громада втратила своє самоврядування. В місті збереглась вірменська церква XVIII ст.

В містечку Богородчани розташований ансамбль домініканського монастиря, який включає костьол (1742-1761) і палати з келіями (1762).

В с Гошів зберігся монастир Св. Василія Великого. Він був заснований близько 1570 р. південніше від того місця, де стоїть тепер, і перенесений на нову ділянку в 1780 р. В минулому він був широко відомий у Галичині своєю чудо­творною іконою.

В Рогатині серед пам'яток оборонного будівництва -церква Різдва Богородиці (XIV—XV ст.) і міські стіни з бра­мою XIV—XVII ст., а також Миколаївський костьол (XV ст.).

У селищі Рожнятин частково зберігся замок Конєцпольських, серйозно пошкоджений у 1649-1650 pp. і відбу­дований у 1758 р. Будівля оточена великим парком.

Історичною пам'яткою містечка Пнів є руїни замку, спорудженого у другій половині XVI ст.

Дата добавления: 2015-05-24