Поняття чисельності популяцій

Базові вікові спектри

Типи популяцій

Існує три основні типи популяцій залежно від етапу:

• інвазійний - популяція ще нездатна до самопідтримання, залежить від занесення насіння ззовні, складається переважно з прегенеративних особин,
• нормальний – відбувається самопідтримання, в основному переважають генеративні рослини,
• регресивний – втрата здатності самопідтримання, переважають постгенеративні.

Серед нормальних є повночлені і неповночлені, якщо відсутні якісь вікові групи, найчастіше через перерви «інспармації», вимирання певних вікових груп, чи фактори внутрішнього порядку, які контролюють розвиток самої популяції. При переважанні у віковому спектрі нормальної популяції особин певної вікової групи виділяють молоді, зрілі, старіючі та старі.

При досить повній уяві про біологію і еколого-фітоценотичну приуроченість виду виділяють базові вікові спектри (модальні характеристики нормальних популяцій які знаходяться в рівноважному стані). Існує чотири основні типи, які вирізняють за положенням абсолютного максимуму в спектрах вікових станів:

І тип – повне переважання молодих особин;

ІІ – генеративних;

ІІІ - старих генеративних або сенильних;

IV- визначається двома піками на старій і молодій частинах популяції (бімодальний).

Чисельність популяції - загальна кількість особин енної виду, присутнє на тій чи іншій території. Наприклад, популяція уссурійського тигра налічує близько 300 особин, ладозької нерпи - близько 10 тис., азіатського лева - близько 70 особин, зубрів - близько 2 тис.
Чисельність популяції - важлива екологічна характеристика популяції. Число особин у популяції має величезне еволюційне значення. Але важлива не загальна чисельність особин у популяції, а ефективна чисельність - репродуктивна чисельність - та частина популяції, яка формує генофонд наступного покоління (генетично ефективна величина).
Для людини ефективна чисельність дорівнює 45, для домової миші - 10, для комара аедес і дрозофіли - 500, для молюска Ціпі немораліс - 230, для мокриці (сухопутної раку) - 19 особин.
Після досягнення заключної фази зростання розміри популяції продовжують коливатися від покоління до покоління навколо якоїсь більш-менш постійної величини. При цьому чисельність одних видів змінюється нерегулярно з великою амплітудою коливань (комахи-шкідники, бур'яни), коливання чисельності інших (наприклад, дрібних ссавців) мають відносно постійний період, а в популяціях третього видів чисельність коливається від року до року незначно (довгоживучі великі хребетні і деревні рослини).
У природі в основному зустрічаються три види кривих зміни чисельності популяції: відносно стабільний, стрибкоподібний і циклічний Види, у яких кількість з року в рік знаходиться на рівні підтримуючої ємності середовища, мають досить стабільні популяції. Така сталість характерно для багатьох видів дикої природи і зустрічається, наприклад, в незайманих тропічних вологих лісах, де середньорічна кількість опадів і температура змінюються з кожним днем ​​і з року в рік вкрай мало.
В інших видів коливання чисельності популяцій носять правильний циклічний характер.
Ряд видів, таких, як єнот, в основному мають досить стабільні популяції, проте час від часу їх чисельність різко зростає (підскакує) до найвищого значення, а потім різко падає до деякого низького, але відносно стабільного рівня. Ці види відносять до популяцій із стрибкоподібним зростанням чисельності Раптове збільшення чисельності відбувається при тимчасове підвищення ємності середовища для даної популяції і може бути пов'язане з поліпшенням кліматичних умов (факторів) і харчування або різким зменшенням чисельності хижаків (включаючи мисливців). Після перевищення нової, більш високої ємності середовища в популяції зростає смертність і її розміри різко скорочуються.
Протягом історії в різних країнах не раз спостерігалися випадки краху популяцій людини, наприклад, в Ірландії в 1845 р., коли в результаті зараження грибком загинув весь урожай картоплі. Оскільки раціон харчування ірландців сильно залежав від картоплі, до 1900 р. половина восьмимільйонний населення Ірландії померла від голоду або емігрувала в інші країни.
Тим не менш чисельність людства на Землі в цілому і в багатьох регіонах зокрема продовжує зростати. Люди шляхом технологічних, соціальних і культурних змін неодноразово збільшували для себе підтримуючу ємність планети. По суті, вони змогли змінити свою екологічну нішу за рахунок збільшення виробництва продуктів харчування, боротьби з хворобами і використання великих кількостей енергетичних і матеріальних ресурсів, щоб зробити зазвичай непридатні для життя райони Землі жилими.
Сучасна концепція автоматичного регулювання чисельності популяцій базується на поєднанні двох принципово різних явищ: модифікацій, або випадкових коливань чисельності, та регуляцій, які діють за принципом кібернетичної зворотного зв'язку і нівелюють коливання. Відповідно до цього виділяють модифікуючі (незалежні від щільності популяції) і регулюючі (залежні від щільності популяції) екологічні фактори, причому перші з них впливають на організми або безпосередньо, або через зміни інших компонентів біоценозу. По суті, модифікуючі фактори являють собою різні абіотичні чинники. Регулюючі чинники пов'язані з існуванням та активністю живих організмів (біотичні фактори), оскільки лише живі істоти здатні реагувати на щільність своєї популяції і популяцій інших видів за принципом негативного зворотного зв'язку. Якщо впливу модифікуючих факторів призводять лише до перетворень (модифікаціям) коливань чисельності, не усуваючи їх, то регулюючі чинники, вирівнюючи випадкові відхилення, стабілізують (регулюють) чисельність на певному рівні. Проте на різних рівнях чисельності популяції регулюючі чинники принципово різні. При досягненні популяцією жертви ще більш високої чисельності створюються умови для поширення хвороб і, нарешті, граничний фактор регуляції - внутрішньовидова конкуренція, яка веде до вичерпання доступних ресурсів і розвитку стресових реакцій в популяції жертви.
Таким чином, щоб отримати вичерпну інформацію про те, які фактори викликають коливання чисельності, теоретично потрібні дані про фізико-хімічних умовах, забезпеченості ресурсами, життєвому циклі цих організмів та вплив конкурентів, хижаків, паразитів і т.д., причому потрібно знати, як всі ці фактори впливають на народжуваність, смертність і міграцію.
Загальна зміна чисельності природної популяції визначається такими процесами, як народжуваність, смертність та міграція особин.
Народжуваність розрізняють абсолютну і питому. Абсолютна народжуваність - це кількість нових особин, що з'явилися за одиницю часу, а питома - те ж саме кількість, але віднесене до певного числа особин. Наприклад, показником народжуваності людини служить число дітей, народжених на 1000 чоловік протягом року. Народжуваність визначається багатьма чинниками: умовами середовища, наявністю їжі, біологією виду (швидкість статевого дозрівання, кількість генерацій протягом сезону, співвідношення самців і самок в популяції). Згідно з правилом максимальної народжуваності (відтворення) в ідеальних умовах у популяціях з'являється максимально можливу кількість нових особин; народжуваність обмежується фізіологічними особливостями виду.
Смертність, як і народжуваність, буває абсолютної (кількість особин, які загинули за певний час), так і питомої. Вона характеризує швидкість зниження чисельності популяції від загибелі через хвороби, старості, хижаків, нестачі корму, і грає головну роль у динаміці чисельності популяції.
Розрізняють три типи смертності: однаковий на всіх стадіях розвитку - зустрічається рідко, в оптимальних умовах; підвищена смертність в ранньому віці - характерна для більшості видів рослин і тварин (у дерев до віку зрілості доживає менше 1% сходів, у риб - 1-2% мальків, у комах - менше 0,5% личинок); висока смерть у старості - зазвичай спостерігається у тварин, чиї личинкові стадії проходять в сприятливих мало змінюються умовах: грунті, деревині, живих організмах.

36. Зміна чисельності особин в популяиії визначається показниками:

народжуваності, смертності, еміграції та іміграції протягом певного часу.

37 Які є типи розподілу особин у популяиії?

випадковий, рівномірний, груповий;

38 Які вікові стадії розрізняють у популяиії?

дорепродуктивні;

репродуктивні;

пострепродуктивні.

Дата добавления: 2015-05-24