Ендоплазматична сітка

Цитоплазма та клітинні органели

Цитоплазма (від грец. cytos — клітина і plasma — виліплене, створене) — складова частина клітини, яка оточує ядро і знаходиться всередині клітинної оболонки (плазмолеми). У цитоплазмі відбуваються основні метаболічні процеси. Це пластична диференційована трифазна система, що складається з гіалоплазми, внутрішньоклітинних мембранних структур і вмісту мембранної системи.

Гіалоплазма (від грец. hуаlоs — скло) — прозорий розчин органічних і неорганічних речовин у воді. Фізичний стан гіалоплазми впливає на швидкість перебігу біохімічних процесів: чим вона густіша, тим повільніше відбуваються хімічні реакції. Гіалоплазмі притаманний постійний рух. Гіалоплазма як внутрішнє середовище клітини об’єднує в єдину функціональну біологічну систему всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію. У гіалоплазмі розміщені органели і включення.

Органели (органоїди) — це постійні клітинні мікроструктури, які мають специфічну будову та виконують життєво важливі функції. Розрізняють органели загального значення і спеціальні органели. Органели загального значення містяться в усіх клітинах протягом усього їх життя або в певні його періоди: рибосоми, ендоплазматична сітка, мітохондрії, комплекс Гольджі, центросома, лізосоми, пероксисоми, пластиди (в рослинних клітинах). Спеціальні органели містяться лише в деяких видах високоспеціалізованих клітин: міофібрили — у м’язових, нейрофібрили — у нервових, тонофібрили — в епітелії шкіри, війки — в епітелії повітроносних шляхів, джгутики — у сперматозоїдах.

Органели поділяються на мембранні та немембранні. Серед мембранних розрізняють одномембранні органели (ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі) та двомембранні, що мають зовнішню та внутрішню мембрану (пластиди і мітохондрії). Немембранні органели — це рибосоми, клітинний центр, органели руху.

Включення — відкладення речовин, тимчасово виведених з метаболізму, або кінцевих продуктів метаболізму.

Ендоплазматична сітка виконує функцію синтезу та транспортування органічних речовин у цитоплазмі клітини, являє собою систему порожнин, канальців та трубочок, що сполучаються між собою і оточені мембраною. Продукти синтезу спочатку накопичуються в канальцях та порожнинах, а потім транспортуються до різних органел клітини. Ендоплазматична сітка зв’язує між собою основні органели клітини. Вона буває гладенькою та гранулярною (шорсткою). На мембранах гранулярної ендоплазматичної сітки розташовані рибосоми, а мембрани гладенької ендоплазматичної сітки вільні від рибосом. Гранулярна ендоплазматична сітка бере участь у синтезі білка. На мембранах гладенької ендоплазматичної сітки відбувається синтез ліпідів та вуглеводів.

Комплекс Гольджі Комплекс Гольджі — це купка плоских цистерн (мішечків), оточених мембраною. Від цистерн в усі боки відходять мембранні переплетення у вигляді трубочок і пухирців, які формуються на трубочках та відгалужуються від них. Головна функція комплексу Гольджі — пакування та транспортування з клітини речовин, які синтезуються в клітині, у певних випадках — синтез різних речовин. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні клітинної стінки рослинних клітин. У процесі клітинного поділу пухирці, які відгалужуються від комплексу Гольджі, переміщуються в область, де буде формуватися клітинна стінка, і зливаються між собою. У результаті утворюються два шари мембран, які перетворюються на плазматичні мембрани, а вміст пухирців бере участь у формуванні клітинної стінки. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні борозни дроблення, поста - чаючи необхідні матеріали для формування плазматичної мембрани. Таким чином, комплекс Гольджі бере участь в оновленні й рості плазматичної мембрани. Завдяки діяльності комплексу Гольджі утворюються лізосоми.

Рис. 2. Будова тваринної клітини

Дата добавления: 2015-05-24