Серцевий цикл та його фази

Серцевий цикл - це зміна станів скорочення (систола) і розслаблення (діастола) відділів серця, яка повторюється циклічно:

І фаза, систола передсердь 0,1 сек.

ІІ фаза, систола шлуночків 0,3 сек.

ІІІ фаза,загальна діастола 0,4 сек.

Серце як насос працює циклічно.

В стані спокою ЧСС = 75 в хвилину, тривалість серцевого циклу (СЦ) складає 0,8 с. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна представити у вигляді схеми (одна клітинка = 0,1 с):

Характеристика періодів і фаз СЦ:

Початку нового СЦ передує загальна пауза. В її кінці тиск в шлуночку приблизно рівний 5 мм рт. ст., в передсерді він трішки вищий, а в венах тиск вищий, ніж в передсерді. При такому розподілі тиску мітральний клапан – відкритий; кров дуже повільно тече з передсердя в шлуночок, а із вен – в передсердя. Тиск в аорті вищий від діастолічного, тобто набагато вищий, ніж у шлуночку. Саме цей градієнт тиску тримає закритими півмісяцеві клапани.

І. Систола передсердь. З неї починається СЦ. Її тривалість складає близько 0,1 с. Починається скорочення передсердя з м’язових пучків, які охоплюють гирла вен; це попереджує зворотний рух крові по градієнту тиску із передсердь в вени, так як клапани тв. венах відсутні. Тиск в передсердях в результаті їх скорочення підвищується до 8 мм рт. ст. і внаслідок цього в шлуночки надходить остання порція крові, яка складає від 8% до 30% від всього об’єму крові, що надходить в шлуночок при його діастолі, всього у шлуночках 110 – 140 мл крові.

ІІ. Систола шлуночків, триває 0,33 с. Систола шлуночка складається з 2-ох періодів:

1. Період напруження (0,08 с):

а) фаза асинхронного (неодночасного) скорочення (0,05 с). Ця фаза приблизно відповідає тому періоду часу, протягом якого хвиля збудження поширюється по міокарду шлуночків: одні КМЦ при цьому скорочуються, інші (ще не збуджені) – розтягуються. Тому напруження міокарду шлуночків і тиск в ньому не змінюється і не відбувається рух крові через порожнини серця, не змінюється положення клапанів.

б) фаза ізометричного скорочення (0,03 с). ця фаза починається, коли в процес скорочення залучається більшість КМЦ шлуночків,відбувається підвищення тиску в його порожнинах. Коли тиск стає трішки вищим, ніж в передсердях, закриваються атріовентрикулярні клапани. Шлуночки скорочуються при закритих стулкових клапанах. В стані спокою в шлуночках знаходиться близько 150 мл крові. Кров є рідиною, яка не піддається стисканню, тому скорочення при закритих клапанах не може супроводжуватись скороченням КМЦ тому відбувається ізометричне скорочення – довжина КМЦ постійна, але підвищується напруження міокарду і ріст тиску в лівому і в правому шлуночках. Ізометричне скорочення зумовлює дуже значне підвищення тиску (від 8 до 70-80 мм рт. ст.) за дуже короткий відрізок часу, тому відкриваються півмісяцеві клапани.

2. Період вигнання (0,25 с):

а) фаза швидкого вигнання (0,12 с) починається з відкриття півмісяцевих клапанів, яке відбувається, як тільки тиск в шлуночках стане вищим, ніж в аорті і легеневому стовбурі. Шлуночки скорочуються і виштовхують кров в судини. Під час цієї фази спостерігається підвищення тиску в судинах – до 130 – 140 мм рт. ст. в аорті.

б) фаза повільного вигнання (0,13 с), під час цієї фази вигнання продовжується, але шлуночки виганяють менший об’єм крові,відтік крові із аорти і легеневого стовбуру більший від її притоку,градієнт тиску між судинами і шлуночками зменшується.

Під час періоду вигнання шлуночки викидають близько 50% крові.

ІІІ. Діастола шлуночків (0,47 с) наповнення шлуночків кров'ю відбувається під час діастоли, на початку якої закриваються півмісяцеві клапани, бо тиск в шлуночках стає меншим, ніж в аорті і легеневому стовбурі, зменшується майже до 0, тому передсердно - шлуночкові клапани відкриваються і кров із передсердь іде до шлуночків, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. 1/3 крові наповнює шлуночки під час систоли передсердь.

1. Протодіастолічний період (0,04 с). Цей інтервал часу охоплює період від розслаблення шлуночків до закриття півмісяцевих клапанів. В результаті розслаблення шлуночків тиск в них починає знижуватись і стає дещо нижчим, ніж в аорті, легеневому стовбурі, кров за градієнтом тиску починає рухатись не тільки в периферичні судини, а й назад у шлуночок. Зворотній тік крові закривають півмісяцеві клапани.

2. Період ізометричного розслаблення шлуночків (0,08 с) – період розслаблення шлуночків при закритих клапанах. Під час цієї фази в шлуночках знаходиться 70 – 80 мл крові. КМЦ розслабляються без зміни довжини (ізометрично); але при цьому зменшується напруження міокарду і тиск в порожнині шлуночка (від 100 – 110 мм рт. ст. до 5 – 6 мм рт. ст., тобто стає трішки нижчим, ніж в передсердях). В результаті цього відкривається атріовентрикулярні клапани і починається наступний період СЦ.

3. Період наповнення шлуночків серця кров’ю:

а) фаза швидкого наповнення (0,08 с) – шлуночки продовжують розслаблюватись, тиск продовжує знижуватись і в їх порожнину надходить великий об’єм крові (близько 2/3 від загального об’єму, що надходить під час діастоли) за короткий інтервал часу. Тому ця фаза дуже важлива для нормальної насосної функції серця.

б) фаза повільного наповнення (0,17 с). Під час цієї фази продовжується повільний рух крові з вен в передсердя, а звідти – в шлуночки.

в) фаза наповнення, що пов’язана з систолою передсердь (0,1 с). В шлуночки надходить остання порція крові – 8% в стані спокою і до 30% при навантаженні (від загального об’єму, що надходить під час діастоли).

19.Будова серцевого м’яза

Серце представлено двома половинами – лівою і правою, кожна з яких складається з передсердя і шлуночка. Ліва половина серця нагнітає артеріальну кров, а права – венозну. Тому серцевий м’яз лівої половини значно товщі правої. М’язи передсердь і шлуночків розділені фіброзними кільцями, які мають атріовентрикулярна клапани: двостулковий (ліва половина серця) і тристулковий (права половина серця). Дані клапани під час скорочення серця попереджають повернення крові в передсердя. На виході аорти і легеневої артерії розміщуються полумесячние клапани, які попереджають повернення крові в шлуночки під час загальної діастоли серця.

Серцевий м’яз належить до поперечно-м’язової тканини. Тому ця м’язова тканина має ті ж властивості, що й скелетні м’язи. М’язове волокно складається з міофібрил, саркоплазми і сарколеми.

Завдяки серцю забезпечується циркуляція крові по кровоносних судинах. Ритмічне скорочення м’язів передсердь і шлуночків (систола) чергується з її розслабленням (діастола). Послідовна зміна систоли і діастоли становить цикл роботи серця. Серцевий м’яз працює ритмічно, що забезпечується системою, що проводить збудження в різних відділах серця

20.Пульс.

Пульс. При скороченні шлуночків кров викидається в аорту, підвищуючи в ній тиск. Хвиля, яка виникає при цьому в її стінці, поширюється з певною швидкістю від аорти до артерій. Ритмічні коливання стінки артерій. Викликані підвищенням тиску в аорті під час систоли, називається пульсом.

Пульс можна визначити у місцях, де великі артерії підходять близько до поверхні тіла (зап’ясток, скроні, боки шиї). Кожне коливання відповідає скороченню серця. Тому за пульсом можна визначити частоту серцевих скорочень за 1 хв. Частота пульсу індивідуальна (у дорослих в нормі 60-75 уд/хв.).

Дата добавления: 2015-05-24