Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Варіант. 1,)Турбота про довкілля – турбота про людину




1,)Турбота про довкілля – турбота про людину.

Природа - це те, що знаходиться при роді людському, те, з чого народжується сама людина. Особливості, які притаманні виключно людині (і суспільству), в природу не входять. У стосунках з природою людина реалізує дві свої унікальні здібності. Вона змінює природу і символізує себе в ній, "записує" себе в ній.

Наші предки залишили нам чудова спадщина у вигляді тисяч сортів і порід рослин і тварин. Кожен день ми п'ємо молоко корів, їмо хліб, зроблений з жита чи пшениці, одягаємося в одяг з волокон бавовни чи з вовни овець. Все наше життя найтіснішим чином пов'язане з продуктами, які дають нам царство тварин, рослин, грибів і мікроорганізмів, поставлені на службу людству. Ми звикли до того, що день у день нас оточують рослини, тварини, сонячне світло золотими струменями розливається навколо щоранку. Нам здається, що все це було, є і буде завжди. На луках завжди будуть лежати зеленим килимом трави, будуть цвісти квіти, зачаровуючи нас своїм ароматом, в лісах буде лунати спів птахів, морські хвилі з тихим шелестом будуть перекочувати прибережну гальку, морські глибини завжди будуть сповнені таємниць і загадок,а земні надра завжди будуть дарувати свої багатства, щоб нам було ясно,тепло і затишно жити. Ми думаємо так тому, що звикли отримувати все це і забуваємо, що дивовижний, а часом несподіваний світ, який оточує і приймає нас, схильний до безперервних змін, що гадана незмінність живої природи оманлива.

Ми звикли використовувати дари природи в своїх цілях, для своєї користі, але відвикли сприймати себе як частину світу живої природи, і тому рідко замислюємося про те, які процеси відбуваються прямо на наших очах. Ми не помічаємо, як змінюються тварини і рослини, які оточують нас з дитинства, живуть разом з нами, які надають красу і неповторність улюбленому куточку природи і без яких життя людини була б бідним, нудним, а часом і неможливим.

Сьогодні людство швидко розвивається, на Землі живе понад 5 мільярдів людей, а через 30 років це число може подвоїтися. І кожній людині потрібно сьогодні, і завтра простір для життя, роботи і відпочинку, потрібні їжа і одяг, і тому для природи залишається все менше і менше місця, скорочується чисельність багатьох видів рослин і тварин, забруднюється атмосфера, міліють річки, пересихають озера... Невже природа повинна загинути? Звичайно, немає. Ми повинні зберегти її для прийдешніх поколінь, щоб і вони могли милуватися і пишатися красою і багатством нашої батьківщини. Ми є її не від’ємною частиною.

 

2.)Як відбувається руйнування озонового шару?

 

Хлор - каталізатор реакції розпаду озону. Здійснивши цикл один раз, хлор повторює його багато разів, доки не покине стратосферу чи не буде дезактивований. Учені обчислили, що за час тривалого перебування у стратосфері кожен атом хлору знищує майже 100 тис. молекул озону, і тим самим пропускає до земної поверхні стільки ж ультрафіолетових фотонів. Фреони (хлорфторметани) техногенного походження, потрапляючи у стратосферу, накопичуються там і теж руйнують озон. До цієї руйнівної сили додаються азотні добрива, синтез нітросполук ядерні вибухи. Особливу небезпеку мають вибухи нейтронних бомб, здатних ущент зруйнувати озоновий екран над цілими регіонами (екологічні війни).

Стратосферний озоновий екран дуже чутливий до сучасних техногенних впливів, що досягли загрозливих масштабів. Вважається, що 500 надзвукових транспортних літаків, якщо вони будуть регулярно літати на висотах максимального вмісту озону протягом року, здатні зменшити його загальний вміст удвічі. Запуски космічних ракет будь-якого призначення створюють "дірки" в озоносфері діаметром у сотні кілометрів. Достатньо 85 таких пусків протягом року, щоб отримати такий самий результат руйнування озону.

Підраховано, що руйнівна сила атома брому у 80 разів більша, ніж атома хлору. Бром, який міститься у метилброміді, набагато небезпечніший для стратосферного озону, ніж хлор із фреонових газів.

Внаслідок своєї хімічної активності, молекули озону (O3) можуть реагувати з багатьма неорганічними й органічними сполуками. Головні речовини, що сприяють руйнуванню молекул озону:

 

- прості речовини - водень (Н2), атоми кисню (О), хлору (Сl), брому (Вr);

 

- неорганічні сполуки - хлороводень (HCl), монооксид азоту (NO);

 

- органічні сполуки - метан (СН4), фторхлор- і фторбром-фреони, які виділяють атоми хлору і брому.

 

3.)Які функції літосфери,як елемента глобальної екосистеми?

Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору й частину верхньої мантії; вона складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. Літосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує важливі функції:

 

– на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина;

– верхня тонка оболонка літосфери на материках - це ґрунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основним джерелом отримання продуктів харчування для людей;

– літосфера — це й «комора» корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо.

 

У літосфері періодично відбувалися й відбуваються грізні процеси — виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні, які призводять до небезпечних екологічних ситуацій на певних ділянках планети. Іноді ці процеси спричинюють глобальні екологічні катастрофи.

 

Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності та іншими геофізичними характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різна й становить відповідно 25—200 та 5—100 км. Найглибші шахти, пройдені людиною, сягають З— 4 км, а найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) — трохи більше за 12 км. Про склад і будову глибших зон літосфери нам відомо лише на основі непрямих методів (сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо).

 

Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування; крім того:

– вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, які фільтруються крізь них;

– ґрунтово-рослинний покрив планети — це регулятор водного балансу суші, оскільки він поглинає, втримує й перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи;

– це й універсальний біологічний фактор, і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень.

 

Тому користуватися ґрунтом, землею слід розумно й бережно. В гонитві за врожаєм ґрунти розорюються дедалі глибше й частіше, в них у неймовірних кількостях вносяться мінеральні добрива й пестициди. В результаті на величезних площах степової і посушливої зон ґрунти втратили здатність убирати й пропускати воду, їхня структура деградувала, вони перенасичені шкідливими хімічними сполуками. Повсюдно родючість ґрунтів катастрофічно зменшується. За останні 35—40 років уміст гумусу в ґрунтах України зменшився на 0,3—0,4 %. За розрахунками Української академії аграрних наук, щорічні втрати гумусу становлять від 0,6 до 1 т/га. Це наслідок використання недосконалих технологічних схем у сільському господарстві та істотного зменшення внесення органічних добрив, що пов'язане із занепадом тваринництва.

 

Потрібні термінові заходи для відтворення структури й родючості ґрунтів — їх нейтралізація, розсолення, збагачення гумусом тощо. Як наголошується в одній з останніх доповідей ООН, подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель, що зростає. Нині охорона й раціональне використання земельних ресурсів — одна з найактуальніших проблем.

 

4.)Визначення біосфери за В.І.Вернадським.

Детально розробив вчення про біосферу український вчений В.І. Вернадський – перший президент Української Академії наук.

Біосфера, за Вернадським, це оболонка Землі, де жива речовина відіграє домінуючу роль, значно впливає на всі процеси, що в ній відбуваються. Вернадський дав таке визначення біосфери: “Біосфера являє собою оболонку життя – область існування живої речовини”.

У численних своїх працях В.І. Вернадський виклав вчення про біосферу як особливу оболонку Землі, яка включає як область поширення живої речовини, так і саму речовину, в якій життєдіяльність організмів (утому числі людини) проявляється як могутній геохімічний фактор планетарного масштабу і значення.

Біосфера включає нижню частину атмосфери (7 км на полюсах і 18 – 20 км на екваторі), всю гідросферу (11 км), і літосферу (до глибини 3 км на суші та 0,5…1 км під дном океану).

За В.І. Вернадським, нижня межа життя в земній корі визначається температурою 100°С, яка спостерігається до глибини 2,5…3,5 км.

Але в 70-х та 80-х роках в нафтогазоносних водах були знайдені мікроорганізми на глибині 4,5…6 км. Якщо включити в біосферу шари атмосфери, де спостерігається перенесення живих організмів, зачатків організмів, то межі по вертикалі будуть становити 25…40 км.

 

Але і в інших областях біосфери, де організми можуть існувати в активному стані, життя розподілене нерівномірно. Неперервний шар живої речовини, як його назвав В.І. Вернадський, займає водну товщу, і вузькою смугою простягається на межі літосфери, і тропо­сфери, де включає ґрунт з корінням рослин, грибами, мікроорга­нізмами і тваринами, а також включає приземну частину тропосфе­ри, в якій розміщені частини рослин і переноситься основна маса пилку, спор, насіння.

Відповідно до його визначення середовище, що оточує сучасну людину, можна умовно розділити на природну — біосферу і штучну — ноосферу, тобто знову створену (або перетворену) людиною (господарське освоєння території, підприємства, населені пункти і т.д.).

 

Біосфера, на думку вченого, складається із семи взаємопов’я­заних речовин: живого, біогенного, косного, біокосного, радіоактивного, космічного, розсіяних атомів. Скрізь в її межах зустрічаються або сама жива речовина, або сліди її біохімічної діяльності. Атмосфера, вода, нафта, вугілля, вапняки, глини та їх похідні створені живою речовиною планети. Існуючі верхні шари земної кори в інші геологічні епохи були перероблені живими організмами. Найпростішою структурою сучасної активної частини біосфери є біогеоценоз.

 

В. І. Вернадський одним із перших усвідомив величезний перетворюючий вплив живих організмів на всі три зовнішні оболон­ки Землі в планетарному масштабі, тісну взаємодію і взаємоза­лежність усіх форм життя. Це дало йому поштовх до створення всеохопної теорії біосфери, тобто тієї частини зовнішніх оболонок нашої планети, які безпосередньо пов’язані з існуванням життя на Землі.

 

В 20-х рр. минулого століття в працях Вернадського було розроблено уявлення про біосферу як глобальну єдину систему Землі, де весь основний хід геохімічних та енергетичних перетворень визначається життям.

 

5.)У Чорному морі за останні 15 років у 31 раз збільшилося цвітіння води. Назвіть процеси, які можуть зумовити це явище.

Цвіті́ння вод — масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість вод.

Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних миючих засобів, органічних забруднювачів.

Цвітіння води — це природне явище, що проявляється в зміні забарвлення води внаслідок масового розмноження мікроскопічних водоростей. Про це явище згадував ще в 77 році Пліній Старший. Дуже шкідливим є надмірне цвітіння, яке значно погіршує умови життя у водоймах. Шар води, що цвіте, може досягати 10-15см завтовшки. При цьому виникає задуха риби і вона гине. Цвітіння води завдає великих збитків рибному господарству. Якщо вживати воду з ознаками цвітіння(зеленуватий колір, неприємний запах) у людини можуть розвинутись отруєння та алергічні реакції. Найефективніший засіб боротьби з цвітінням води — збирання мікроскопічних організмів спеціальними катерами. Зібрану масу використовують як добриво, на виготовлення паперу, картону, лаків, фарб.

Цвіті́ння води́ — інтенсивний розвиток найпростіших рослинних організмів в верхньому шарі води водойм.

Цвітіння води у морі спричинене сильним забрудненням річок, що впадають у море, особливо стоками з полів, що містять мінеральні добрива, особливо нітрати і фосфати. Це спричиняє бурхливе зростання фітопланктону («цвітіння» моря — інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей), зменшення прозорості вод і загибель багатоклітинних водоростей.

 

6.)У ДВЗ на спалювання 1 т. бензину витрачається 15 т. повітря або 2000 л. кисню, що в 2,5 рази перевищує його добове споживання людиною.

7.) Проблеми старіння вивчає: г)геронтологія.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1234; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.