Особистісно орієнтована модель виховання за Жан-Жаком Руссо, Левом Толстим, Марією Монтессорі

Руссо говорив, що першим із природних прав людини є свобода. Спираючись на це положення, він виступав проти схоластичної школи з її зазубрюванням, суворою дисципліною, тілесними покараннями і пригніченням особистості дитини. Він вимагав поважати особистість дитини, рахуватися з її інтересами і запитами. Під час вільного виховання, за Руссо, роль вихователя є направляючою, тобто вихователь лише підводить свого вихованця до вирішення питання, керує його інтересами так, що дитина цього не помічає. Руссо заперечував примус як метод виховання.

Жан-Жак Руссо вважав, що дитина до 16 років має виховуватись поза соціумом і пізнавати світ самостійно, що основувалося на інтересі дитини до того, що вона відчула за допомогою органів чуттів. Руссо за реальні знання, які потрібно отримувати не з книжок, а з природи. Також Руссо вважав, що дитині необхідно оволодіти низкою корисних професій (в першу чергу Еміль навчається столярному ремеслу), адже фізична праця – це обов’язок громадської людини, і дитина повинна проникнути ся повагою до праці.

Спираючись на думку Ж.-Ж. Руссо про ідеальну природу дитини, Л. Толстой стверджував, що вчителі не мають права примусово виховувати дітей у дусі прийнятих принципів, тому в основу освіти повинна бути покладена свобода вибору учнями - чого і як вони хочуть вчитися. Справа вчителя - слідувати і розвивати дитину. Ця ідея отримала відображення в педагогічних статтях Л. Толстого і його навчальних книгах. З «Абеткою», складеної в 1872, і «Новою абеткою», 1875р, Л.Н. Толстой пов'язував самі горді мрії. У ній він відстоював тезу про єдність виховання і освіти: не можна виховувати, не передаючи знань. Однак найважливішим в освіті, на думку Л. Толстого, є дотримання умови свободи виховання і навчання на основі релігійно-морального вчення.

Марія Монтессорі - італійський педагог, лікар, автор методики виховання дітей у дошкільних закладах ("будинки дитини") і початкових школах. Принцип свободи у М. Монтессорі поєднується з ідеєю виховання дисциплінованості у дітей, оскільки волю вона розуміє не як нескінченну, поривчасту поведінку дитини, не як дію за примхою або хвилинному потягу, а свободу виховану, упорядковану і обмежену інтересами оточуючих. Монтессорі вважала, що будь-яке життя є існуванням вільної активності. Виходячи з цього, вона бачила суть виховання не в формуванні педагогами особистості дитини, а в організації середовища, найбільш відповідної його потребам. Монтессорі наполягала, щоб "примусити" дитину до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток повинен бути як фізична, так і духовне.

Дата добавления: 2015-05-24