Основні функції військових формувань ВОД

Структура воєнної організації України

Структурно Воєнна організація складається з двох підсистем (компонентів): системи органів державної влади (управлінсько-регламентуючого компонента) та системи військових формувань (силового компонента).

Доуправлінсько-регламентуючого компонента відносять вище військово-політичне керівництво держави, до якого належать Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники вищого законодавчого та вищого виконавчого органів влади – Верховної ради та Кабінету міністрів України. Президент України згідно зі ст. 106 Конституції України призначає на посади і звільняє з посад вище командування Збройних сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави. При ньому діє Рада національної безпеки та оборони України.

Військове формування згідно із Законом України “Про оборону України” – це створена відповідно до законодавства України сукупність військових об’єднань, з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у випадку збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Керуючись таким трактуванням, можна визначити, що до складу силового компонента воєнної організації України входять: Збройні Сили України (ЗСУ), Державна прикордонна служба України, Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, військові підрозділи Управління державної охорони України, військові підрозділи Служби безпеки України, військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інші військові формування держави.

Військове формування	Основні функції військових формувань
Збройні Сили України	Оборона України; захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності
Державна прикордонна служба України	Забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України	Охорона та оборона важливих державних об’єктів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, охорона виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю
Військові підрозділи Управління державної охорони України	Здійснення державної охорони органів державної влади України, забезпечення безпеки посадових осіб та об’єктів, визначених Законом України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” від 04.03.1998 р.
Військові підрозділи Служби безпеки України	Захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб
Військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій	Здійснення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків Чорнобильської катастрофи, а також рятувальної справи та пожежної безпеки

Завдання Воєнної організації України визначені у Воєнній доктрині України та іншому законодавстві з оборонних питань.

Основними завданнями ЗС України у мирний час є: здійснення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах оборони держави; підтримання військ (сил) у постійній бойовій і мобілізаційній готовності; несення бойового чергування; проведення заходів з оперативної, бойової, мобілізаційної та гуманітарної підготовки військ (сил) до виконання завдань за призначенням; здійснення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки; участь у здійсненні заходів з підготовки до територіальної оборони; участь у створенні та підготовці мобілізаційних ресурсів; участь у створенні непорушного запасу озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів, а також резерву підготовлених людських ресурсів; надання допомоги центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у проведенні пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; участь у виконанні міжнародних договорів України щодо контролю над озброєнням; участь у заходах з міжнародного співробітництва (на двосторонніх і багатосторонніх засадах) та у міжнародних миротворчих операціях.

Завданнями інших військових формувань та правоохоронних органів у мирний час є участь у стратегічному плануванні застосування Збройних Сил України, здійснення разом зі Збройними Силами підготовки та забезпечення готовності до спільних дій з метою оборони держави.

Основними завданнями ЗС України в особливий період до початку збройної агресії є: активізація розвідки з метою своєчасного попередження Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України про можливу збройну агресію та приведення у вищі ступені бойової готовності військ (сил); посилення охорони і захист державного кордону, захист повітряного простору; створення та нарощування угруповань військ (сил) на загрозливих напрямах, у тому числі проведення стратегічного розгортання (часткового або повного) ЗС України.

Основними завданнями інших військових формувань та правоохоронних органів в особливий період до початку збройної агресії визначено: участь у прикритті стратегічного розгортання Збройних Сил України та у веденні територіальної оборони держави; участь в евакуації населення з прикордонних районів на напрямах можливої збройної агресії.

Основні завдання Збройних Сил України в особливий період у випадку збройної агресії є такими: проведення стратегічного розгортання Збройних Сил України та створення угруповань військ (сил) для відсічі збройній агресії; відбиття нападу агресора з повітря, суші і моря та недопущення вторгнення угруповань його військ (сил) на територію держави; ведення операцій і бойових дій з метою завдання поразки військам (силам) агресора, його розгрому та створення умов для укладення миру; ліквідація (локалізація, нейтралізація) збройного конфлікту в разі його виникнення.

Завдання інших військових формувань та правоохоронних органів в особливий період у разі збройної агресії є такими: участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану; участь у виконанні завдань територіальної оборони; захист населення, об’єктів економіки та інфраструктури від впливу засобів ураження, застосованих агресором.

Як бачимо, виконання основних заходів щодо підготовки та відсічі збройній агресії покладається на ЗС України, які безпосередньо проводять операції та бойові дії з метою оборони країни. Інші військові формування сприяють Зброй­ним Силам у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.

Отже, порівняння основних функцій та завдань силових елементів у контексті виконання основного призначення Воєнної організації дає змогу з’ясувати, що провідним елементом воєнної організації української держави за функціональним призначенням є Збройні Сили України.

Збройні Сили України – військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України в мирний та воєнний час здійснює Головно­командувач Збройних Сил України. Головнокомандувачем Збройних Сил України є за посадою начальник Генерального штабу ЗС України, якого призначає і звільняє в установленому порядку Президент України.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

Міністерство оборони України, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, бере участь у реалізації державної політики з питань обо­рони і військового будівництва, координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони. Це міністерство також має аналізувати воєнно-політичну обстановку, визначати рівень воєнної загрози національній безпеці України, забезпечувати функціонування Збройних Сил і їх готовність до виконання покладених на них функцій і завдань тощо. Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, не лише здійснюють оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а й можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Українська армія комплектується за рахунок призову на військову службу строкову та за контрактом чоловіків 18 – 40 років. Її чисельність на кінець 2009 р. становила 200 тис. осіб (у тому числі 150 тис. військовослужбовців).

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

До складу Збройних Сил України відносять також об’єднання, з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до зазначених вище видів.

Сьогодні до складу ЗС України входять: Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили.

Дата добавления: 2015-05-24