Це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів достатніх для розрахунку за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення 1 страница

Київ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«Облік і аудит»

ДИСЦИПЛІНА

«Аналіз господарської діяльності»

«Агроосвіта»

1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:

– суми отриманого прибутку;

– розподілу прибутку;

– умов виробництва;

– кількості робочого персоналу

2. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:

– типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;

– принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;

– методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;

– всі відповіді вірні.

3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:

– вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;

– потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;

– якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;

– всі відповіді вірні.

4. Спеціалізація – це:

– форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;

– поділ праці за виробничими підрозділами;

– утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;

– всі відповіді вірні.

5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:

– виробленою продукцією;

– собівартістю продукції;

– товарною продукцією;

– немає вірної відповіді.

6. Обсяг валової продукції залежить від:

– спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;

– обсягу та структури товарної продукції;

– показників оцінки розміру підприємства;

– всі відповіді вірні.

7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:

– структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

– енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;

– рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;

– всі відповіді вірні.

8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6–0,8, то це означає, що підприємство має:

– низький рівень спеціалізації;

– середній рівень спеціалізації;

– поглиблений рівень спеціалізації;

– господарство не має спеціалізованого напрямку.

9. Екстенсивний шлях – це:

– збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;

– збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;

– впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;

– немає вірної відповіді.

10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:

– сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;

– фондоозброєність, урожайність культур;

– собівартість та рівень рентабельності;

– немає вірної відповіді.

11. Рівень рентабельності розраховується, як:

– відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;

– відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;

– відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;

– немає вірної відповіді.

12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:

– обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;

– об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;

– обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;

– відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:

– природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;

– рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;

– структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

– немає вірної відповіді.

14. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:

– коефіцієнт надходження;

– коефіцієнт спеціалізації;

– коефіцієнт вибуття;

– коефіцієнт виробництва валової продукції.

15. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:

– паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;

– розрахувати коефіцієнт спеціалізації;

– визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;

– всі відповіді вірні.

16. При оцінці місця розташування господарства вивчають:

– відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;

– забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;

– забезпеченість основними і оборотними фондами;

– немає вірної відповіді.

17. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:

– структура товарної продукції;

– обсяг виробництва;

– продуктивність праці;

– структура поголів’я худоби.

18. Інтенсифікація досягається шляхом:

– розширення посівних площ;

– збільшення поголів’я тварин;

– впровадження досягнення науково–технічного прогресу;

– немає вірної відповіді.

19. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

– ;

– ;

– ;

– .

20. Розораність сільськогосподарських угідь показує:

– частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;

– частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;

– частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;

– немає вірної відповіді.

21. Трансформація угідь це…

– процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

– перехід одних видів угідь в інші;

– розподіл загальної посівної площі;

– немає вірної відповіді.

22. Структура земельного фонду це:

– процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

– перехід одних видів угідь в інші;

– розподіл загальної посівної площі;

– немає вірної відповіді.

23. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:

– вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

– визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;

– визначення структури сільськогосподарських угідь;

– всі відповіді вірні.

24. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:

– оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;

– збільшення виходу валової продукції у постійних цінах;

– визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);

– немає вірної відповіді.

25. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:

– збільшення площі с–г угідь;

– збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;

– збільшення виходу валової продукції у постійних цінах на 100 га с.г. угідь;

– підвищення рентабельності галузі рослинництва.

26. Урожайність –це:

– розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;

– розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;

– розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;

– немає вірної відповіді.

27. Ступінь меліорованості земель розраховується як:

– відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

– відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

– немає вірної відповіді.

28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:

– діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

– відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

– немає вірної відповіді.

29. Ступінь господарського використання землі розраховується:

– відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

– відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

– немає вірної відповіді.

30. Визначте, яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:

– запас поживних речовин;

– урожайність;

– вологість;

– засоленість.

31. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

– урожайність сільськогосподарських культур;

– виробництво товарної продукції у фактичних цінах реалізації на 100 га сільськогосподарських угідь;

– виробництво валової продукції в постійних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь;

– немає вірної відповіді.

32. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

– виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

– товарної продукції в поточних цінах реалізації;

– чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;

– всі відповіді вірні.

33. Вигідність кормових культур оцінюють:

– виходом кормо–протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;

– урожайністю кормових культур;

– рівнем рентабельності їх виробництва;

– прибутком з 1 га кормових угідь.

34. Показник – виробництво валової продукції в постійних цінах відносять до:

– вартісних показників ефективності використання землі;

– натуральних показників ефективності використання землі;

– показників забезпеченості земельними ресурсами;

– немає вірної відповіді.

35. Показники – виробництво товарної продукції і прибуток в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:

– показників забезпеченості земельними ресурсами;

– натуральних показників ефективності використання землі;

– вартісних показників ефективності використання землі;

– немає вірної відповіді.

36. Показник – урожайність сільськогосподарських культур відносять до:

– показників забезпеченості земельними ресурсами;

– натуральних показників ефективності використання землі;

– вартісних показників ефективності використання землі;

– немає вірної відповіді.

37. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:

– збалансованість грунту;

– родючість грунту;

– поживність грунту;

– немає вірної відповіді.

38. Природна родючість:

– характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

– створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико–хімічні і біологічні властивості грунту;

– є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;

– немає вірної відповіді.

39. Загальна площа ріллі визначається як:

– сума площ посівів культур та площ пару;

– сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;

– сума площ перелогів та площ пару;

– немає вірної відповіді.

40. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:

– різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;

– різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;

– різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;

– немає правильної відповіді.

41. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:

– натуральні та економічні;

–екологічні та соціальні;

– соціальні та економічні;

– екологічні та натуральні.

42. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:

– дисперсійний аналіз;

– прямолінійний аналіз;

– багатофакторний аналіз;

– всі відповіді вірні.

43. Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно–технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:

– основний персонал;

– невиробничий персонал;

– сезонні робітники;

– допоміжний персонал.

44. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:

– вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;

– стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;

– освіта, спеціальність, оборот по прийому;

–стаж роботи, постійність складу робітників.

45. Для характеристики руху трудових ресурсів використовують:

– коефіцієнт обігу;

– коефіцієнт загального обороту;

– величина фонду робочого часу;

– коефіцієнт звільнення.

46. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:

– кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;

– кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;

– середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;

– середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.

47. До трудових ресурсів належить:

– частина населення, яка працює на підприємствах;

– частина населення, яка шукає роботу;

– частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;

– всі відповіді вірні.

48. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:

– руху трудових ресурсів;

– використання фонду робочого часу;

– ефективності використання трудових ресурсів;

– показники структури трудових ресурсів.

49. Питома трудомісткість розраховується за формулою:

– обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд–год;

– відпрацьовано всіма робітниками люд–год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;

– обсяг виробленої (або товарної) продукції / чисельність працівників;

– чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд–год.

50. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:

– поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);

– площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;

– затрати праці в люд–год, люд–днях в розрахунку на одного працівника;

– всі відповіді вірні.

51. Коефіцієнт плинності кадрів це:

– відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;

– відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;

– відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;

– відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік.

52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:

– відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;

– відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;

– відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників;

– відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.

53. Сезонні працівники – це працівники, які:

– зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1–го місяця;

– зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2–ох місяців;

– зараховуються до складу трудового колективу на період від 2–ох до 6–ти місяців;

– зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3–ох місяців.

54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:

– постійні, тимчасові і сезонні працівники;

– робітники, учні, службовці;

– інженерно–технічний персонал;

– всі відповіді вірні.

55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:

– дані аналітичного і первинного обліку;

– Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;

– звіт про використання робочого часу;

– звіт про фінансові результати.

56. Забезпеченість підприємства робочою силою характеризують такі показники:

– середньооблікова чисельність працівників;

– середньогодинний виробіток 1 робітника;

– відпрацьовано всіма робітниками людино–днів;

– кваліфікаційний рівень робітників.

57. Фактори, які впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника, це:

– кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;

– вартість валової продукції, кількість робітників;

– витрати праці, вартість товарної продукції;

– кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

58. Трудомісткість продукції – це:

– показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;

– показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;

– показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;

– показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

59. Коефіцієнт обороту зі звільнення розраховується як:

– відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

– відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;

– відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;

– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:

– систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;

– вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;

– виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;

– всі відповіді вірні.

61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

– шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

– не має правильної відповіді.

62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

– шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

– не має правильної відповіді.

63. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:

– чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;

– кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;

– тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;

– перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

64. Показником ефективності витраченої праці є:

– кількість відпрацьованих днів у місяці;

– коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;

– коефіцієнт трудомісткості;

– кількість відпрацьованих днів у році.

65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:

– явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;

– різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;

– робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;

– планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:

– числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;

– числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;

– коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;

– немає правильної відповіді.

67. На підвищення продуктивності праці впливає:

– удосконалення управління, організації виробництва і праці;

– кількість працюючих;

– адміністративна політика підприємства;

– зниження собівартості.

68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:

– затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;

– виробництво виробленої продукції за рік;

– виробництво виробленої продукції за місяць;

– вартісний показник трудових ресурсів.

69. Постійні працівники–це:

– всі працівники які є на підприємстві;

– це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;

– будь–які працівники підприємства;

– загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

70. Обліковий склад працівників підприємства – це:

– всі працівники, прийняті на постійну роботу;

– всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;

– всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;

–всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

71. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:

– облікових листах;

– наказах;

– виписках;

– всі відповіді вірні.

72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:

– матеріаломісткість;

– землемісткість;

– матеріалозабезпеченість;

– немає вірної відповіді.

73. Матеріаломісткість продукції визначається як:

– відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;

– відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

– відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;

– немає вірної відповіді.

74. Матеріаловіддача визначається як відношення:

– матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

– матеріальних витрат до виробленої продукції;

– матеріальних ресурсів до валового доходу;

– виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

75. Вкажіть, які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:

–коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;

– коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;

– коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;

– коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

76. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:

– діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

– множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

– діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;

– немає вірної відповіді.

77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:

– матеріаломісткість;

– питома вага матеріальних затрат у собівартості;

– коефіцієнт оборотності запасів;

– матеріалозабезпеченість.

78. Тривалість оборотності запасів визначається у:

– місяцях;

– годинах;

– днях;

– хвилинах.

79. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається, як відношення:

– повної собівартості до матеріальних витрат;

– матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції;

– виробничої собівартості до матеріальних витрат;

– немає вірної відповіді.

80. Матеріальні ресурси являють собою:

– запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

– засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;

Дата добавления: 2015-05-24