КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів достатніх для розрахунку за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення 2 страница
– засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб; – немає вірної відповіді.
81. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони: – повністю переносять свою вартість на витрати підприємства; – не переносять своєї вартості на витрати підприємства; – частково переносять вартість на новостворену продукцію; – немає вірної відповіді.
82. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають: – обсяги та асортимент партій, що постачаються; – якість отриманих від постачальників матеріалів; – відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок; – всі відповіді вірні.
83. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є: – зниження питомої матеріаломісткості продукції; – збільшення питомої матеріаломісткості продукції; – зниження питомої матеріаловіддачі; – немає вірної відповіді.
84. Показник матеріаломісткості продукції характеризує: – скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції; – віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів; – скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції; – немає вірної відповіді.
85. Показник матеріаловіддача продукції характеризує: – скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції; – віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів; – скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції; – скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.
86. Вкажіть, яким показником виступає матеріаломісткість: – кількісним; – якісним; – вартісним; – виробничим.
87. Тривалість оборотності запасів визначається: – відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат; – діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів; – відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів; – відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.
88. Основні засоби – це: – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року; – кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань; – кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл; – сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу. 89. Фондовіддача показує: – виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів; – скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів; – скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню; – немає вірної відповіді.
90. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб: – темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці; – темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності; – темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці; – вартість фондів постійно зростала.
91. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується: – підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей; – безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії; – збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності; – всі відповіді вірні.
92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у: – збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності; – впровадженні сучасних технологій; – правильному виборі машин і робочого устаткування; – зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.
93. Які показники характеризують рух основних засобів: – коефіцієнт оновлення і вибуття; – коефіцієнт окупності; – коефіцієнт оновлення; – коефіцієнт зносу.
94. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує: – виробництво продукції на 1 гривню; – скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів; – скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню; – немає вірної відповіді.
95. Показник фондомісткості характеризує: – виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів; – скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню; – скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів; – немає вірної відповіді.
96. Про ефективність виробництва свідчить: – відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі; – відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості; – відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі; – відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує: – інтенсивність введення в дію нових основних засобів; – рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період; – рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва; – відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує: – інтенсивність введення в дію нових основних засобів; – рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період; – рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва; – немає вірної відповіді.
99. Фондовіддача розраховується за формулою: – відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів; – відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством; – відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів; – немає вірної відповіді.
100. Фондомісткість розраховується за формулою: – відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів; – відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів; – відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством; – відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.
101. На зміну фондоозброєності впливають: – вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників; – вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь; – вартість валової продукції, чисельність робітників; – чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції. 102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують: – рівень технічного забезпечення підприємства; – рівень інтенсифікації с.–г. виробництва; – інтенсивність завантаження обладнанням; – рівень механізації виробничих процесів.
103. Для характеристики технічного стану основних засобів використовують такі показники: – фондозабезпеченість; – коефіцієнт зносу, придатності, оновлення; – фондовіддача; – фондоозброєність.
104. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це: – фондомісткість – фондовіддача; – фондозабезпеченість; – фондоозброєність.
105. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це: – фондовіддача; – фондомісткість; – рентабельність капіталу; – фондозабезпеченість.
106. Який показник обернений до фондовіддачі: – фондоозброєність; – фондозабезпеченість; – фондомісткість; – фондооснащеність.
107. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період: – коефіцієнт приросту основних засобів; – фондовіддача; – фондомісткість; – фондозабезпеченість.
108. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють: – досягнутий рівень виробництва продукції; – забезпеченість продукцією потреб підприємства; – склад та структуру виробництва продукції рослинництва; – усі відповіді правильні.
109. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва: – звіт про власний капітал; – основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств; – реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік; – первина документація виробництва продукції рослинництва.
110. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності: – форма 50 с.г; – форма 16 с.г; – форма 21 с.г; – форма 4 с.г.
111. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає: – вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції; – вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах; – вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу; – визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.
112. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає: – вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції; – вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах; – вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу; – немає правильної відповіді.
113. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від: – розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства; – продуктивності праці; – структури продуктивних земельних угідь господарства; – природно–кліматичних умов виробництва.
114. На розмір і структуру посівів впливає: – спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію; – внутрішні потреби в продукції; – кон’юнктура ринку; – усі відповіді правильні.
115. На урожайність не впливає: – спеціалізація господарства; – якість і родючість ґрунтів; – кількість внесених добрив; – посівна площа.
116. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати: – метод ланцюгових підстановок; – метод відносних різниць; – метод абсолютних різниць; – усі відповіді правильні.
117. До агротехнічних заходів належать: – нагромадження і внесення добрив; – виконання комплексу технологічних робіт; – обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту; – усі відповіді правильні.
118. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять: – кожного разу після завершення певної технологічної операції; – один раз в рік; – в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій; – в кінці робочої зміни.
119. Факторний аналіз вивчає: – динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз; – фактори та причини змін обсягів виробництва продукції; – основні напрями виробництва продукції рослинництва; – рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.
120. Валовий збір сільськогосподарських культур – це: – кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь; – частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур; – відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання; – відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
121. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення: – валового збору культури до її зібраної площі; – площі посіву до площі ріллі; – зібраної площі культури до її волового збору; – відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
122. На урожайність культур впливає: – кон’юнктура ринку; – кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю; – замовлення на ту чи іншу продукцію; – структура випуску продукції.
123. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як: – добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі; – відношення валового збору до урожайності; – відношення валового збору до зібраної площі; – відношення зібраної площі до урожайності.
124. Оперативний аналіз – це: – аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань; – аналіз результатів господарської діяльності за рік; – аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ; – всі відповіді правильні.
125. Асортимент випуску продукції – це: – середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури; – відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання; – перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску; – основні напрями виробництва продукції рослинництва.
126. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори: – чисельність поголів`я; – річний надій молока; – продуктивність тварин; – всі відповіді правильні.
127. Продуктивність тварин – це відношення: – виробленої продукції тваринництва до поголів`я; – кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді; – поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва; – середньодобового приросту до поголів’я.
128. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів: – рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів; – наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів; – умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва; – всі відповіді правильні.
129. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів: – способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць; – балансового методу; – способу відносних різниць; – всі відповіді правильні.
130. Умовне значення виробництва продукції тваринництва розраховується як: – добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік; – добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік; – добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік; – відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
131. Зміна виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я методом ланцюгових підстановок розраховується як: – різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції; – різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік; – добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік; – добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
132. Зміна виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності методом ланцюгових підстановок розраховується як: – різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції; – різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік; – добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік; – відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
133. Щоб розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних необхідно: – поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року; – різницю поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року; – розрахувати добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік; – всі відповіді правильні.
134. Щоб розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць необхідно: – поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року; – різницю поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року; – від умовного значення виробництва продукції відняти виробництво продукції за звітний рік; – всі відповіді правильні.
135. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є: – аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва; – аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва; – вивчення складу та структури поголів`я тварин; – всі відповіді правильні.
136. Під оборотом стада розуміють: – надходження тварин впродовж відповідного періоду; – вибуття тварин впродовж відповідного періоду; – надходження, вибуття тварин впродовж відповідного періоду; – вибуття тварин впродовж поточного місяця.
137. Чисельність поголів’я тварин формується виходячи з: – спеціалізація господарства; – забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень; – відтворення стада; – всі відповіді правильні.
138. На виробництво продукції тваринництва впливають такі показники як: – поголів’я молочного стада; – поголів`я тварин, продуктивність 1 голови; – статеві і вікові групи тварин; – приплід за поточний рік.
139. Вихідне поголів`я це: – уся наявність тварин на підприємстві; – надходження і вибуття тварин за відповідний період; – наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду; – добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік. 140. Коефіцієнт оновлення молочного стада визначається як: – відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року; – відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період; – відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року; – добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
141. Назвіть резерви росту поголів’я тварин: – ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат; – ліквідація яловості, падежу; – генетичні фактори та природно–кліматичні умови; – всі відповіді вірні.
142. Причинами зменшення поголів’я тварин є: – забезпеченість кормами; – падіж тварин і птиці; – погіршення фінансового стану підприємства; – розширення посівних площ.
143. До резервів збільшення продуктивності худоби відносять: – покращення структури кормів; – покращення умов утримання худоби; – покращення породності тварин; – всі відповіді вірні.
144. Розмір галузі у тваринництві характеризується показником: – поголів`ям на початок звітного періоду; – поголів`ям на кінець звітного періоду; – середнім поголів`ям тварин за певний період; – продуктивністю 1 голови.
145. При аналізі наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники: – валової продукції; – структура земель господарства; – виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень; – площі виробничих приміщень.
146. Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками: – надоєм молока на одну корову; – валового виробництва; – загальним приростом поголів`я; – всі відповіді вірні. 147. Структура кормової бази це: – співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості; – співвідношення всіх кормів до окремих їх видів; – співвідношення вироблених і використаних кормів; – немає правильної відповіді.
148. Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно: – кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції; – норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я; – кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я; – немає правильної відповіді.
149. Завданням аналізу собівартості продукції є: – розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості; – визначення ролі собівартості для виробництва; – перевірка фінансового стану; – немає правильної відповіді.
150. Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять: – по завершенню року; – по завершенню технологічного циклу; – по завершенню збору урожаю; – в кінці місяця.
151. Рівень собівартості продукції рослинництва не залежить від: – виходу продукції; – витрат на її виробництво; – виручки від реалізації продукції рослинництва; – витрат підприємства на реалізацію продукції.
152. До зниження собівартості одиниці продукції рослинництва призводить: – зменшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці; – збільшення площі посіву; – збільшення технічного інвентарю; – збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції.
153. Аналіз собівартості продукції рослинництва розпочинають із: – аналізу рівня планової собівартості; – аналізу рівня фактичної собівартості; – аналізу рівня понесених витрат; – аналізу витрати підприємства на реалізацію продукції.
154. Виробничі витрати на 1 грн. валової продукції розраховуються як: – відношення виробничих витрат до валової продукції; – відношення всіх виробничих витрат до валової продукції; – добуток виробничих витрат і валову продукцію; – відношення вартості валової продукції до виробничих витрат. 155. Однією із причин підвищення собівартості продукції рослинництва є: – неправильна технологія вирощування продукції; – перевитрати по статтях витрат; – зменшення витрат на реалізацію; – не має правильної відповіді.
156. Загальний рівень собівартості продукції визначається як: – добуток загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах; – відношення загальної суми витрат на виробництво на вартість валової продукції в порівняльних цінах; – відношення витрат понесених на виробництво продукції на загальну кількість отриманих доходів; – відношення витрат підприємства на реалізацію продукції до доходів підприємства.
157. Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції проводять для: – оцінювання досягнутого рівня і здійснення контролю за формуванням витрат; – визначення залежності між виходом продукції і витратами; – вивчення можливостей раціонального здійснення витрат; – визначення залежності між витратами і доходами.
158. Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається: – добутком загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги; – діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги; – добуток виробничих витрат на валову продукцію; – немає правильної відповіді.
159. Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається як: – добуток їх вартості на кількість центнерів живої ваги; – різниця їх вартості і кількості центнерів живої ваги; – ділення їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули); – добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці.
160. Собівартість одного кормодня розраховується як: – добуток суми витрат на утримання основного стада корів на кількості кормоднів; – різниця суми витрат на утримання основного стада корів та кількості кормоднів; – ділення суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо днів; – добуток виробничих витрат та кількості кормоднів.
161. Причиною високої собівартості продукції тваринництва є: – низький відсоток породності тварин в стаді; – перевитрати кормів; – мала чисельність поголів’я; – всі відповіді правильні.
162. Собівартість продукції птахівництва визначається: – добутком витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції; – сумою витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) та кількістю відповідної продукції; – діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції; – немає вірної відповіді.
163. Об’єктами визначення собівартості в тваринництві є: – породи тварин; – корми;
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 891; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |