Лінгвістичне дослідження

V. Формування правописних умінь і навичок

Вступне слово вчителя

IV. Опрацювання нового матеріалу

Обмін інформацією

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

І. Організаційний момент

Зачитати фразеологізми, підібрані дома з допомогою фразеологічного словника.

Прочитайте фразеологізми з іменником рука, поясніть їх значення; доповніть своїми прикладами 5–6 стійких словосполучень, що привернули вашу увагу, запишіть.

Валитися з рук. Волю дати рукам. Гріти руки. Брати голими руками. Важка рука. Ламати руки. Махнути рукою. Не чистий на руку. Не покладати рук.

На фразеологію поширюються семантичні категорії і процеси лексики — багатозначність, синонімія, антонімія, омонімія, переносне значення та ін.

Багатозначністю називають властивість слова чи фразеологізму виступати в контексті з різними значеннями.
Наприклад, Іншим разом я б, роззявивши рота, витріщився на цей дім, бо такого дома ніде в світі нема (В. Нестайко).

А в іншому контексті вираз може означати також і «починати говорити», і «починати лаяти когось», і «бути неуважним».
Чотири значення у фразеологізмі — велика рідкість; зазвичай їх два.

Уведіть у речення інші багатозначні фразеологізми, наведені в тексті.

Стійке словосполучення бабине літо має два значення: 1) погожі дні на початку осені, 2) павутиння, що літає в цей період. Поясніть його значення в кожному з наведених речень.

Випишіть по одному реченню з кожним із значень.

1. День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (І. Нечуй-Левицький).

2. «Бабине літо» висіло на віттях, як прядиво (Леся Українка).

3. Аеродром обснували білі антени бабиного літа (Ю. Гагарін).

4. Ми… складали вірші — про минуле літо, про журавлів, про теплі дні «бабиного літа» (В. Сухомлинський).

5. Він [вересень] причепив до свого бриля … нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін (М. Стельмах).

Підкресліть члени речення. Яким членом речення виступає фразеологізм? Поясніть розділові знаки.

Творча робота (у групах)

Прочитайте початок ІV розділу повісті М. Стельмаха «Щедрий вечір» («Літо збігло, як день…») для створення творчого фону.
Складіть колективно невелике оповідання «Літо восени», увівши до нього вираз бабине літо в обох значеннях.

Прочитайте фразеологізми. Розділіть за темами — «Наш клас», «Хуртовина», «Дощ над полями». Напишіть короткі твори, використавши фразеологізми. Якого стилістичного забарвлення вони надають тексту?

Прочитайте текст. Зверніть увагу, які розгалужені синонімічні ряди фразеологізмів можуть бути. Поясніть їх значення.

В уста малого Михайлика, наприклад, М. Стельмах вкладає підряд аж 10 фразеологічних зворотів, почутих від дорослих і сказаних про дорослих: «І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж униз і на в’язах стирчала макітра» («Гуси-лебеді летять»).

Розподіліть названі синоніми за значенням на дві групи і запишіть їх. Поясніть значення. Складіть по одному реченню з фразеологізмом кожної групи.

Зуб на зуб не попадає, пекти раків, мороз проймає, зайнятися рум’янцем, червоніти по самі вуха, пробирають дрижаки.

У яких зв’язках між собою подані пари фразеологізмів? Складіть з ними речення й запишіть.

Хоч лопатами загрібай — як кіт наплакав; тримати язик за зубами — розпустити язика; хоч до рани прикладай — хоч кіл на голові теши; з усіх ніг — нога за ногою; вести перед — пасти задніх.

Прочитайте приказки і прислів’я. Які значення (синонімічні чи антонімічні) вони виражають?

Ні холодно ні жарко; старі й малі; день і ніч; правда кривду переважить; добре говорить, та зле робить; хто високо літає, той низько сідає.

Замініть фразеологізми-синоніми одним словом. Запишіть.

Зразок. Хліб насущний, шматок хліба, хліб-сіль — харчі.

Співати дифирамби, кадити фіміам, співати хвалу, підносити до небес; як на голках, як на вогні, як на терню, як на ножах; без ліку, кури не клюють, лопатою горни, аж кишить, як маку, до біса, як піску морського, ні проїхати ні пройти, по горло, по самісінькі вуха, по шию, з головою, по зав’язку, ціла купа, як цвіту в городі; ні в казці сказати, ні пером описати; хоч з лиця воду пий, хоч картину малюй, хоч ікону малюй, хоч куди, як сонце, як зоря, очей не відірвати, брати на себе очі.

Перекладіть фразеологізми українською мовою, користуючись українсько-російським і російсько-українським словником І. С. Олійника і М. М. Сидоренка. Поясніть їх значення і запишіть українські відповідники.

До зари; куй железо, пока горячо; куда ни шло; разводить тары-бары; ранняя птичка носок прочищает, а поздняя глаза продирает; с незапамятных времен; я про сапоги, а он про пироги.

Дата добавления: 2015-05-24