Тема 8. Особливості методики аналізу основної операційної діяльності (виробництва та реалізації продукції) промислового підприємства

Контрольні запитання

1. Викладіть сутність та обґрунтуйте необхідність і доцільність системного підходу до комплексного економічного аналізу діяльності металургійного підприємства.

2. Які розділи містять внутрішній та зовнішній економічний аналіз? Чим обумовлена їхня послідовність?

3. Обґрунтуйте необхідність виділення етапів при проведенні повного комплексного економічного аналізу та викладіть їхній зміст.

4. Класифікуйте показники, які використовуються для проведення економічного аналізу, за ознаками, обґрунтувавши вибір ознак їхніх угрупувань.

6. Як враховуються інтереси учасників ринку в аналітичних оцінках?

7. Які зв’язки між внутрішньогосподарським та зовнішнім аналізом?

8. Викладіть свою точку зору щодо сутності аналітичної підтримки управлінського рішення на конкретному його прикладі.

9. Наведіть склад і послідовність проведення внутрішньогосподарського та зовнішнього аналізу.

Мета та завдання аналізу основної операційної діяльності підприємства. Аналіз вартісних і натуральних показників виробництва, їх факторний аналіз.

Аналіз структури виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз якості продукції. Аналіз конкурентоспроможності продукції та підприємства. Аналіз якості роботи. Аналіз ритмічності та оцінка втрат від порушення ритму виробничого процесу.

Література [4, 6, 9, 13, 20, 21, 33].

Методичні вказівки

При розгляданні методики аналізу основної операційної (виробничої) діяльності важливе значення мають: оцінка її результату – доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) та факторів, що на нього впливають (ступінь використання виробничих потужностей і виробничих ресурсів). Важливо виявити причини змінення обсягів виробництва та реалізації продукції в натуральному, умовно-натуральному та вартісному вимірюванні. Фактори, що на них впливають, необхідно розділити на об’єктивні та суб’єктивні. Достатню увагу слід приділити аналізу якості продукції (робіт, послуг) та їх конкурентоспроможності; оцінити вплив порушень ритму виробництва; ознайомитися з оцінкою виконання договірних зобов’язань, з оцінкою впливу інфляції на вартісні показники виробництва.

Аналіз основної операційної діяльності промислового підприємства є головним тематичним аналізом повного аналізу господарської діяльності внаслідок дії економічного закону попиту і пропозиції та впливу обсягів виробництва продукції, робіт і послуг та їх якості на показники діяльності усіх видів тематичного аналізу у складі повного АГД (аналізу трудової діяльності, зовнішньоекономічної, збутової; на обсяги та використання ресурсів усіх видів, на витрати і собівартість продукції, на ефективність діяльності).

Слід звернути увагу на зв’язок мети і завдань цього аналізу. Метою аналізу основної діяльності металургійного підприємства є виявлення, оцінка та мобілізація резервів підвищення конкурентоспроможності металопродукції та збільшення обсягів виробництва й продажу металопродукції, на яку є попит. Для досягнення цієї мети вирішуються всі без винятку класичні задачі економічного аналізу, а саме:

– аналіз ринків металопродукції;

– аналіз доходу від реалізації металопродукції у вартісному вимірюванні та факторів, що на нього впливають;

– аналіз обсягу виробництва металопродукції в натуральних одиницях та в умовно-натуральному вимірюванні та факторів, що на нього впливають;

– аналіз якості та конкурентоспроможності металопродукції підприємства та факторів, що на них впливають;

– аналіз якості основної діяльності та факторів, що на неї впливають;

– аналіз ритмічності виробництва та втрат від порушення ритму;

– аналіз якості планування основної діяльності та ін.

Необхідно опанувати системи показників та методики аналізу вартісних і натуральних показників основної операційної діяльності (детально викладених у навчальному посібнику [4, розділи 8.1 і 8.2] як взагалі, так і з угрупуванням їх за календарним періодом, номенклатурними групами, геометричними розмірами, ринками збуту, стандартами постачання та ін.

В ринкових умовах головним фактором основної операційної діяльності є досягнення та забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємства, тому перш за все, необхідно: опанувати сутність цих категорій, визначити їх спільність та розбіжність, систему показників оцінки конкурентоспроможності продукції та показників конкурентоспроможності підприємства; визначити завдання цього аналізу, сутність кожного з них та методи вирішення. Значну увагу слід приділити: конкурентоспроможності продукції, залежність від її якості; формуванню системи показників якості продукції підприємства в цілому; опануванню моделей розрахунку перелічених показників; факторному їх аналізу; оцінці упущеної вигоди при зниженні якості продукції та ін.

Не слід ототожнювати оцінку якості продукції з оцінкою якості роботи трудового колективу. Якість продукції визначається порівнянням досягнутих параметрів продукції конкретного виду з вимогами до них, встановленими стандартами (світовими, державними, галузевими та ін.). При недотриманні виробниками цих вимог результатом основної операційної діяльності є брак, а не продукція. Для оцінки якості роботи трудового колективу запропонована [4, С. 129] система показників: брак продукції у натуральному вимірюванні; питома вага браку у відносному вимірюванні; втрати від браку у вартісному вимірюванні; показниками погіршення якості є кількість перепризначеного металу та втрати від перепризначення; кількість рекламацій, що надійшли від користувачів, та збитки від визнаних рекламацій. Слід опанувати методики оцінки розглянутих явищ, їх впливу на оціночні показники діяльності.

Резервами подальшого поліпшення рівня якості роботи колективу металургійного підприємства є: підвищення технічного рівня виробництва; запобігання аварійних зупинок устаткування; вихідний контроль сировини та матеріалів для оцінки їхньої якості; підвищення кваліфікаційного рівня робітників; контроль виробничого процесу; впровадження систем управління якістю металопродукції; попередження порушень технології шляхом удосконалення систем мотивації праці: моніторингу дотримання правил експлуатації й технічного обслуговування устаткування та ін.

Показниками якості роботи трудового колективу доцільно доповнити систему показників оцінки якості менеджменту підприємства, враховувати їхню динамічну зміну при впровадженні управління за центрами відповідальності.

На металургійному підприємстві для своєчасного та якісного виконання його зобов’язань перед замовниками та споживачами виникає потреба в постійному контролі за виробництвом та відвантаженням металопродукції. Метою цього контролю є забезпечення, у першу чергу, ритмічності виробництва. Ритмічність виробництва – це здатність підприємства, цеху, ділянки виготовляти продукцію за часом, обсягом та видами у відповідності до оперативного плану-графіка виробництва. Існуюче визначення категорії ритмічності як однакового за обсягами виробництва за рівні (однакові) терміни часу (зміну, добу, декаду) на сучасному етапі розвитку економіки можна вважати застарілим. Таке визначення входить у протиріччя з необхідністю підвищувати якість і конкурентоспроможність продукції, оновлювати та розширювати сортамент. Досягнення більш високого рівня якісних технічних параметрів або потребує додаткових технологічних операцій (наплавка, зміцнення, позапічна обробка металу та ін.), або збільшує тривалість операційного циклу виготовлення металопродукції.

Оцінка ритмічності виробництва здійснюється за допомогою аналітичного показника – коефіцієнта ритмічності (К_ритм, част. од.), який розраховується з використанням методу найменшого числа за моделлю:

К_ритм = Q_{ф d} ≤ Q_{пл d} / Q_{пл d}, (8.1)

де d – число декад (декада складає 10 діб) на місяць, яке дорівнює трьом;

Q_{пл d} – плановий обсяг виробництва за декаду d, т;

Q_{ф d} ≤ Q_{пл d} – фактичний обсяг виробництва за декаду d, але не вище планового завдання на декаду, т.

Аналогічно розраховуються коефіцієнти ритмічності відвантаження та реалізації металопродукції. При цьому використовується вартісний вимірювач обсягу реалізації. Оцінка втрат від порушень ритму здійснюється за моделлю 8.2 з використанням взаємопов’язаних показників, що змінюються внаслідок неритмічної роботи:

+ ∆t →	- ∆Р		- ∆Д	- ∆ПРП + ∆Ш
		- ∆Q		- ∆Пч → - ∆ФЕС,	(8.2)
+ ∆ПР →	- ∆ТФ		+ ∆С

де «+», «-» – спрямованість впливу (+зростання; – зменшення) показника діяльності;

∆ПР – змінення простоїв основного металургійного агрегату, годин або діб;

∆t – змінення тривалості виробничого циклу, годин;

∆Р – змінення добової продуктивності основного агрегату, т/добу;

∆Т_Ф – змінення фактичного часу роботи основного агрегату, діб (або годин);

∆Q – зменшення обсягу виробництва металопродукції, т;

∆С – змінення собівартості металопродукції, грн.;

∆Д – змінення доходу (виручки) від реалізації металопродукції, грн.;

∆П_РП і ∆П_ч – відповідно змінення прибутку від реалізації металопродукції та чистого прибутку підприємства, грн.;

∆Ш – змінення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань або постачання металопродукції в меншому обсязі, грн.;

∆ФЕС – змінення фондів економічного стимулювання, грн.

Необхідно звернути увагу на зв’язки показників, наданих у моделі, та на форму цих зв’язків (прямі чи зворотні). Виникнення простоїв основного металургійного устаткування зменшує фактичний час його роботи або збільшує тривалість виробничого циклу, що викликає зменшення добової або годинної продуктивності цього устаткування. Обидва фактори (продуктивність агрегату та фактичний час його роботи) впливають на обсяг виробництва металопродукції, дохід, фінансовий результат та економічні фонди (розвитку підприємства, соціального розвитку, матеріального заохочення.

Дата добавления: 2015-05-24