Тема 13. Аналіз фінансових показників діяльності промислового підприємства

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність управлінського рішення?

2. Чим обумовлено підвищення ролі аналізу в технології управлінського рішення?

3. Які властивості притаманні управлінським рішенням на сучасному етапі розвитку підприємств? Викладіть їхню сутність.

4. Як забезпечити якість та ефективність управлінського рішення?

5. Обґрунтуйте послідовність етапів технології управлінського рішення.

6. Викладіть зміст та особливості кожного з етапів технології управлінського рішення.

7. Обґрунтуйте необхідність аналітичної підтримки кожного з етапів технології управлінського рішення.

8. Чим обумовлено обґрунтування аналітичних завдань у технології управлінських рішень?

9. Конкретизуйте зміст аналітичних функцій для стратегічного, поточного та оперативного управлінського рішення, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності продукції металургійного підприємства.

10. Конкретизуйте зміст аналітичної підтримки стратегічного, поточного та оперативного управлінського рішення щодо ресурсозбереження.

11. Викладіть зміст аналітичної підтримки управлінського рішення з кредитної політики підприємства.

12. Конкретизуйте зміст аналітичної підтримки управлінського рішення щодо облікової політики підприємства.

Сутність, мета, задачі та інформаційне забезпечення фінансового аналізу, його особливості. Місце прибутку в системі оціночних та узагальнюючих показників діяльності.

Особливості методики зовнішнього фінансового аналізу підприємства. Експрес-аналіз і поглиблений фінансовий аналіз. Аналіз фінансових результатів від операційної та звичайної діяльності. Характеристика фінансової звітності як основного джерела інформації: зміст, оцінка та аналітичне значення показників звітності. Аналіз майнового стану підприємства. Аналіз грошових потоків. Аналіз фінансового стану підприємства та його стійкості. Аналіз ліквідності. Загальна оцінка фінансового стану підприємства. Взаємозв’язок фінансового стану підприємства з результатами його виробничої та комерційної діяльності.

Оцінка можливості банкрутства.

Рейтингова оцінка підприємства за показниками прибутковості, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, ефективності.

Оперативний аналіз платіжного календаря.

Особливості методики внутрішнього фінансового аналізу підприємства. Аналіз фінансових результатів. Аналіз виконання фінансового плану підприємства та оперативний аналіз фінансових результатів. Факторний аналіз і оцінка невикористаних можливостей поліпшення фінансових результатів. Аналіз розподілу прибутків, що залишаються в розпорядженні підприємства. Аналіз прибутків від цінних паперів та позареалізаційних джерел. Аналіз оборотних активів. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей за їх обсягами, видами, об’єктами, термінами виникнення.

Розробка заходів щодо використання резервів та стабілізації фінансового стану.

Література [2-4, 9-11, 13, 16-24, 30, 32].

Методичні вказівки

Підвищення ролі фінансового аналізу підприємства та його актуальність об'єктивно зумовлені такими причинами:

– зміною цілей діяльності підприємств у ринкових умовах, якими стають: максимізація прибутку та збільшення вартості бізнесу;

– необхідністю урахування умов роботи підприємств України в період становлення ринкових відносин та інтересів усіх учасників ринку;

– залежністю від отриманих фінансових результатів через необхідність фінансування процесів відтворювання своїх активів, що вимагає: налагодження зв’язків з банками задля отримання кредитів; або емісії боргових цінних паперів (векселів, облігацій та ін.); або прискорення оборотності обігових коштів, наприклад, через факторинг (переуступки права боргу) або надання знижок сконто, які зацікавлюють покупця прискорювати оплату за вже отриману продукцію, та ін.;

– розширенням інтеграційних процесів, активним учасником яких є вітчизняна металургія;

– необхідністю об'єктивної та гласної оцінки фінансового стану акціонерних товариств, фінансових компаній та інших недержавних суб’єктів господарювання на основі публічної фінансової звітності;

– загостренням протиріч підприємства з іншими учасниками ринку в період фінансово-економічних криз.

Фінансовий стан металургійного підприємства оцінюється сукупністю показників, які відображають наявність, ефективність розміщення та використання фінансових ресурсів.

Роль фінансового аналізу металургійного підприємства міститься не тільки в тому, щоб установити й оцінити його фінансовий стан, а й в постійному проведенні роботи за конкретними напрямками, яка спрямована на поліпшення фінансового стану. Це дає можливість виявлення найбільш слабких (проблемних) позицій у фінансовому стані підприємства та оперативного їхнього вирішення.

Різноманітність видів фінансового аналізу вимагає їхнього угрупування, тому необхідно опанувати класифікацію видів фінансового аналізу. Слід звернути особливу увагу на спільність і відмінності зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу. Спільність їх обумовлена: загальним понятійним апаратом; наявністю єдиної методології та її складових елементів; деякими однаковими розділами аналізу (як у внутрішньому, так і у зовнішньому фінансовому аналізі є такі розділи: аналіз фінансових результатів; аналіз фінансового стану; аналіз стійкості фінансового стану). Крім того, при їхньому проведенні аналітики використовують єдину систему методів і дотримуються однакових принципів аналізу та основних методичних положень. Відрізняються внутрішній та зовнішній фінансові аналізи: метою аналізу; глибиною досліджень; складом і повнотою інформаційного забезпечення, яке є більш повним при проведенні внутрішнього фінансового аналізу і саме цим забезпечує деталізацію внутрішніх фінансових оцінок; колом завдань, які вирішуються; суб’єктами аналізу та ін. Тому методики їхнього проведення мають специфічні властивості та відмінності.

Під час опанування методикою зовнішнього фінансового аналізу необхідно пам’ятати про обмеженість його інформаційного забезпечення. На підготовчому етапі зовнішніми аналітиками здійснюються збір і підготовка інформації, основним джерелом якої є надруковані у відкритій діловій пресі узагальнені дані фінансової звітності підприємства за фінансовий рік: консолідований баланс; звіт про фінансові результати; аудиторський висновок (для підприємств, що підлягають обов’язковому щорічному аудиту); нормативні дані; матеріали офіційних видань (Держкомстату, НБУ та ін.); аналітичних центрів.

Фінансовий результат діяльності підприємства є кінцевим, оскільки відображає загальний ефект від ведення всіх видів економічної діяльності, дозволяє оцінити їхню ефективність, а також характеризує доцільність використання виробничих ресурсів. Оцінка фінансового результату зовнішніми аналітиками здійснюється з метою прийняття фінансових рішень щодо розвитку подальших партнерських взаємовідносин. Завдання зовнішнього аналізу фінансових результатів слід опанувати згідно з [4].

Аналіз фінансових результатів містить як загальну, так і конкретизовану оцінку з кожного виду діяльності.

Оцінка фінансових результатів надається у статиці (фактичні значення порівнюються з нормативними) і у динаміці (фактичні значення порівнюються з рівнями, досягнутими в попередні звітні періоди, шляхом визначення темпів зростання та розрахунку абсолютних і відносних відхилень для кожного показника, наданого у формі № 2 «Звіт про фінансові результати»). Крім того, досліджується динаміка структури доходу від реалізації продукції (робіт, послуг). Для цього визначається питома вага кожного з показників, які формують такий дохід. Отримані фактичні значення питомої ваги показників порівнюються з аналогічними, досягнутими в попередніх періодах, та у конкурентів підприємства. Факторний аналіз фінансового результату містить визначення впливу на нього доходу та витрат, виявлення причин їхньої зміни. Закінчується аналіз моделюванням тенденцій розвитку фінансових результатів у перспективі для прийняття управлінських рішень.

Вартість та оптимальність структури майна підприємства цікавлять усіх учасників ринкових відносин, з якими у підприємства є господарські взаємовідносини. Тому необхідно приділити увагу призначенню аналізу майнового стану, послідовності його діагностики та оптимальності структури майна. Для оцінки оптимальності структури майна підприємства розраховуються співвідношення між його елементами з подальшим її порівнянням із нормативними, середньогалузевими та досягнутими у конкурентів підприємства. За допомогою цих співвідношень надається оцінка майна, сутність якої детально наведена у джерелі [4, С. 219].

Для характеристики фінансового стану підприємства використовуються загальноприйняті чотири групи фінансових показників–коефіцієнтів: показники ліквідності та платоспроможності; показники оцінки фінансової стабільності; показники ділової активності; показники ефективності використання капіталу (рентабельності).

Їхні особливості порівняно з іншими методами аналізу наведені в джерелі [4, таблиця 11.4].

Будь-який фінансовий показник-коефіцієнт лише частково відображає результат господарського процесу, його доцільність і ефективність. Тому їхній аналіз тільки у сукупності з аналізом основних показників діяльності надає уяву про потенціал підприємства, його недоліки та переваги порівняно з конкурентами. Фінансовий стан підприємства в найближчій перспективі оцінюється зовнішніми та внутрішніми аналітиками за допомогою таких фінансових показників, як коефіцієнти ліквідності й платоспроможності. Вивчаючи методику оцінки фінансового стану, необхідно звернути увагу на кількість показників, моделі їх розрахунку, бази для порівняння (нормативи, досягнуті у попередні роки, порівняно з конкурентами). Слід не ототожнювати категорії ліквідність і платоспроможність і чітко їх визначити. Це стосується і категорії ліквідність балансу та ліквідність підприємства. Належну увагу вимагають: побудова і оцінка ліквідного балансу; оцінка фінансової стійкості за допомогою коефіцієнтів фінансової стабільності, їх призначення, моделі розрахунку; визначення типу фінансової стійкості; оцінка ефективності використання активів за допомогою системи показників ділової активності (оборотності активів); оцінка ефективності діяльності підприємства з використанням системи показників рентабельності. Необхідно опанувати моделі розрахунку та призначення кожного показника та їх угрупування, обов’язковість дослідження показників ефективності в динаміці та порівняно із середньогалузевими і з показниками у конкурентів.

У зовнішньому факторному аналізі фінансових результатів належну увагу слід приділити оцінці впливу доходу від реалізації продукції, робіт, послуг та впливу витрат підприємства. Їх склад треба опанувати з урахуванням змін у Податковому Кодексі України [2]. Склад витрат наведено у темі 10. Самостійному вивченню підлягають методики експрес-аналізу стану підприємства або фінансового моніторингу за моделями Бівера та Альтмана для оцінки можливості банкрутства.

Розглядаючи методику внутрішнього фінансового аналізу, необхідно пам’ятати, що максимізація прибутку як цільова настанова діяльності підприємства в ринкових умовах підсилює значення та роль аналізу фінансового стану підприємства в складі комплексного аналізу господарської діяльності.

Аналітичну роботу на підприємстві доцільно виконувати в наступній послідовності: аналіз виконання дохідної і видаткової частин фінансового плану; аналіз формування прибутку та його розподілу; аналіз стану й оборотності оборотних коштів: аналіз рентабельності; аналіз чинників, що впливають на фінансові результати. Методика внутрішнього аналізу фінансових результатів ідентична методиці зовнішнього аналізу, але внутрішній аналіз фінансових результатів починається з оцінки виконання планових завдань з показників прибутку, виявлення причин відхилень від фінансових планів та визначення конкретних винуватців. Аналіз динаміки та структури показників фінансових результатів проводиться за методикою, аналогічною методиці зовнішнього аналізу, яка розглянута вище. Факторний аналіз прибутку у внутрішньому аналізі базується на майже всеохоплюючій інформаційній базі і тому є повнішим, точнішим та конкретнішим. На розмір прибутку від реалізації продукції впливає ряд факторів: види і структура продукції; ціни й обсяги її виробництва та питома собівартість продукції. Моделі для факторного аналізу прибутку наведені у джерелі [4].

Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції проводиться за окремими її видами за допомогою прийому ланцюгових підстановок з наступним визначенням впливу кожного чинника. Кількісна оцінка впливу структурного здвигу здійснюється помноженням різниці між фактичним і плановим середньозваженим питомим прибутком на сумарний фактичний обсяг продукції усіх основних видів. Таким чином, сума прибутку, яку отримує підприємство, обумовлена обсягом продажу продукції, її якістю та конкурентоспроможністю на внутрішньому та зовнішньому ринках, сортаментом продукції, рівнем витрат, а також інфляційними процесами і курсовими різницями.

Слід звернути увагу на особливості внутрішнього аналізу оборотних активів. Оцінці підлягають: стан оборотних активів, які нормуються, за їхніми видами; забезпеченість оборотними активами та ефективність їхнього використання. Запаси оборотних активів створюються для забезпечення безперервності виробничих процесів на випадок порушень ритму постачань сировини, матеріалів та ін. Фактичний обсяг оборотних активів порівнюється з нормативним, який обґрунтовується для кожного виду запасів. Ефективність використання оборотних активів надається аналогічно зовнішнім оцінкам.

В аналізі поточних активів металургійного підприємства, відмінною рисою якого є значні обсяги виробництва продукції, велика увага приділяється дебіторській заборгованості, яка до того ж займає до чверті вартості майна. За наявності конкуренції та труднощів зі збутом продукції на умовах передоплати, підприємства здійснюють її реалізацію, використовуючи форми оплати з відстрочкою платежу. Через це дебіторська заборгованість стає важливою і вагомою частиною оборотних засобів. Аналіз дебіторської заборгованості за її видами проводиться при внутрішньому аналізі аналогічно тому, як при зовнішньому, за складом та структурою в динаміці за даними балансу підприємства. Крім того, на відміну від зовнішнього аналізу, у внутрішньому дебіторська заборгованість досліджується також за її об’єктами (підприємствами) та за термінами повернення боргу дебіторами.

Аналогічно проводиться аналіз поточних зобов’язань підприємства. Оцінці підлягають склад та структура кредиторської заборгованості за її видами, об’єктами та термінами погашення. На наступному етапі проводиться порівняльний аналіз поточних зобов’язань та дебіторської заборгованості. Випереджальне зростання поточних зобов’язань у порівнянні з дебіторською заборгованістю свідчить про погіршання фінансового стану підприємства, але, в припустимих межах, також може вказувати на те, що підприємство поповнює свої оборотні кошти за рахунок відкладення строків платежів за поточними зобов’язаннями.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства відображає підсумки аналітичної фінансової роботи та надається на основі порівняння результатів вертикального (аналіз структури фінансових звітів та структури складових елементів їхніх частин) і горизонтального (дослідження тенденцій змін у часі статей фінансових звітів і розрахованих на їхній підставі фінансових показників) аналізів. Тільки на їхній порівняльній оцінці формуються висновки аналізу. Робиться також порівняння з показниками середньогалузевими, спорідненими передовими підприємствами та з конкурентами. На основі результатів аналізу в залежності від можливостей підприємства та економічної ситуації розробляється комплекс заходів із поліпшення його фінансового стану.

Дата добавления: 2015-05-24