Чи є педагогічна антропологія філософською базою виховання? Відповідь поясніть

Гуманістична педагогіка.

Гуманістична педагогіка насамперед пропонує позбутися мученицького характеру сучасної (авторитарної) педагогіки, коли дитину змушують відмовитися від сьогоднішніх радощів заради незрозумілої для неї мети. Цінністю має стати сам процес виховання: адже дитина не просто готується до далекого дорослого життя, вона живе сьогодні. Тому головним у вихованні буде вже не декларування єдино можливого зразка поведінки, який засвоюється раз і назавжди в єдино можливій формі, а розкриття творчих здібностей самої дитини з метою оволодіння всім багатством соціального досвіду. Життя дитини стає не заучуванням і відтворюванням правил, а освоєнням невідомого. Головна мета виховання — навчити дитину жити у мінливому світі, допомогти знайти власний, незалежний від випадкових умов і обставин спосіб самореалізації, втілення у життя своїх ідей, думок, почуттів. Власний досвід є найважливішим джерелом інформації, навіть помилки стають засобом оптимізації взаємин людини зі світом, набуття нового досвіду. Неабияка увага приділяється живому прикладу, залученню дітей до спільної з вихователями (батьками, учителями) виховної діяльності, навчанню на прикладі власного досвіду вихователя.

У вихованні відбувається переорієнтація від результату на процес: дитину навчають пізнавати та аналізувати безпосередні збудники своєї активності, не чекати радості лише в кінцевому результаті, а знаходити її в самому процесі (пізнання, творіння, спілкування).

Стосунки дорослого і дитини сповнені взаємоповаги, дитина визнається рівноправним членом взаємодії. Дорослі прагнуть заохочувати дитячу фантазію, вигадки, спонукати до щирого вияву почуттів. Раціональний вплив обов'язково спирається на емоційний. У цілому процес виховання ґрунтується на реальних потребах дитини і передбачає їх коригування, розвиток, спрямування.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що школі потрібен учитель, який:

- бачить у кожному учневі не горезвісний «об'єкт педагогічного впливу», а самостійну особистість, яка постійно змінюється, розвивається, має право на самоутвердження;

- вміє жити в реальному світі, об'єктивно сприймати факти і працювати з ними, долаючи прагнення сховатися за систему власних психологічних захистів;

Предметом педагогічної антропології є об'єкт педагогіки — людина розвивається. Тільки досліджуючи свій об'єкт, педагогіка в силах розробити свій предмет - цілеспрямовані взаємодії людей, що тягнуть за собою бажані зміни до мотиваційної, інтелектуальної, поведінкової сферах особистості.

Педагогічна антропологія необхідна, щоб забезпечувати теорію і практику виховання орієнтирами для врахування закономірного розмаїття особистісних властивостей. Тоді тільки теорія зможе сказати практику, власне в яких ситуаціях, при якому саме поєднанні обставин один і той же метод шкідливий, в яких - корисний, а в яких - нейтральний. Педагогічна антропологія потрібна як основа життєво важливих типологій педагогічних ситуацій, для розробки методичних варіантів навчання і виховання. Це дозволяє отримати прості та дієві способи індивідуалізації освітньої роботи, тобто застосування наукового знання на практиці. Вона покликана попереджати про небезпеки або неможливості тих чи інших зусиль. Педагогічна антропологія розробляє вчення про педагогічних «хвороби», про їх ознаки, їх зовнішніх і внутрішніх причини та розвитку, про їх терапії та профілактики.

Педагогічна антропологія виділяється в структурі педагогіки як фундаментальна і, разом, допоміжна наука, складова «цокольний поверх» в будівлі педагогіки, тобто забезпечуються всі її області цілісним знанням про їх об'єкті.

Це знання необхідне для вирішення вкрай важливої методологічної проблеми - переходу з рівня на рівень у вивченні людини, наприклад, з біохімічного, молекулярного рівня - на поведінковий. Це знання може допомогти в періодизації онтогенезу людини, нарешті, в побудові теорії особистості, при вирішенні питань про структуру, сторонах і ознаки розвитку особистості, про межі змін цих ознак і чинники, що регулюють ці зміни. Одна з найважливіших цілей педагогіки - профілактика та корекція девіантної, руйнівної поведінки. Педагогічна антропологія розкриває «технологію» становлення і виховання злочинців. В основі її лежить тисячолітня практика експлуатації низинних спонукань, що корениться в людській природі.

Дата добавления: 2015-05-24