У загальному випадку алгоритм оцінювання рівня невизначеності результатів проекту передбачає чотири операції

Використання загальноприйнятих систем і засобів безпосередньої охорони майна проекту.

Розподіл проекту на кілька частин і створення об’єкта інвестування як об’єднаного комплексу таких частин.

Забезпечення високої ліквідності інвестицій.

Бажано, щоб активи проекту мали ринковий попит не лише з боку проекту. Це гарантуватиме можливість їх продажу в разі припинення проекту і зменшить збитки від рішення про вихід з проекту. Про ліквідність активів проекту слід вирішити заздалегідь, до прийняття рішення щодо його реалізації;

3. Диверсифікація – розподіл капіталу за кількома об’єктами (проектами) з метою зниження впливу однієї негативної події на ефективність всієї програми інвестицій.

Диверсифікація може здійснюватися також у межах одного проекту: орієнтація на кількох споживачів продукції проекту, організація збуту в різних місцях або регіонах, використання обладнання різних типів тощо;

Кожну з частин комплексу можна буде експлуатувати автономно, вона даватиме прибуток і окупатиме витрати. Крім фінансової економії коштів через передчасне введення об’єкта в експлуатацію поетапність забезпечує перевірку комерційної реальності проекту і ранню діагностику доцільності проекту при використанні лише частини капіталу;

5. Хеджування – використання механізмів закріплення договірних умов у відносинах партнерів на прогнозований період з тим, щоб обидві сторони, які домовляються, “забезпечили тили” в разі негативних змін у кон’юнктурі ринку в майбутньому;

6. Своєчасне планування та створення необхідних резервів і запасів матеріальних та фінансових ресурсів, а також часу;

7. Кваліфіковане опрацювання договорів і контрактів між партнерами інвестиційного проекту, своєчасне опрацювання в них прав та обов’язків сторін за умов можливих негативних подій і конфліктних ситуацій;

8. Повноцінне інформаційне забезпечення інвестиційних планів, постійний інформаційний моніторинг ситуації на ринку, у партнерів, споживачів, в економіці країни;

9. Орієнтація на сфери діяльності з підвищеним рівнем монополізму на ринку, на взаємопов’язані виробництва;

1. Спочатку виконують варіантні розрахунки прогнозованого показника ефективності проекту П _i.

2. Визначають середнє значення ефективності проекту за всіма варіантами:

3. Обчислюють середньоквадратичне відхилення варіантних прогнозів від середнього значення:

4. Розраховують коефіцієнт варіації як відношення середньоквадратичного відхилення до середнього значення показника ефективності проекту:

.

Приклад. Для трирічного інвестиційного проекту прогнозується загальний приведений прибуток 50 тис. грн (песимістичний прогноз), 59 тис. грн. (найвірогідніший прогноз) і 63 тис. грн (оптимістичний прогноз). Визначити рівень ризику (тобто невизначеності) при прогнозуванні прибутку за проектом.

Позначимо – середній прибуток за проектом; i – варіант прогнозу; П_i – прогноз прибутку за i -м варіантом прогнозу.

Визначимо рівень ризику за проектом, оцінивши невизначеність прогнозованих варіантів прибутку. Розрахуємо середньоквадратичне відхилення прогнозів від середнього розміру прибутку і коефіцієнт варіації.

Виконуємо розрахунки:

;

Отже, рівень ризику щодо цього проекту можна подати у вигляді коефіцієнта варіації, що становить 9,6 %. За цим показником можна порівнювати проекти і вибирати менш ризиковані з точки зору більшої визначеності прогнозів їх майбутньої прибутковості. Кількість варіантів може бути як завгодно великою.

Методи оцінювання ефективності інвестиційного проекту

Чиста теперішня вартість – економічна вартість проекту, розрахована шляхом віднімання витрат проекту від всіх його вигод.

NPV проекту можна визначити за формулою:

де І – обсяг інвестування, CF_t – чистий грошовий приплив в кінці t-го періоду, і – бажана ставка дисконтування, n – тривалість життєвого циклу проекту.

Дата добавления: 2015-05-24