Жива природа

\

імперія Неклітинні форми життя

І

царство Віра

РНК-вмісні віруси

ДНК-вмісні віруси

Життєвий цикл вірусу

Фази	Стан вірусу
Позаклітинна(фаза вірусних частинок)	Утворює кристалічні скупчення з характерними для кожного вірусу формою і величиною. У такому недіяльному стані вони можуть перебувати дуже довго, не втрачаючи здатності ушко­джувати живі клітини організму.
Внутрішньоклітинна	Утворення комплексу «вірус - клітина» під час розмноження вірусу.

Будова вірусних частинок

а) Молекула ДНК або РНК;

б) оболонка, яка-оточує нуклеїнову кислоту.

У залежності від структури і хімічного складу оболонки віруси поділяються на дві групи:

Прості віруси	Оболонка складається тільки з білкових субодиниць. Форма: паличкоподібна, куляста, ниткоподібна.
Складні віруси	Крім оболонки, мають ліпопротеїдну поверхневу мембрану, яка являє собою частину плазматичної мембрани клітини-хазяїна, а також включає і глікопротеїди.

Віруси не мають власного обміну речовин, у них відсутні клітинні органоїди і структу­ри, поза організмом або клітиною вони не виявляють ознак життя, у їхньому складі не­має води. Деякі віруси (наприклад, грипу) містять ферменти.

Механізм проникнення вірусу до клітини-хазяїна

На поверхні клітини-хазяїна є особливі рецепторні ділянки, які «впізнають» відповідні білки оболонки вірусу. Цим забезпечується висока специфічність вірусів: часто віруси вражають лише певний тип клітин певного виду організмів. Якщо вірус прикріплюється до інших ділянок поверхні клітини, зараження може і не відбутись.

Шляхи проникнення вірусу до клітини-хазяїна

І	II	Ill
Вірусні оболон­ки зливаються з клітинною мем­браною (вірус грипу).	Вірусна частинка проникає в клі­тину шляхом піноцитозу.	Проникнення вірусу до бактеріальної клітини (на при­кладі бактеріофага Т 4). Вірус складається з головки (тут зосереджена ДНК), відростка (усередині канал) і кількох хвостових ни­ток (за їхньої допомоги вірус сполучається з ре­цепторними ділянками клітини-хазяїна). Спочатку вірус прикріплюється до поверхні бактерії і розчи­няє в цьому місці її оболонку. Потім ДНК бактеріо­фага впорскується в клітину бактерії, а його обо­лонка залишається поза клітиною-хазяїном.

, Розмноження вірусів

Проникнувши до клітини-хазяїна, молекули нуклеїнової кислоти подвоюються, утво­рюючи нові вірусні частки, які «одягаються» в оболонку із синтезованого клітиною вірус­ного білка (вірусна нуклеїнова кислота блокує синтез клітинних білків, а в білоксинтезу-ючий апарат передається інформація про синтез вірусних білків). Звільняються віруси з клітини-хазяїна або руйнуючи її, або «відбруньковуючись», тоді клітина-хазяїн може тривалий час зберігати свою життєдіяльність.

Походження вірусів. Гіпотези походження вірусів

1. Віруси - нащадки бактерій, що виникли в результаті їх регресивної (спрощеної)
еволюції.

Відомий австралійський вірусолог Ф. Вернет в 1946 р. у своїй книзі «Вірус як орга­нізм», писав: «Ми вважаємо, що віруси - це мікроорганізми, які виникли в результаті паразитарної дегенерації більш великих мікроорганізмів, цілком ймовірно, бактерій...»

2. Віруси - клітинні «заблукані» органели (рибосоми, фрагменти хромосом).

Подібно до хромосом рослин і тварин, віруси можуть розмножуватися тільки знахо­дячись у складному середовищі, створюваному живою клітиною. Численні спроби ви­рощувати віруси у культурних середовищах, позбавлених клітин, що містять усілякі вітаміни та амінокислоти, дотепер залишаються безуспішними.

3. Віруси збереглися з прадавніх часів як одна з первісних форм матерії.
Найбільше прихильників другої гіпотези: віруси походять від генетичних елементів,

які стали автономними. Але не виключено, що віруси - спрощена форма живих істот, що якийсь час вже перебували на більш високому рівні організації: віруси не здатні до самостійного існування й обов'язково паразитують усередині нормально розвиненої рослинної або тваринної клітини.

Учнівська сторінка

1. Робота з біологічними термінами і поняттями.

Термін	Визначення терміна	Приклад застосування терміна
Вірусологія	Наука про віруси	Вірусологія вивчає природу вірусів, їх бу­дову, розмноження, біохімію, генетику.
Бактеріофаги	Віруси бактерій	Бактеріофаги - класичний об'єкт молеку­лярної біології.
Віруси	Дрібні неклітинні частинки	Віруси, які розмножуються тільки в живих клітинах, використовують їхній фермен­тативний апарат і переключають клітину на синтез зрілих вірусних частинок - вірионів.
Фільтрівні віруси	Ультрамікроскопічні форми вірусів	Фільтрівні віруси завдяки своїм незначним розмірам проходять крізь порцелянові фільтри із найтоншими порами.

2. Уважно розгляньте малюнок і порівняйте будову вірусів груп А та Б. (11 балів)

ГЛУ.'.УіУУ і |У,..

Дата добавления: 2015-05-24