Види рослинних тканин

Твірні тканини (меристеми)

Складаються з дрібних клітин з тонкими стінками і великими ядрами; вакуолей мало або зовсім немає. Основна функція - ріст. Клітини діляться, диференціюються і започат­ковують тканини всіх інших типів.

У залежності від місця розташування в органах рослини меристеми (від грец. «meristes» -подільний) підрозділяють на:

верхівкові	бічні	вставні	раньові
(конуси наростання:	(камбій	(в основах	(у будь-якій ділянці,
верхівка стебла	і корковий	меживузль	де є ушкодження)
і кінчик кореня)	камбій)	стебел злаків)

Покривні тканини (захисні)

Складаються з товстостінних клітин, які охороняють тонкостінні клітини, що лежать глибше, від висихання і механічних ушкоджень. Покривні тканини поділяються на:

епідерма (або шкірочка)	пробка	корка
Покриває всі ча­стини рослини. Має устячка, ку­тикулу, восковий наліт, волоски.	Епідерма заміняється пробкою. Багатошарова тканина, оболонки її клітин по­товщуються і просочуються суберином; в обо­лонках відсутні пари, вони стають непроник­ними для води і газів. Є чечевички.	Мертва покривна тканина, входить до складу кори де­рева.

Провідні тканини

Здійснюють переміщення живильних речовин між підземними і надземними частинами рослини.

Два типи провідної тканини

Ксилема (деревина)	Флоема (луб)
Вода з розчиненими в ній речовинами всмоктується коренями з ґрунту і підні­мається вгору по висхідному потоку в усі органи рослин. Судини (або трахеї) - витягнуті в довжину трубки. Це мертві клітини зі здерев'янілими оболонками.	Шлях, по якому здійснюється пересування органічних речовин від листків по стеблу до підземних органів, називають спадним потоком. Ситоподібні трубки - живі без'ядерні витяг­нуті клітини, поперечні перетинки яких про­дірявлені (сито). Поруч кпітини-супутники.

Механічні тканини

Забезпечують міцність органів рослин. Клітини мають могутні потовщені і здерев'янілі оболонки, тісно змикаються між собою.

Розрізняють два види механічної тканини

Коленхіма	Склеренхіма
Утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними оболонками. Клітини ці лег­ко розтягуються і практично не заважають подовженню частин рослини.	Утворена витягнутими клітинами з рівномірно потовще­ ними, часто здерев'янілими оболонками, вміст яких від­ мирає на ранніх стадіях, ___ Волокна Склереїди (луб'яні, деревні) округлі мертві клітини з дуже товстими здерев'янілими оболонками (ними прони­зані: насіннєва шкірка, шка­ралупа горіхів, кісточки кіс­точкових, м'якоть груш та ін.)

Основна тканина (паренхіма)

Складається з живих, звичайно тонкостінних клітин, які складають основу органів (звідси і назва тканини). У ній розміщені інші види тканин.

У залежності від виконуваної функції розрізняють:

асиміляційну (хлоренхіму)	таку, що запасає	повітроносну (аеренхіму)	водоносну
Клітини містять хло­ропласти і викону­ють функцію фото­синтезу. Основна маса в листках і зе­лених стеблах.	У стеблах рослин, коренеплодах, буль­бах, цибулинах, пло­дах і насінинах.	Клітини утворюють великі повітроносні міжклітинники (у во­дяних і болотяних рослин).	Служить для запа­сання води (у стеб­лах пустельних ро­слин і рослин со­лончаків).

t

Видільні (секреторні) тканини

Клітини або групи клітин утворюють секрет - особливі продукти метаболізму, які ви­користовуються рослиною для регуляції фізіологічних функцій або виділяються назовні. Сюди відносяться смоляні й ефірно-масляні ходи, залози, залозисті волоски, нектарни­ки, а також утворення, що виділяють краплинно-рідку воду (гутація).

І

Запий'ятайтеї 1. Тканинний рівень організації структури тіла.

2. Тканини рослинних організмів, їх будова, функції, процеси розвитку вивчає наука
анатомія рослин.

3. Рослинні тканини складаються тільки з клітин.

4. Всі рослинні тканини утворюються з твірної тканини.

§26. Тканини тваринного організму

Основні терміни і поняття: гістологія, епітеїіальна тканина, сполучна тканина, м'язова тканина, нерпова тканина, нейрон

Тканини багатоклітинних організмів

Найбільш примітивними серед багатоклітинних тварин є кишковопорожнинні. У резуль­таті диференціації клітин у них формуються примітивні тканини (м'язова, нервова).

Організація плоских червів у порівнянні з такою кишковопорожнинних значно усклад­нена. У них уже добре виражені тканини, з яких формуються органи.

У ході подальшої еволюції відбувається ускладнення функцій усіх типів тканин, і особ­ливої досконалості вони досягають у класі ссавців.

У багатоклітинних тварин відомо близько 100 типів клітин, які можна згрупувати в чоти­ри тканинні системи.

Епітеліальна тканина

Ця тканина складається з клітин, які щільно прилягають одна до одної; міжклітинна речовина розвинена слабко. Вона утворює зовнішні покриви тіла і вистилає його внут­рішні порожнини. Епітеліальна тканина виконує функції захисту, всмоктування, секреції і сприйняття подразнень (або одночасно декілька з цих функцій).

Види епітелію (у залежності від форми і функції його клітин)

>' Плоский	Сплощені клітини, що мають форму багатокутників, часто їх кілька шарів (багатошаровий). Верхній шар шкіри, вистилка ротової по­рожнини, стравоходу та ін.
Кубічний	Кубоподібні клітини. Вистелені ниркові канальці.
Циліндричний	Клітини нагадують стовпчики або колони. Вистелені шлунок і кишечник.
Війковий циліндричний	Клітини можуть мати цитоплазматичні відростки-війки. Вистелена більша частина дихальних шляхів.
Чутливий (сенсорний)	Клітини, спеціалізовані для сприйняття подразнень. Вистилка носо­вої порожнини - нюховий епітелій.
Залозистий	Клітини циліндричної або кубічної форми, спеціалізовані для секре­ції різних речовин (гормонів, молока, поту, вушної сірки).

Сполучна тканина

Для цієї тканини характерна наявність великої кількості неживого матеріалу (основна речовина), який виділяють його клітини. Таким чином, клітини виконують свої функції непрямим шляхом, виділяючи основну речовину, яка і служить власне сполучним і опор­ним матеріалом.

До сполучних тканин відносяться:

Пухка волокниста	В основній (міжклітинній) речовині аморфна маса переважає над волокнами. Заповнює проміжки між внутрішніми органами.
Щільна волокниста	Волокна переважають над аморфною (безструктурною) речо­виною. Виконує захисну функцію, надає органам еластичності (дерма хребетних тварин, оболонка кровоносних судин).
Кісткова і хрящова	В основній речовині кісткової тканини переважають неорганічні сполуки, а в хрящовій - органічні. У складі опорно-рухового апарата.
Рідке внутрішнє се­редовище організму	Підтримує гомеостаз, транспорт речовин, захисні реакції; гумо­ральна регуляція.
Ретикулярна (у хребетних)	Складає основу кровотворних органів. У цій тканині знаходять­ся стовбурові клітини, з яких виникають клітини крові.
Жирова	Підшкірна жирова клітковина, сальники. Запас живильних речо­вин, теплоізоляція.

M' язова тканина

Збуджуючись, має здатність до скорочення і розслаблення і виконує рухову функцію. Вона складається з волокон, різних за формою і розмірами. Кожне волоконце містить велику кількість тонких поздовжніх скоротливих волокон - міофібрил. Скорочуючись, м'язові клітини виконують механічну роботу, вони можуть тільки тягти, а не штовхати.

За будовою волокон та їх властивостями м'язову тканину розрізняють:

Поперечно-смугасту	Волокна мають циліндричну форму, дуже тонкі, але досить довгі (близько 10 см), під мікроскопом мають вигляд попереч­ної почерканості. Багатоядерні. Регуляція скорочень довіль­на (нервова). Прикріплюються до кісток скелета і забезпечу­ють рух тіла і його частин.
Гладеньку (несмугасту)	Дуже дрібні веретеноподібні одноядерні волокна (близько 0,1 мм). Регуляція скорочень мимовільна. Знаходяться в стін­ках порожніх внутрішніх органів - шлунка, кишечника, крово­носних судин.
Серцеву	Серце побудоване з м'язових волокон, що мають поперечну почерканість (переплітаються між собою), але за власти­востями наближаються до гладеньких м'язів. Регуляція скорочень мимовільна.

Дата добавления: 2015-05-24