Явище зчепленого успадкування

Незалежний розподіл генів (третій закон Менделя) відбувається у тому випадку, коли гени, що відносяться до різних алелей, розміщені у різних парах гомологічних хромо­сом. Виникає питання: як саме буде відбуватися розподіл неалєльних генів, якщо вони розташовані в одній і тій самій парі хромосом? Таке явище повинне мати місце, тому що число генів у багато разів перевищує число хромосом (у дрозофіли п = 4, генів -декілька тисяч). У цих випадках закон незалежного розподілу не застосовується.

Закономірність успадкування при перебуванні генів в одній хромосомі була вивчена Т.Х. Морганом та його школою. Т.Х. Морган встановив, що гени, локалізовані в одній хромосомі, зчеплені й успадковуються разом. Такі гени утворюють одну групу зчеплен­ня. Кількість груп зчеплення в організмів певного виду дорівнює кількості хромосом у гап­лоїдному наборі (у дрозофіли п = 4, у людини п = 23).

Однак зчеплення генів може порушуватися в процесі мейозу при перехресті хромо­сом і можливому при цьому обміні ділянками (кросинговер). Кросинговер збільшує ком-бінативну мінливість (матеріал для відбору).

Закономірності при кросинговері

1. Сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними.

2. Частота кросинговеру між двома зчепленими генами являє собою відносно сталу величину для кожної конкретної пари генів.

Генетичні карти хромосом

Генетику і селекціонеру вкрай необхідна генетична карта об'єкта, з яким він працює. Т.Х. Морган і його співробітники показали, що, вивчивши явище зчеплення і перехресту, можна побудувати карти хромосом з нанесенням на них порядку розміщення генів і відносні відстані між ними в хромосомі. Карти, побудовані на цьому принципі, створені для багатьох добре вивчених генетично організмів: людини, дрозофіли, миші, гороху, пшениці, дріжджів та ін.

Хромосомна теорія спадковості

У 1911 - 1926 pp. T.X. Морган сформулював хромосомну теорію спадковості, згідно з якою передача спадкової інформації пов'язана з хромосомами.

Основні положення хромосомної теорії

1. Гени розташовані уздовж хромосом у лінійному порядку.

2. Кожен ген займає в хромосомі певну ділянку (локус), алельні гени займають одна­кові локуси гомологічних хромосом.

3. Усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому відбувається зчеплення успадкування деяких ознак; сила зчеплення між двома генами обернено про­порційна відстані між ними.

4. Зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються своїми ділянками.

5. Кожен біологічний вид характеризується певним каріотипом.

Учнівська сторінка 1. Для розв'язання генетичних задач по даній темі необхідно знати:

'Фрагменти відри­
ваються від однієї
хромосоми і при-
єднуються до іншої Рекомбінанти

а) якщо гени розташовані в одній парі гомологічних хромосом, то генотип особини

. АВ

записують у такому вигляді: =s=;

ab

АВ

б) в особини = в результаті кросинговеру утворюються такі типи гамет:

ab АВ, ab - їх називають некросовірними; аВ, Ab - їх називають кросовірними, вони мі­стять нові комбінації генів;

в) частота кросинговеру між даними генами прямо пропорційна відстані між ними,
що вимірюється в умовних одиницях - морганідах;

г) 1 морганіда - це відстань між генами, при якій кросинговер відбувається з часто­
тою 1%;

д) частота кросинговеру між даними генами кількісно дорівнює відсотку кросовірних га­
мет, які утворює гетерозиготна батьківська особина.

2. Розв'яжіть задачі.

а) Гени С та В локалізовані в одній парі гомологічних хромосом. Напишіть можливі
генотипи (7 балів).

Гомозигот за домінантними ознаками: _______________________________________

Гомозигот за рецесивними ознаками:________________________________________

Гетерозигот за обома ознаками:____________________________________________

АС

б) Які типи гамет утворюються в організму з генотипом =? (6 балів)

ас

Відповідь.______________________________________________________________

3. Зразок розв'язання задачі. У кукурудзи буває забарвлений (А) і незабарвлений (а) ендосперм, гладкі (В) і зморшкуваті (в) зерна. Гени, які визначають ці ознаки, успад­ковуються зчеплено, частота кросинговеру - 3,6%. Визначте потомство від схрещу-

_Мння£2з2Ь ab ab

Дано:

ab ab Частота кросинговеру - 3,6%, або І, між генами Ага В- 3,6 морганіди. Визначити: Fi -? (за генотипом і фенотипом).

Розв'язання.

AB F-, £= 48,2% (забарвлений, гладкі) ab ab = 48,2% (незабарвлений, зморшкуваті) ab = 1,8% (забарвлений, зморшкуваті) ab

ab ab
Гамети (а^)

аВ ab

1,8% (незабарвлений, гладкі)

некросовірні (96,4%) (^ь) кросовірні (3,6%) ыз)

4. Розв'яжіть задачу самостійно. У помідорів високе стебло (А) домінує над карлико­вим (а), круглі плоди (В) - над грушоподібними (Ь). Гени А та В знаходяться в хромосомі

на відстані 10 морганід. Схрестили £Й з =. Які типи гамет і в якому відсотковому відношенні утворюють гібриди Ft? (11 балів).

§6. Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю

Основні терміни і поняття: нестатеві хромосоми (аутосоми), статеві хромосоми (гетерохромосоми), гомогаметна і гетерогаметна стать, зчеіпення зі статтю.

Хромосомне визначення статі

Відомо кілька способів визначення статі у тварин. Найважливіший з них - визначення ста­ті у момент запліднення. У цьому випадку велику роль грає хромосомний апарат зиготи.

('"ТїхЧ /ГЇТуЧ ^ плодової мушки дрозофіли та у ссавців стать визна-

ну '(<}^(^ —.(>}"(<) чається у такий спосіб. У соматичних клітинах дрозофіли
у / v— Si чотири пари хромосом. До їхнього числа входять три пари
д нестатевих хромосом (аутосом), тобто хромосом, одна-

\м/ /ТІ \ ______ кових у самця і самки, і одна пара хромосом, різних в осо-

-^ш~^^//Ґ^^ ПУ'^А ^^{ин чолов}'⁴⁰¹ ' ж^{ін0401 статі}- Ці хромосоми, як було вста- Щ. K__^fC^^ff^\^_^J мовлено, відповідають за успадкування статі, і тому були

І

Стать, особини якої мають однакові статеві хромосоми, називається гомо­гаметною.

В особин гомогаметної статі при утворенні статевих клітин (гамет) усі вони будуть однаковими за статевими хромосомами.

І Стать, у особин якої статеві хромосоми різні, називається гетерогаметною.

Відповідно і статеві клітини цих особин будуть двох типів, до того ж утворюватися будуть у рівному відношенні.

Співвідношення статей

Дуже давно було зазначено, що у роздільностатевих організмів співвідношення статей зазвичай складає 1:1, тобто самці і самки зустрічаються однаково часто. У ході мейозу у самок дрозофіли утворюється один тип гамет, що містять гаплоїдний набір аутосом і одну Х-хромосому (ЗА + X). Самці утворюють два типи гамет, половина з яких ЗА + X, а половина ЗА + У. При заплідненні яйцеклітин (ЗА + X) сперматозоїдами з Х-хромосо-мою (ЗА + X) будуть формуватися особини жіночої статі (6/4 + XX), а від злиття яйце­клітин зі сперматозоїдами, які несуть У-хромосому, будуть розвиватися самці (6А + ХУ). Оскільки число чоловічих гамет з X- і У-хромосомами однакове, то і кількість самців і самок також однакова. Подібний спосіб визначення статей притаманний усім ссав­цям, у тому числі і людині.

Зчеплене зі статтю успадкування

У випадку, коли гени, відповідальні за формування ознаки, розташовані в аутосомах, успадкування здійснюється незалежно від того, хто з батьків (мати чи батько) є носієм досліджуваної ознаки.

Однак ситуація різко змінюється, коли ознаки визначаються генами, що лежать у ста­тевих хромосомах.

І

Ознаки, гени яких локалізовані у статевих хромосомах, називаються зчепле­ними зі статтю.

X- і У-хромосоми мають спільні гомологічні ділянки. У цих ділянках локалізовані гени, що визначають ознаки, які успадковуються однаково як у чоловіків, так і в жінок.

Крім гомологічних ділянок, X- і У-хромосоми мають негомологічні ділянки. Негомо-логічна ділянка У-хромосоми, крім генів, що визначають чоловічу стать, містить гени перетинок між пальцями ніг і волохатих вух у людини. Патологічні ознаки, зчеплені з него-мологічною ділянкою У-хромосоми, передаються всім синам, оскільки вони одержують від батька У-хромосому. Негомологічна ділянка Х-хромосоми містить у своєму складі цілий ряд рецесивних (для жінок) і домінантних (для чоловіків - у силу його гетерозигот­ності) генів. Прикладом такого роду успадкування у людини є гемофілія, атрофія зоро­вого нерва, дальтонізм, облисіння.

Учнівська сторінка

При розв'язанні задач необхідно пам'ятати, що існують чотири типи хромосомного ви­значення статі:

1) у ссавців, більшості амфібій, деяких риб, комах (крім метеликів), ракоподібних, черв'яків, деяких дводомних рослин жіноча стать є гомогаметною (XX), а чоловіча - ге­терогаметною (ХУ);.

2) у клопів жіноча стать - гомогаметна (XX), а чоловіча - гетерогаметна (ХО);

3) у птахів, плазунів, деяких риб, метеликів жіноча стать - гетерогаметна (ХУ), а чо­ловіча гомогаметна (XX);

4) у молі, живородної ящірки жіноча стать є гетерогаметною (ХО), а чоловіча - гомога­метною (XX).

1. Зразок розв'язання задачі.

У курей зчеплений зі статтю ген А у рецесивному стані має летальну дію. Яка частина потомства загине, якщо схрестити курку з гетерозиготним півнем?

Дано:

Ген а - летальна дія

Р?Х^АУ

Р^Х^АХ^а _____________

Визначити: % Fi ле­тальний результат -?

Гамети F,

Розв'язання. $Х^АУ х $Х^АХ.^а

© © © ©

Х^АХ^А, Х^АХ^а, Х^АУ, X^а В

Відповідь. Жіночі особини з генотипом X^е У загинуть, їхня частка складає 25%.

2. Розв'яжіть задачу самостійно. Чоловік дальтонік одружився з нормальною жінкою, батько якої був дальтоніком. Яким буде зір у їхніх дітей? (10 балів)

Дано:

D-нормальний зір
of - дальтонізм
P$X^DX^d
Рс?Х"У __________

Визначити: Fi-?

Гамети
Fi ____

Розв'язання.

$___ х «J.

Відповідь.

§7. Взаємодія генів. Відношення ген - ознака. Множинна дія генів. Позаядерна спадковість

Основні терміни і поняття: ген, структурні і регуляторні гени, цитоплазматична спадковість, епістаз, комплсиентарність, полімерія, плейотропія, кодомінантність.

Поняття про ген

В. Л. Йогансен (датський біолог) увів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип».

І

Ген - одиниця спадковості, що визначає окрему ознаку (від структури білкової мо­лекули до будь-якої реакції організму). Характер прояву дії гена може зміню-• питися в різних ситуаціях і під впливом різних факторів.

Види генів

Структурні (100 - 1000 і більше нуклеотидів) Кодують структуру білків і рибонукле­їнових кислот.

Регуляторні (декілька десятків пар)

1. Є місцем приєднання ферментів та інших

біологічно активних сполук.

2. Впливають на активність структурних генів.

3. Беруть участь у процесах реплікації ДНК і транскрипції.

ВЗаЄМОДІЯ генІВ ir.fio II).ИК'--9ХЗ«Г»ІИ0ЯОі £

Якщо декілька генів визначають одйу ознаку організму, то вони взаємодіють один з одним. Відомі випадки взаємодії двох, трьох і більшого числа генів. Розрізняють такі основні типи взаємодії неалельних генів: комплементарність, епістаз і полімерія.

При комппементарності кожний із взаємодіючих генів поодинці не забезпечує форму­вання певної ознаки, але у присутності обох генів це відбувається. Прикладом такої взаємодії генів може служити Ьозщеплення, що виникло при схрещуванні деяких сортів запашного горошку, які мали білі квітки. У цьому випадку всі рослини Fi мали забарвлені квітки. У ?2 поряд з рослинами, що мають забарвлення квітки, були знайдені також і рос­лини з білими квітками.

Генетичний аналіз показав, що для утворення пігментів, що обумовлюють забарв­лення квіток у запашного горошку, необхідна одночасна присутність двох генів (наприк­лад С та R).

{

Епістаз - це такий тип взаємодії генів, при якому одна пара алелей може при­гнічувати прояв іншої. При цьому можуть виникати новоутворення.

Полімерія - це такий тип взаємодії генів, при якому декілька генів контролю­ють спадкування однієї ознаки. Такі гени називаються полімерними.

Плейотропія - множинна дія генів. Багато генів діють не на один, а на декілька різних ознак.

Перший приклад плейотропії був описаний Менделем, який встановив, що рослини гороху, що мають пурпурні квітки, крім того завжди мають червоні плями у пазухах лис­тків і утворюють насінини, вкриті сірою або бурою шкуринкою, і всі ці ознаки залежать від дії одного спадкового фактора.

Цитоплазматична спадковість

Провідну роль у генетичних процесах відіграють ядро і хромосоми. Було встановлено, що мітохондрії і пластиди мають гени, що несуть інформацію про розвиток тієї чи іншої оз­наки.

Запліднена яйцеклітина - зигота - одержує цитоплазму переважно від материнського організму. Від сперматозоїда при заплідненні в яйцеклітину потрапляє дуже мало цито­плазми, а в деяких видів - узагалі тільки ядро. Зрозуміло, що інформація буде переда­ватися тільки по материнській лінії, тобто від матері - до дочки і сина, але далі її може передати тільки дочка. Спадковість, яка передається тільки через матір, одержала на­зву материнської. Оскільки материнська спадковість пов'язана з цитоплазмою, вона одержала назву позаядерної, або цитоплазматичної. Відомо безліч факторів, що дово­дять існування цитоплазматичної спадковості не тільки у рослин, але й у тварин та мікро­організмів.

Учнівська сторінка

1. Які групи крові можливі у дітей, якщо в їхньої матері - друга група, а в батька - пер-ша? При розв'язанні задачі використовуйте таблицю груп крові.

Игр. Г I^а чи Г і"ІІІгр. і" І^в чи I^а і" | IV гр. І^АІ

■ А,А, ...,А;()

В іВ,,. іВ;<)

г_Р. Fi⁰^

Розв'язання.

Особа з II групою крові може мати генотип І^ЛІ^Л або I^а і°, тому можливі два варіанти.

1-й варіант 2-й варіант

Р 21^а I^а х Л і" і° (розв'яжіть самостійно) (8 балів)

Гамети ■ © ©

F, I^а і° (II група)

Відповідь. У дітей можливі II і__ групи крові.

2. Поясніть схеми. (11 балів) а) 1 хромосома—И ген — б) 1 хромосома----- ►багато генів

1 ознака (Г. Мендель);

♦-багато ознак (Т. X. Морган);
•■багато генів----- ►! ознака;

в) багато хромосом -

г) 1 хромосома------ И ген------- ►декілька ознак.

3. Продовжіть схрещування (F-, х Fi). Яке потомство виявиться у F₂ і в якому відно­шенні? (10 балів)

Запашний горошок
Білий Білий

Я ССгг

З ccRR

Гамети F,

Пурпурний CcRr

fcR

► 1 ознака (Г. Мендель) ► багато ознак (Т. X. Морган)

4. Поясніть схеми. (11 балів)
а) ген^------- а

Довга шия Довгі ноги

б) багато хромосом

Довгий дзьоб (у птахів)
►багато генів---- И ознака

(наведіть приклади)

в) 1 хромосома------ М ген

г) 1 хромосома----- ►багато генів

Ген

5. Розгляньте малюнок «Успадкування форми плоду в гарбуза».

Сферична чЩЛг Сферична

а) Яку генетичну закономірність він ілю-
/ЩЩааВВ струс?

б) Вкажіть генотип видовженої форми плоду
гарбуза. (11 балів)

Fi

АаВЬ |^л ур

Дископодібна

f₂o:£-v

Дископодібна Сферична Видовжена

§8. Роль генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу. Модифікаційна мінливість та її властивості. Норма реакції. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості

Основні терміни і поняття: неспадкова мінливість, модифікація, варіанта, варіацій­ний ряд, варіаційна крива, норма реакції.

МІНЛИВІСТЬ

Усі живі організми розвиваються в тісному взаємозв'язку один з одним і з оточуючим їх довкіллям. Різні фактори середовища (світло, температура, волога, склад ґрунту та ін.) прямо чи непрямо.впливають на організми, викликаючи в них зміну зовнішніх та внутрішніх ознак. Таким чином, організм має не тільки спадковість, яка поставляє матеріал для еволюції і селекції, але і мінливість.

Види мінливості

Генотипічна (спадкова)

Модифікаційна (фенотипна, неспадкова, масова). Зміни - модифікації.

Комбінативна (виникає у процесі злиття гамет). Зміни - рекомбінації.

Мутаційна (генотипна, спадкова, індивідуальна). Зміни - мутації.

Модифікаційна мінливість

Якщо зміни, що виникли під впливом довкілля, не торкнулися генотипу, а тільки викли­кали більш-менш значні зміни фенотипу, то мова йде про фенотипічну, або модифікаційну мінливість.

Властивості модифікацій

Властивості	Приклади
Ступінь вираження модифікації залежить від інтенсивності та тривалості дії чинника.	У рачка артемії ступінь волохатості зад­ньої частини черевця залежить від соло­ності води.
Модифікації неспадкові.	Якщо у багатьох поколінь мишей відрізати хвости, то в таких безхвостих батьків все одно народжуються нащадки з хвостами.
Модифікації можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняється дія факторів, які їх викликали.	Загар в людини взимку поступово зникає.
Модифікації, які виникають на ранішніх ета­пах онтогенезу, можуть зберігатися про­тягом усього життя особини, але не ус­падковуватися.	Диференціація личинок бджоли медонос­ної на самку, робочих бджіл і трутнів за­лежить від корму, яким робочі бджоли вигодовують личинок.
Модифікації спрямовані на пристосу­вання організмів до змін дії тих чи інших факторів.	У стрілолиста у воді - лінійні листки, на во­ді - кулясті, над водою - стрілоподібні.

Значення модифікацій

Більшість модифікацій мають пристосувальне значення і сприяють процвітанню виду.

Статистичні закономірності модифікаційної мінливості

Різні ознаки організму в різній мірі змінюються під впливом зовнішніх умов. Межі, у яких можлива зміна ознак у даного генотипу, називаються нормою реакції.

Норма реакції

Норма реакції	Для яких ознак	Приклади
Вузька	Для ознак, що мають першорядне зна­чення для процесів життєдіяльності.	Розміщення внутрішніх ор­ганів. Жирність молока.
Широка	Ознаки не мають особливого значен­ня для організму.	Маса тіла, зріст, забарв­лення.
Постійна (майже не змінюється).	Ознаки не мають особливого значен­ня для організму.	Масть великої рогатої худо­би.

§9. Мутаційна мінливість. Основні положення мутаційної теорії. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості

Основні терміни і поняття: мутаційна мінливість, мутації, мутанти, мутагени, генеративні та соматичні мутації, летальні, сублетальпі, геномні, генні мутації, полі­плоїдія.

Теорія мутацій X. Гуго Де Фріза

Він першим увів термін «мутація» (зміна) і провів перші дослідження цього процесу: а) мутації виникають раптово, стрибкоподібно; б) успадковуються, тобто стійко передають­ся з покоління в покоління; в) неспрямовані: мутувати може будь-яка ділянка, викликаючи зміни як незначних, так і життєво важливих ознак; г) одні й ті самі мутації можуть виникати повторно; д) за своїм проявом вони можуть бути як корисними, так і шкідливими і бай­дужими, як домінантними, так і рецесивними.

Здатність утворювати мутації - універсальна властивість усіх живих організмів.

^Типи мутацій-~^ ї^ (де виникають) ^^ч^а

Генеративні Виникають у гаметах і у наступних поколіннях.

Соматичні виявляються Виникають у соматичних клітинах, вияв­ляючись лише в цьому організмі. Але при вегетативному розмноженні можуть пере­даватися потомству.

Типи мутацій

(залежно від впливу на життєдіяльність організму)

Летальні Призводять до загибелі ор­ганізму (часто на почат­ковій стадії його розвитку).

Сублетальні Знижують життєдіяльність організму (виникають за­хворювання).

Нейтральні За певних умов не вплива­ють на організм.

Типи мутацій (залежно від змін_генетичного апарата)

Геномні (або поліплоїдія) - Генні (або точкові) - це до- Хромосомні (або хромосомні
це кратна зміна числа хро- давання, випадання або пе- перебудови) виражаються
мосом у геномі клітини. ребудова нуклеотидів у гені, у зміні структури хромосом.

Причини мутацій І Мутагени - речовини, фактори, що викликають мутації.

Мутагени

Фізичні Хімічні Біологічні

Різні види випромінювання Алкалоїд колхіцин (руйнує Віруси,

та ін. веретено поділу клітини),

газ іприт та ін.

Мутації можна викликати штучно. СМ. Гершензон (укр.) та його школа одержували мутації хімічними мутагенами. М.П. Дубінін (рос.) одержував мутації, використовуючи різні види випромінювання (радіаційна генетика).

Частота мутацій

Різні види організмів і навіть різні особини одного виду відрізняються індивідуальною чутливістю до мутагенів. Проте: а) частота мутацій зростає, якщо дія мутагену сильніша і триваліша; б) для мутагенів не існує нижньої межі їхньої дії.

Довідка. Мінімальна доза радіації, яка подвоює природну частоту мутацій у людини, виз­нана 20 рад. Рад - позасистемна одиниця поглиненої дози іонізуючих випромінювань.

Загальні властивості мутацій:

а) мутагени універсальні; б) неспрямовані (мутувати може будь-який ген); в) ступінь прояву мутацій у фенотипі не залежить від інтенсивності і тривалості дії мутагену.

Значення мутацій

Джерело спадкової мінли- Широко використовується
вості, матеріал для природ- у селекції рослин та мікро-
ного добору. організмів.

Використовується при роз­робці генетичних методів боротьби зі шкідниками і хво­робами.

Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості Сформульований М. І. Вавиловим у 1920- 1921 pp.

Сутність закону

Значення закону

Види та роди, генетично близькі, харак-теризуються подібними рядами спадкової мінливості.

Генетично близькі родичі мають спільне походження шляхом дивергенції від спіль­ного предка. Тобто в родинних видів, що мають спільне походження, виника­ють і подібні мутації.

Це означає, що у представників різних сімейств і класів з подібним набором генів можна зустріти паралелізм - гомологічні ряди мутацій за різними властивостями.

Практичне використання у сільськогоспо­дарському виробництві, селекції, медицині. Дає можливості пошуку ознаки, відсутньої в одного з родичів, але характерної для інших. Таким шляхом були зібрані і вивчені голонасінні форми злаків, однонасінні сорти цукрового буряка, що особливо важливо при механічній обробці ґрунтів.

Медицина як модель для вивчення хво­роб людини використовує тварин з гомологі­чними захворюваннями: цукровий діабет па­цюків, уроджена глухота морської свинки, катаракта очей мишей і ряд інших дефектів.

§10. Генетика популяцій ¹ *^аїЛ

пір Г'нж^с Основні терміни і поняття: популяція, міграції, дрейф генів, генофонд, популяційні хвилі, мутантна алель.

Генофонд популяцій

Види у природі зустрічаються не ізольовано один від одного, а утворюють на певно­му просторі сукупності, які називаються популяціями.

Сукупність різних спадкових факторів (генів), які мають організми, що входять у попу­ляцію, називається генофондом популяцій. Генофонд популяцій з часом змінюється: з од­ного боку, він збіднюється у результаті вимирання організмів, що мають певні гени, а з іншого - збагачується завдяки мутаціям, що дають початок новим генам і спонтан­ним схрещуванням з іншими популяціями.

Формула Харді-Ваинберга

Г. Харді і В. Вайнберг дійшли висновку (незалежно один від одного), що в ідеальній популяції співвідношення алелей (А: а) стабілізується протягом декількох поколінь і залишається сталим тривалий час (закон Харді-Вайнберга, 1908 p.).

Ідеальна популяція: а) досить велика за площею; б) схрещування особин відбу­вається зовсім випадково; в) мутації генів зустрічаються так рідко, що ними при розра­хунках можна знехтувати; г) життєздатність усіх гомозиготних (АА, аа) і гетерозиготних (Аа) особин однакова; д) популяція ізольована і не обмінюється генами з подібними попу­ляціями; ж) відсутній природний добір.

Формула Харді-Вайнберга

Дата добавления: 2015-05-24