Витарти обігу:чисті і додаткові

Граничні витрати. Закон спадної віддачі

Гранична витрата - кожна дода^ткова /нова/ витрата виробництва, що приносить ще одну одиницю продукції; один з показників, за допомогою якого фірми формують свою виробничу стратегію. Оскільки Г. в. показує, на яку величину зростуть /скоротяться/ витрати у випадку збільшення /зменшення/ виробництва на одиницю, то порівняння Г в з граничною виручкою/зміна виручки, викликана збільшенням або зменшенням виробництва на одну одиницю/ дозволяє фірмі, співставляючи варіанти, визначитись, який шлях обрати для підвищення прибутковості.

Закон спадної віддачі — один із законів ринкової економіки, який полягає у тому, що, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу (наприклад, капіталу або землі) дає додатковий або граничний продукт, який зменшується у розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Так, якщо кількість робітників, які обслуговують дане машинне устаткування, буде збільшуватись, то ріст обсягів виробництва відповідно знижуватиметься. Цей закон діє за умови, що кожний додатковий робітник на підприємстві має однаковий рівень освіти, кваліфікації, трудових навиків, здібностей тощо. Таким чином, при наявності оптимальної кількості зайнятих на підприємстві, кожний додатковий робітник вносить менший вклад у загальний обсяг виробництва порівняно зі своїм попередником. З точки зору продуктивності праці дія З. с. в. виражається утому, що середня продуктивність буде зростати до тих пір, поки величина продукту додаткового робітника перевищуватиме величину середнього продукту" або середню продуктивність раніше зайнятих робітників. Отже, аналіз темпів зростання продуктивності праці виявлятиме стадії її зростання, зниження (падіння) і негативного значення граничної продуктивності.

Витрати уречевленої і живої праці, пов'язані з перетворенням капіталу із грошової формну товарну і з товарної в грошову, є витратами обігу.

Витрати обігу діляться на дві групи: чисті витрати обігу і додаткові витрати виробництва та обігу (продуктивні витрати обігу). До чистих витрат обігу належать:

витрати, пов'язані безпосередньо із зміною форм вартості (тобто затрати на купівлю і продаж. Вони не створюють додаткової вартості); витрати, пов'язані з веденням обігу в грошовій формі (затрати на оплату праці бухгалтерського персоналу, купівлю канцтоварів і т.д. Ці витрати також не створюють додаткової вартості);
витрати по забезпеченню грошового обігу (чеканка монет, друкування паперових грошей, папір, витрати кредитної системи і т.д.).

Перехід споживних вартостей не може здійснюватися без Переміщення товарів з одного місця в інше, без упаковки, зберігання. Витрати на здійснення цих операцій є додатковими витратами виробництва в обігу. А сама праця, зайнята цими операціями, є продуктивною працею, бо вона створює вартість і додаткову вартість.

75. Доходи і прибуток фірми:зміст та види.

Дохід підприємства -це отримання будь-яких коштів, а також матеріальних ресурсів чи послуг, що мають грошовий вимір. Підприємство може отримувати дохід і від операцій на ринку засобів праці та фінансових активів. Це визначає існування таких форм доходів як звичайний, капітальний і дивідендний. Звичайний дохід формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності(реалізації товарів і послуг) та за рахунок продажу активів(майна, цінних паперів). Капітальний дохід - утворюється від перепродажу активів підприємства - землі, майна, що здається в оренду, інших ресурсів. а також акцій і облігацій, але не раніше ніж через півроку після їхнього придбання. Дивідендний - це сума дивідендів від акцій інших корпорацій, якими володіє дана фірма.. Сума звичайного, капітального і дивідендного доходів утворює валовий дохід підприємства, який викор. на покриття усіх витрат, амортизаційні відрахування, виплату процентів за кредит. Прибуток – показник ефективності роботи підприємства, грошове вираження прибавочного продукту, різниця між доходами і затратами на виробництво. Розміри прибутку залежать від росту об’єму перевезень, покращення якісних показників роботи транспорту, зниження собівартості перевезень.. Види прибутку:
Балансовий прибуток – включає в себе прибуток від перевезень (90% всього балансового прибутку), підсобно-допоміжної діяльності та інших операцій. Розрахунковий прибуток – менший балансового на суму плати за основні виробничі фонди і обігові засоби, сплати процентів за банківські кредити

76. Ринкова ціна:зміст, структура,функції.

Основним ринковим індикатором як для продавця, так і для покупця є ціна. Ціна - це грошовий вираз вартості. Ринкова ціна встановлюється безпосередньо на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну нази­вають вільною; вона не встановлюється спеціальними органами, не нав'язується згори.

Ціна є важелем встановлення пропорцій у господарстві в умовах конкуренції. Якщо в країні панує монополія державної власності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути поряд з конкурентною боротьбою рушійною силою розвитку виробництва.. У ринковій економіці ціни бувають:Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів є ціни біржові, внутрішньофірмові трансфертні, роздрібні.За способом формування (впливом конкуренції) ціни поділяють на конкурентні, монопольні та регульовані.Згідно з територією дії розрізняють поясні, національні, світові ціни.Є також ціни вихідні (базисні, пропозиції), прейскурантні, вироб­ництва, пільгові.

Дата добавления: 2015-05-24