Класифікація та види цін

Всю систему цін слід поділити на ціни внутрішнього та світового ринків. Якщо в основі світових цін лежить інтернаціональна вартість, то ціни внутрішнього ринку спираються на величину національної вартості товарів. Внутрішні ціни можна класифікувати за рядом ознак: залежно від рівня свободи (лібералізації) розрізняють: Фіксовані — це ціни, які встановлюються державою через систему органів влади та управління. До регульованих належать ціни, межі змін яких прямо встановлює держава, або опосередкованими методами робить невигідним для продавця їхнє надмірне зростання. Вільні ціни визначаються підприємствами самостійно з урахуванням своїх витрат і співвідношення попиту та пропозиції. Залежно від сфери обігу або галузевої форми продукції розрізняють: За оптовими цінами продукція здійснює обіг між промисловими підприємствами, або між ними і підприємствами, фірмами та організаціями інших галузей незалежно від форм власності, при цьому продукція продається і купується великими (оптовими) партіями. Закупівельні ціни — це ціни, за якими сільськогосподарська продукція великими партіями реалізується державними, кооперативними та фермерськими господарствами для подальшої переробки. Ціна на продукцію будівництва, як правило, виступає у формі кошторисної вартості, тобто ціни будівництва конкретного об’єкта. Тарифами називаються ціни на послуги вантажного і пасажирського транспорту, а також на послуги, що надаються населенню підприємствами побутових та комунальних. Роздрібними називаються ціни, за якими споживчі товари через роздрібну торговельну мережу реалізуються населенню. Вони є цінами кінцевої реалізації товарів. За стадіями товаропросування продукції ціни можна поділити на два види: На підставі ціни підприємства виробники визначають вартісні результати своєї безпосередньої роботи. Ціна реалізації — це ціна, за якою продукція надходить до покупців. Залежно від територіального поширення ціни поділяються на: Загальнодержавні — це ціни, які встановлюються однаковими на всій території країни і можуть бути змінені тільки спеціальними постановами уряду. До місцевих належать ціни, встановлення яких входить до компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та міських рад. Зональні ціни можна поділити на два види. До першого належать ціни, що встановлюються на деякі види продукції добувних галузей промисловості. Другий вид охоплює єдині ціни, за якими постачальник реалізує продукцію всім споживачам певної території. Відповідно до характеру використання ціни поділяються на: Довідкові — це інформаційні ціни, що є відправною точкою для встановлення, як правило, договірної ціни. Вони відкрито публікуються в різних друкованих виданнях, спеціальних бюлетенях, фірмових каталогах, прайс-листах. Ціни фактичних угод є критерієм для встановлення контрактної ціни. Однак такі ціни регулярно не публікуються, а з’являються у пресі лише щодо окремих операцій. Стартові — це вихідні ціни, які показують, головним чином, нижню їхню межу. Лімітна ціна показує верхню її межу, яка визначається на стадії розроблення нової продукції, переважно, виробничо-технічного призначення. Заставна ціна — це ціна товару, який підлягає поверненню. До сезонних належать ціни, які змінюються протягом року. Між усіма цінами, що функціонують в економіці, існує нерозривний зв’язок. Зміна того чи іншого виду цін веде до певних змін у формуванні рівня інших.

Дата добавления: 2015-05-24