Ціноутворення на ринку фізичного капіталу. Прибуток та нормальний прибуток як форми доходу

Ціноутворення на ринку землі. Ціна землі. Рентні платежі й орендна плата

Ціна землі — це дисконтований потік її доходу (ренти). Дисконтування — це метод визначення поточної вартості (ціни) будь-якого капітального ресурсу (в тому числі й землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибутку при існуючій ставці банківського відсотка. Інакше кажучи, дисконтування дозволяє визначити, яку ціну необхідно заплатити за капітальний ресурс (землю) сьогодні, щоб від його використання через визначений час отримати бажаний результат. Щоб визначити теперішню цінність капітального блага, необхідно здійснити операцію дисконтування. Ціна землі прямо пропорційна величині ренти і обернено пропорційна ставці позичкового відсотка. Власник погоджується продати свою ділянку за таку суму, яка, будучи покладеною до банку, принесе йому річний дохід у вигляді процента не нижчого від того, який він одержував би у формі ренти. Фактично ціна може коливатися не тільки від маси ренти, і норми позичкового відсотка, а і від вартості освоєння і поліпшення землі, співвідношення попиту і пропозиції на продукцію сільського господарства, напрямків економічної політики щодо державного регулювання аграрного сектору економіки тощо. Пропозиція землі залежить від багатьох факторів, які сумарно можна звести до двох: якість або родючість землі та місцезнаходження ділянки. Пропозиція землі наринку нееластична, тому що кількість землі, придатної для обробки, є фіксованою величиною. Попит на землю, навпаки, еластичний і має тенденцію зростати, що зумовлює підвищення ціни на землю. Особливо швидко підвищуються ціни на земельні ділянки в містах, оскільки зростають рента і попит на ділянки під забудову

Для здійснення процесу виробництва на національному рівні необхідно відтворити спожитий фізичний (реальний) капітал. Фізичний капітал — це непрямі блага в формі засобів виробництва, які використовуються для виробництва прямих благ у формі предметів споживання (речових товарів та послуг). Найманий працівник приводить у рух фізичний капітал, а фізичний капітал є визначальним чинником, що впливає на продуктивність праці найманого робітника. На фінансовому ринку ціна капіталу формується на основі попиту і пропозиції, тобто стихійно. Проте в цій стихії враховуються всі види ризику в русі майбутніх грошових потоків, які бажає одержати інвес­тор. Першим ризиком, що враховується в ціні капіталу, є інфляційний ризик. Інфляція є важливим чинником визначення ціни капіталу.
Вона знижує купівельну спроможність грошей. Під час інфляції втрачає кредитор, тому що позичковий капітал повертається до нього зі зниженою купівельною спроможністю. Під час інфляції ставки на ринку капіталу (за інших незмінних умов) підвищуються, тобто фактично ринок страхує кредиторів, інвесторів від утрат. Другий ризик, що враховується на ринках капіталу в процентних ставках, називається ризиком дефолту, тобто відмови від виконання кредитних угод. Третій ризик, що враховується під час визначення ціни капіталу, є ризик, пов’язаний з ліквідністю цінного папера. Четвертий ризик, що враховується в ціні капіталу, пов’язаний з термінами за цінними паперами. Отже, під час формування ціни враховуються можливі ризики втрати. Прибуток - виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми. Нормальний прибуток — звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Оскільки нормальний прибуток є винагородою за виконання підприємницьких функцій, він входить до складу внутрішніх витрат фірми.

Дата добавления: 2015-05-24