Теорія циклів: монетарна, кейнсіанська, марксистська

Природа, як і успільство розвиваються циклічно. Циклічність спостерігається і в функціонуванні та розвитку економіки, виробництва. Економічне життя, виробництво, розвиваються шляхом чередування спадів та підйомів. Часовий лаг між двума черговими спадами – складає цикл економічного розвитку, який складається з фаз кризи, депресії, пожвавлення та підйому.

Походження та причини циклічного розвитку економіки, тривалість та внутрішня структура циклів мають різні тлумачення. Так:

Теорія циклів К.Маркса – в основі циклів лежить економічна криза перевиробництва товарів, як одна з закономірностей капіталістичної економіки, як проява протиріч капіталізму. При цьому мета капіталістичного виробництва полягає не в задоволенні потреб людей, а в збагаченні, виробництві прибавочної вартості.

Теорія циклів Кейнса – в основі неї покладено споживання, як об’єктивну стійку величину, яка є єдиною метою будь-якої господарської діяльності. Головні фактори – цінність капіталу, ставка відсотку та податки. Кейнс дає практичні рекомендації по обмеженню негативних наслідків спадів шляхом державного регулювання економіки через ставки відсотків, інвестиції, кредити, податки, ціни та інші економічні важелі.

Теорія Кондратьєва – теорія великих циклів. Причинами цих циклів є НТР, що викликають підняття іноваційної діяльності. Першооснова довгий хвиль – кібернетика, генна інженерія, нова хімія. В основі теорії лежить процес якісних змін базисних поколінь машин та технологій.

112. Зміст, головні завдання економ. політики

Задоволення суспільних та індивідуальних потреб є кінцевою метою структурних зрушень в економіці нашої держави на сучасному етапі. Проте, через неоднорідність потреб (матеріальні, духовні, соціальні тощо), міра їх задоволення в умовах ринкової економіки залежить від цілої системи різних показників. Так, на народногосподарському рівні - це збільшення розмірів національного доходу, оптимізація його структури розподілу і перерозподілу. На рівні окремої організації, підприємства - це показники прибутковості і рентабельності. Але, оскільки масштаби економічного розвитку, а також рівень життя в країні визначаються розміром і структурою валового внутрішнього продукту, то в народногосподарському аспекті цей показник є основним при оцінці ефективності економічної структури.

Оскільки головною метою процесу вдосконалення структури економіки є досягнення стійкого економічного зростання суспільного виробництва і підвищення його ефективності, зміст економічної політики держави складають наступні елементи:

1) встановлення цілей структурної перебудови, зорієнтованих на вирішення економічних питань, які пов'язані з ринковим реформуванням економіки;

2) визначення вихідного ресурсного потенціалу суспільного виробництва за галузями, групами виробництв, економічними регіонами. Важливим критерієм при цьому мають бути економічність і вигідність даного ресурсу;

3) виділення галузей, виробництв, регіонів, розвиток яких необхідно стимулювати в першу чергу, оскільки в умовах тривалої економічної кризи неможливий одночасний підйом всіх видів виробництв галузей економіки;

4) визначення об'ємів ресурсів необхідних для прискореного розвитку пріоритетних галузей і видів виробництв, розробка заходів щодо їх мобілізації і концентрації на пріоритетних напрямах економічного розвитку;

5) формування механізмів регулювання процесів узгодження і послідовності проведення структурної перебудови.

До основних функцій економічної політики держави, зважаючи на виділені елементи, слід віднести:

- забезпечення правопорядку в країні в цілому, без чого неможливе ефективне функціонування будь-якої сфери суспільного життя, у тому числі й економічної;

- гарантія дотримання всіма членами суспільства, у тому числі і учасниками ринку, загальноприйнятих «правил гри»;

- створення і підтримка інфраструктури, на основі якої повинна ефективно функціонувати економіка країни;

- створення і підтримка соціального фону, що сприяє нормальному функціонуванню економіки.

Дата добавления: 2015-05-24