КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Діяльності
Втручання держави в економіку за способом організації господарської Господарські системи різняться за мірою втручання держави в економіку, тобто, рівнем соціально-економічного навантаження в процесі реалізації нею внутрішньої функції. Якщо розкласти комплексну соціально-економічну функцію держави F на агреговані складові, що її можна подати у вигляді , (1) де – типові функції держави і-го складу; – не властиві державі функції j-го складу; n – кількість функцій, типових для виконання державою; k – кількість функцій, не властивих до виконання державою. Якщо в центрально-керованому господарстві держава повністю регулює економіку, то у вільній, або ринковій, системі вона зовсім не втручається в економічну діяльність. В умовах диктатури, яка є необхідним середовищем існування командно-адміністративної системи, влада проникає в політичну, економічну, соціальну, духовну, особисту і інші сфери життя, тобто носить тоталітарний характер. Це закономірно, оскільки лише за такого підходу можна змусити людей жити за єдиним планом, встановленим центра. Втручання держави є прямим і конкретним, а її приписи імперативні. Державний план панує і є безальтернативним. Держава визначає завдання економіки, способи і терміни їх виконання. Ринок, якщой існує, то лише номінально. Розподіл благ апріорно регулюється державою. В умовах ринку, діяльність суспільства здійснюється на основі свободи вибору, свободи прийняття рішень, добровільності угод і т.д. Кожен отримує право на свою власну, індивідуальну систему цінностей, поглядів, цілей і їх реалізацію. Але держава при цьому повністю не втрачає вплив на суспільство. Вона втручається в економіку в найзагальнішому вигляді, лише орієнтуючи економіку. Агрегати формули (1) в центрально-керованій економіці співвідносяться як , а у ринковій . Схематично сила втручання держави в економіку за типом систем господарювання подана на рис. 1.1. і 1.2.
Термін функціонування держави
Міра втручання держа- ви в економіку, %
Наслідки економічного розвитку світових цивілізацій підтвердили безперспективність суспільств, які виходили з систем господарювання, побудованих на механізмах крайнощів щодо втручання держави в економіку. Ринкова економіка, як і планова в своєму природному історичному розвитку пройшла різні етапи і набула змішаного характеру. Характерною рисою змішаної економіки є наявність державного сектора, участь держави в регулюванні економічної діяльності. Якщо при плановій та ринковій економіці мова йде про абсолютну присутність чи відсторонення держави, то при змішаній – про відносну .
Схематично, механізм втручання держави в економіку змішаного типу показано на рис. 1.3 поєднанням у площині діаметрально протилежних мір регулюючого впливу держави.
Рис. 1.3. Варіанти механізму втручання держави в економіку змішаного типу
Умовні позначення: А(А1,А2,А3) – вектор руху командної економіки до змішаної; Б(Б1,Б2,Б3) – вектор руху ринкової економіки до змішаної. За характером перехідних процесів можна виділити природно-еволюційні і реформаторсько-еволюційні перехідні (транзитивні) економіки. Природно-еволюційний тип (Б) є основним і виявляється в переходах від одного ступеня до іншого в рамках суспільного прогресу в ході історичної еволюції. Його типовими ознаками вважається за інтенсивністю змін та чи інша міра нарощування присутності держави в економіці. Подані на рис. 1.3 варіанти характеризуються такими варіантами: а) варіант Б1: >> , але проти вихідного стану Б спостерігається нарощування ; б) варіант Б2: співвідношення між змінюється на користь . Приріст державної присутності підвищується: . Подібні зміни можна подати і по Б3. Реформаторсько-еволюційний тип пов’язується з рухом у певному напрямку на основі свідомо розроблених програм реформування суспільства. Він є характерним для локальних процесів. Найбільш показовим прикладом подібної системи є економіка Росії після 1917 р. Таку ж економіку мали і ряд країн Європи та Азії. Але наслідки її запровадження на шляху до суспільства з більш вагомою соціальною динамікою свідчать про доцільність появи перехідної економіки за реформаційно-еволюційним типом на більш високих етапах суспільного розвитку. У зв’язку з історично підтвердженими фактами забігання вперед у формуванні реформаційно-еволюційних типів перехідної економіки виникла необхідність в реформаційно-інверсійних перехідних економіках (А). При інверсійному типі руху по шляху соціального прогресу процеси реформування державної присутності в економіці здійснюють в зворотному напрямку тобто в бік її послаблення. а) варіант А3: , але проти вихідного стану. А спостерігається нарощування . б) варіанти А2 і А1 відтворюють зменшення присутності держави і підвищення ролі ринкових компонентів. Наявність двох концепцій міри державного втручання в економіку є відтворенням нерозривного взаємозв’язку в реальному житті між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням. Держава і ринок визначають напрямки, в яких розвиваються економічні процеси. Обсяги регулювання функцій, виконуваних державою і ринком, час від часу змінюються. В тих країнах, де гармонія взаємодії ринку і держави порушувалася, розпочиналися і набували сталості економічні і соціальні кризи. Сьогодні суспільством, що вбирає кращі риси цих крайніх полюсів, може бути суспільство регульованих ринкових відносин. Ринок сам по собі не може забезпечити повної економічної стабільності, а тому держава зобов’язана відігравати активну роль у стабілізації економіки і пом’якшенні економічних спадів і піднесень. Навіть у разі високоорганізованої ринкової системи потрібно удосконалювати роботу органів державної влади для ефективнішого задоволення суспільних потреб. Змішана економіка, характерною рисою якої є підвищена увага до розвитку людини і її потреб, отримала назву соціальної або соціально орієнтованої. Її ринкові компоненти обмежуються у тих сферах і видах діяльності, де вона призводить до соціально небажаних результатів.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 332; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |