Поняття про єдину систему цивільного захисту населення і територій, її склад та основні завдання

Цивільний захист у сфері техногенної безпеки повинен забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, своєчасного залучення необхідних аварійно-рятувальних сил і засобів.

Відповідно до законодавства та нормативно-правових актів України забезпечення цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру покладається на:

· керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

· керівників підприємств, установ та організацій;

· керівників їх відповідних структурних підрозділів, до функціональних обов’язків яких віднесено питання запобігання на надзвичайним ситуаціям та реагування на них;

· керівників відповідних виробничих ланок підприємств підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних підприємств;

· інших керівників, до функціональних обов’язків яких віднесено питання захисту населення і територій.

Забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, забудовників, проектні та будівельні організації.

Забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки в житлових будинках державного, громадського фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, або уповноважені ними органи, а також на власників цих будинків.

Керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, виконавчих органів рад, підприємств, установ і організацій, відповідно до законодавства та нормативно-правових актів щодо забезпечення заходів цивільного захисту залежно від покладених повноважень зобов’язані:

· своєчасно здійснювати планування заходів цивільного захисту;

· здійснювати необхідні заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, реагуванню на них, захисту працюючого персоналу, населення та навколишнього природного середовища;

· створювати та підтримувати в готовності до застосування сили і засоби;

· створювати, своєчасно поповнювати, зберігати та раціонально використовувати матеріальні резерви для запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, їх наслідків;

· підтримувати у готовності до використання наявний фонд захисних споруд та індивідуальні засоби захисту;

· забезпечувати населення та працюючий персонал та осіб, які перебувають на підприємстві, засобами колективного та індивідуального захисту;

· забезпечувати додержання вимог стандартів, норм, правил та інших нормативних актів у сфері цивільного захисту, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного нагляду та контролю у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

· організувати навчання та підвищення кваліфікації керівного складу і фахівців об’єктових формувань системи цивільного захисту, організовувати навчання та тренування працюючого персоналу та аварійно-рятувальних формувань;

· забезпечувати у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій своєчасне, повне та об’єктивне інформування та оповіщення відповідних органів управління, працюючого персоналу, населення, що може потрапити у зону можливого ураження, та аварійно-рятувальних формувань, які залучаються до локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації (аварії);

· безперешкодно надавати на вимогу органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки відомості і документи про стан техногенної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

· створювати локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджувати інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів і нести витрати щодо їх здійснення;

· проводити службове розслідування випадків аварій та надзвичайних ситуацій, причин їх виникнення.

· здійснювати збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

· здійснювати прогнозування та оцінку соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

· розробляти та виконувати науково-технічні програми, спрямовані на запобігання надзвичайним ситуаціям;

· здійснювати планування та проведення евакозаходів населення та працюючого персоналу у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

· здійснювати організацію та проведення заходів захисту населення і території від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної медичної та іншої допомоги постраждалим від наслідків надзвичайних ситуацій;

· розробляти комплексні заходи щодо забезпечення техногенної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

· відповідно до нормативних актів із техногенної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах окремої галузі, суб’єктів господарювання, здійснювати постійний контроль за їх виконанням;

· здійснювати перевірки підпорядкованих структур щодо виконання заходів цивільного захисту та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

· забезпечити безпечне зберігання, транспортування, знешкодження, утилізацію та захоронення небезпечних речовин і виробів, що містять такі речовини;

· розробляти необхідні документи.

З метою забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, підприємства, установи та організації повинні створювати територіальні і функціональні підсистеми (ланки підсистем) Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (ЄСЦЗ).

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Організація, завдання, склад сил та засобів, порядок діяльності територіальних і функціональних підсистеми ЄСЦЗ визначаються положеннями про ці підсистеми (ланки підсистем), затвердженими їх керівниками за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади (його територіальним органом управління) з питань цивільного захисту.

Територіальна підсистема - сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законодавством України завдання у конкретних сферах цивільного захисту;

Ланка територіальної підсистеми - складова частина територіальної підсистеми

Територіальна підсистема складається із постійно діючих місцевих територіальних ланок і має три рівня - регіональний, місцевий, об'єктовий.

Територіальна підсистема на всіх рівнях має координуючі органи, постійні органи управління з вирішення питань цивільного захисту, сили і засоби, резерви матеріальних, фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

Для розв’язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків на кожному рівні ЄСЦЗ створюються координуючі органи ЄСЦЗ:

1. на регіональному рівні – обласної державної адміністрації з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – регіональна комісія);

2. на місцевому рівні – комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – місцеві комісії);

3. на об’єктовому рівні – комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій об’єкта (далі – об’єктові комісії).

Діяльність регіональних, місцевих та об’єктових комісій повинна регламентуватись положеннями, які розробляються відповідними місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами.

Положення про регіональну, місцеву комісію та її персональний склад затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади.

Положення про об’єктову комісію та її персональний склад затверджується наказом керівника відповідного об’єкта.

Для організації та забезпечення виконання заходів цивільного захисту в центральних та місцевих органах виконавчої влади, виконавчих органах рад, на підприємствах, в установах і організаціях повинні бути створені:

1. структурні підрозділи постійного управління, або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту (надзвичайних ситуацій);

2. спеціалізовані служби цивільного захисту: енергетики, захисту сільськогосподарських рослин і тварин, інженерні, технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Діяльність таких служб повинна регламентуватися положеннями, які розробляються відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, підприємствами, установами і організаціями;

3. фінансові та матеріальні ресурси в обсягах визначених Кабінетом Міністрів України, для запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків.

Контрольні питання до розділу для самостійної підготовки

1. Забезпечення цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. Обов’язки керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, виконавчих органів рад, підприємств, установ і організацій, відповідно до законодавства та нормативно-правових актів щодо забезпечення заходів цивільного захисту.

3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій.

4. Територіальна підсистема ЄСЦЗ.

5. Координуючі органи управління ЄСЦЗ.

Навчальна література до розділу для самостійної підготовки

1. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24 червня 2004 р. № 1859-ІУ // ВВР. - 2004. - № 39. - Ст. 488.

2. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ // ВВР. -2000. - № 40. - Ст. 337.

3. Постанова КМ України від 03.08.1998р. № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.

Дата добавления: 2015-05-24