Популяція. Її структура та характеристики

На території, яку займає вид, окремі особини зібрані в більш-менш відмежовані одна від одної групи - популяції. Популяція - сукупність особин одного виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних угруповань.

Існування виду в формі популяцій пов'язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов існування по його ареалу. Наприклад, білка звичайна поширена в Євразії, але мешкає лише в лісах певних типів, які розділені іншими рослинними угрупованнями, річками, горами. Тому кожен із таких лісів має одну або кілька популяцій білки. Отже, чим різноманітніші умови існування на території поширення виду, тим більшою буде кількість популяцій, з яких він складається.

Ступінь відокремленості популяцій може бути різним. За значних географічних перешкод популяції одного виду можуть бути повністю відокремлені одна від одної (наприклад, популяції риб з різних озер). Якщо ж умови існування на території поширення виду відносно однорідні, то окремі популяції можуть бути відокремлені нечітко (популяції гризунів, які мешкають у степах і пустелях).

Популяції характеризуються такими параметрами:

Ø Чисельність - загальна кількість особин в популяції.

Ø Запас біомаси популяції.

Ø Щільність - кількість особин на одиницю території (або об’єму простору).

Ø Народжуваність - кількість нових особин за певний проміжок часу на одну особину.

Ø Смертність - кількість померлих особин за певний проміжок часу.

Ø Ріст популяції - співвідношення народжуваності та смертності.

Структура популяції:

1. Генетична структура властива популяціям, які мають дві або більше генетичних форм, що обумовлює генетичний поліморфізм популяції і збільшує її стійкість.

2. Статева структура популяції - співвідношення особин різної статі. При генетичному контролі це співвідношення дорівнює 50×50. При впливі природного середовища воно змінюється в бік більшої смертності самців.

3. Вікова структура властива природнім угрупованням тварин та рослин, якщо вони не однолітні. В популяціях культурних рослин, в яких завдяки одночасному посіву вік особин однаковий, вікова структура не має значення.

4. Етологічна структура популяцій відображає закономірності поведінки між особинами в даній популяції. Розрізняють одинокий спосіб життя, утворення різних за величиною спільнот тварин (сім'я, зграя, стадо, колонія). Залежно від способу життя і форм спільного життя різні види мають різну поведінку, а отже, і зв'язки в популяції.

5. Розмірна структура популяцій визначає відмінності особин за розмірами.

6. Просторова структура популяції визначає характер розміщення особин на території ареалу.

В залежності від способу життя особин розрізняють форми організації популяцій:

Ø Поодинокий спосіб життя (особини живуть окремо, утворюючи пари тільки на репродуктивний період - тетеруки).

Ø Сімейний спосіб життя (особини утворюють пари на тривалий період - лебеді).

Ø Зграйний спосіб життя (об’єднання тварин в угруповання - птахи).

Ø Стадо (найбільш стійка форма угруповання організмів - копитні).

Ø Колонії (бджоли, терміти).

Ø Прайди (окремий прайд включає одного самця, 2-3 самок та декілька особин молодняку).

Особини у складі популяції виконують різні функції. Між ними постійно відбувається обмін інформацією. Інформаційні процеси представляють собою специфічний механізм формування та підтримання цілісності популяції у просторі і в часі. Територія помешкання тварин розділяється на певні ділянки, які мають своє призначення (кормова, гніздова, шлюбна територія тощо).

Популяція характеризується динамікою популяції.

Чисельність і густота популяцій, які мешкають навіть у стабільних умовах, можуть.

Дата добавления: 2015-05-24