Полігони твердих промислових відходів

Утилізація відходів виробництва будівельних матеріалів

Відходи будівельних комплексів відносяться до твердих відходів. Проблема утилізації будівельних відходів гостра в усьому цивілізований світ. По даноным міжнародної організації RILEM у ЄС, навіть Японії до 2000 р. щорічний обсяг тон бетонного брухту становить більше 360 млн. т. Починаючи з 1970-х років у багатьох країнах ведуться широкомасштабні дослідження у сфері переробки бетонних і залізобетонних відходів, вивчення техніко-економічних, соціальних і екологічних аспектів використання одержуваних вторинних продуктів. За даними іноземних джерел енерговитрати при видобутку природного щебеню у восьмеро вище, аніж за отриманні щебеню з бетону, а собівартість бетону, виготовленого на вторинному щебені, знижується на 25 %.

У СРСР увагу до цього питання було залучено у кінці 1970-х років. Тоді вважалося, що утилізація наявних відходів дозволила б залучити до господарського обороту близько сорока млн. т. бетонного брухту і майже 1,2 млн. т. металу. Проте реальних заходів вирішення проблеми прийнято набуло.

При знесення панельних будинків першого періоду індустріального будинку, під час виробництва будівельно-монтажних і супутніх робіт утворюється значна кількість будівельних відходів, більшість яких вивозиться на полігони та звалища, зокрема, несанкціоновані, що негативно впливають на екологічну ситуацію.

У той самий час, відходи будівельного виробництва є вторинною сировиною, використання якої з переробки на вторинний щебінь і піщано-гравійну суміш може знизити затрати на нове будівництво об'єктів у місті та одночасно дозволяє зменшити навантаження на міські полігони, виключити освіту несанкціонованих звалищ.

Нині щорічно утворюється близько 1500 тыс.тн. будівельних відходів. Тільки 70-80 тыс.тн. переробляється в щебінь, інші вивозяться на полігони, або нагромаджуються на кількох десятках несанкціонованих звалищ.

Переробка будівельних відходів здійснюється, переважно, на дробильно - сортувальних приладах.

Щороку до світі утворюється від 1,0 — 1,5 млрд. т шкідливих виробничих та 400—450 млн. т твердих побутових відходів. Найбільш небезпечними є відходи, які містять хімічно активні забруднювачі. Це першу чергу синтетичні отрути —сполуки важких металів, пестициди, гербіциди й інші стійкі органічні сполуки, деякі продукти нафтопереробки — циклічні і поліциклічні ароматні вуглеводні та інших.

Відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворюються у процесі виробництва чи виконання робіт і втратили в цілому або частково вихідні споживчі властивості, і навіть супутні речовини, отримувані у процесі виробництва та не знаходять застосування у виробництві. У відходи виробництва включаютьсявмещающие і розкривні породи, побічні та супутні продукти.

Небезпечні відходи — відходи, які унаслідок їх реакційної здатності чи токсичності створюють безпосередню чи потенційну небезпеку здоров'я чи стану довкілля самостійно або за вступ у контакти з іншими речовинами (відходами) й навколишнім середовищем.

Токсичні промислові відходи є суміші фізіологічно активних речовин, які виникають у процесі технологічного циклу у виробництві та які мають токсичним ефектом.

Відходи у ступеня впливу на організм людини діляться на чотири класи небезпеки: 1-ї клас - надзвичайно небезпечні; 2-ї клас —високошкідливі; 3-й клас — помірковано небезпечні; 4-й клас -малошкідливі. Класи небезпеки, фізичні характеристики і хімічний склад токсичних промислових відходів визначаються технологічними виробничими лабораторіями що з контролюючих органів. При визначенні хімічного складу відходу розраховується відсотковий вміст токсичних речовин по сухий масі.

Збір твердих токсичних відходів здійснюється з урахуванням класу небезпеки: відходи 1-го класу вкладаються у тару — сталеві балони; 2-го класу — в міцні поліетиленові мішки. Допускаються також решта видів тари для зберігання токсичних відходів, узгоджені з органами санітарного нагляду. Токсичні промислові відходи післязатаривания зважуються, результати вносять у журнал обліку.

Збір токсичних відходів у рідкому стані людини іпастообразних ввозяться спеціальні ємності, щоб забезпечити герметичність ікоррозионную стійкість, які в спеціально відведених місцях, узгодженому з органамисаннадзора. Відповідно до чинним законодавством токсичні відходи підприємств підлягають тимчасовому зберігання з їхньої території, поки що не розроблено технології їх утилізацію чи ні створено регіональні полігони для поховання цих відходів..

На полігони знешкодження і поховання токсичних промислових відходів приймаються лише відходи 1— 3-го класів небезпеки. Тверді промислові відходи 4-го класу небезпеки за узгодженням із органами санітарного нагляду і комунальними службами можуть вивозитися на полігони для складування твердих побутових відходів.

Промислові майданчики, нагромаджувачі промислових відходів, звалища, хвостосховища та інші об'єкти скупчення промислових відходів є потужним джерелом забруднення біосфери, передусім грунтового покрову. Розподіл забруднюючих речовин, у грунтах залежить відбиоклиматических, геоморфологічних іпочвенно-химических умов.

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року

Таблиця 8.6.

№ з/п	Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону	Кількість	Площі під твердими побутовими відходами, га	Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
Сміттєзвалища
	Баришівський		14,0
	Білоцерківський		21,8
	Богуславський		1,5
	Бориспільський		18,04 (1 рекультивоване)
	Бородянський		13,5
	Броварський	-	-
	Васильківський		16,6
	Вишгородський		12,1
	Володарський		5,0
	Згурівський		3,7
	Іванківський		3,6
	Кагарлицький		2,9
	Києво-Святошинський	-	-
	Макарівський		7,0
	Миронівський		4,1
	Обухівський		4,0
	Переяслав Хмельницький		5,0
	Поліський	-	-
	Рокитнянський		2,0
	Сквирський		10,02
	Ставищанський		2,2
	Таращанський		2,8
	Тетіївський		2,2
	Фастівський		24,4
	Яготинський		5,0
	Всього		181,46
Полігони
	Білоцерківський		10,6
	Бориспільський		25,0 рекультивовано
	Броварський		17,0
	Києво-Святошинський		16,8
	Обухівський		56,3
	Зона відчуження ЧАЕС та м. Славутич		18,0
	Всього		143,7
Заводи по переробці твердих побутових відходів
-	-	-	-	-

Щорічно в Україні утворюється біля мільярда тонн відходів виробництва і споживання, з яких не більш 10% використовуються як вторинні матеріальні ресурси, а інші надходять на захоронення.

На сучасному етапі розвитку людства одним з основних вимог стає ресурсозберігаюче відношення до природи. У зв'язку з чим, утилізація відходів, що утворюються в сфері виробництва і споживання, має найважливіше значення для вирішення екологічних проблем, а також раціонального ресурсоспоживання. Переробка відходів, що є в багатьох випадках цінною сировиною для виготовлення товарної продукції, економічно доцільна, якщо вартість отриманих виробів перевищує витрати на утилізацію.

Широке застосування у всіх галузях народного господарства ресурсозберігаючих технологій може стати вирішальним фактором поліпшення екологічної обстановки в країні. Ці технології, окупаючись в короткий термін, у стані забезпечити найбільший вихід кінцевого продукту в розрахунку на одиницю вихідної сировини на одиницю трудовитрат. Однак залучення у виробничий процес вторинних матеріальних ресурсів при усій своїй доцільності сьогодні стримуєтьсяї економічними можливостями суспільства

Лекційне заняття № 23

Екологічні проблеми міст України: розвинені індустріальні центри

1. Найбільші індустріальні центри, мегаполіси.

2. Великі портові міста.

3. Міста з переважним розвитком певної галузі промисловості.

4. Міста, що постраждали від катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Дата добавления: 2015-05-24