Найбільші портові міста

Одесса є найбільш великим портовим містом України, саме на прикладі Одеси будуть розглянуті екологічні проблеми портових міст. У зв'язку з ростом обсягів морських перевезень у середині 70-х років ХХ ст. створюються два портових міста-супутники Одеси: Іллічевськ і Південний. В Іллічевську функціонують рибний і торговельний порти, базується Чорноморське об'єднання рибної промисловості, рибопереробний і судноремонтний заводи. У Південному розташований Одеський припортовий завод – кінцевий пункт аммиакопровода з Тольятти Самарской області Росії. Портовий вузол Іллічевськ – Одеса – Південний, що простягнулася по Чорноморському узбережжю на 60 км, створює досить напружену екологічну обстановку для морський екосистемы цього району. У портах приймаються заходи для запобігання скидання із судів забруднених вод і сміття. Усі тверді і рідкі відходи, що накопичуються на судах під час рейса в спеціальних емкостях, здаються після прибуття в порт на берегові очисні спорудження. У портах діють суду – санітари, що очищають водну поверхню від домішок, що плавають. Забруднення морського середовища відбувається в основному в результаті скидання в море неочищених і недостатньо очищених стічних вод прибережних міст, а також забрудненого поверхневого стоку з міської території і територій промплощадок. Потенційно небезпечним в екологічному відношенні в цьому районі є Одеський припортовий завод у порту Південному. Аварія на аммиакопроводе може привести до екологічної катастрофи на все узбережжя. Одеса є великим центром машинобудування, хімії і нафтохімії, переробки риби і сільгосппродукції. Робота промислових підприємств формує високе техногенне навантаження на атмосферне повітря і зв'язана з утворенням значних обсягів стічних вод. Очисні спорудження Одеси перевантажені, працюють украй неефективно. Каналізаційні колектори вичерпали свій термін експлуатації. Мають місце часті розриви каналізаційної мережі. У море скидаються великі кількості забруднених стічних вод. Недосконалість міської системи водовідведення періодично приводить до спалахів інфекційних захворювань (холера, дизентерія), закриттю пляжів, уведенню карантину. Для комунальних котелен Одеси й опалення житлових будинків використовується в основному вугілля, що вкрай несприятливо відбиває на стані повітряного басейну міста, особливо в осінньо-зимовий період, що буяє тривалими штильними туманами. У літній період в Одесі різко зростає кількість автотранспорту, збільшується число морських удов у портах, у тому числі прибережного плавання. На частку автотранспорту і частково морських судів приходиться близько 75% сумарного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Серйозною екологічною проблемою Одеси, як і будь-якого приморського міста, є зсувні явища в прибережній зоні і берегообрушения. В Одесі споруджена і достатно успішно функціонує берегозащитная протизсувна система довжиною більш 20 км. В Одесі спостерігаються осідання земної поверхні і провали, зв'язані з переміщеннями порід над підземними порожнечами – катакомбами. Ці порожнечі виникли при розробці вапняку – черепашнику, мають довжина понад 1500 км і глибину від 4 до 45 м. У результаті цих явищ відбуваються деформації фундаментів будинків і споруд, порушення дорожніх покрить і комунікацій. Незважаючи на посушливий клімат, Одеса добре озеленена: у місті багато парків, скверів. Площа зелених насаджень складає близько 17% від загальної площі міста.

Лекційне заняття № 24

Екологічні проблеми міст України: міста-курорти і туристичні центри

1. Міста з умовно задовільною екологічною обстановкою.

2. Міста-курорти.

3. Туристичні центри.

Дата добавления: 2015-05-24