Класифікація сучасних партій України

Відносно державного устрою партії обстоюють принцип.

Класифікація політичних партій

І. За політичною орієнтацією партії поділяються на:

• Ліві. Соціалістична партія (СПУ);

Комуністична партія (КПУ);

Селянська партія (СелПУ);

Прогресивна соціалістична партія України (ПСПУ);

Партія праці.

• Праві — партії національно-демократичної спрямованості.

Українська республіканська партія (УРП);

Організація українських націоналістів (ОУН);

Конгрес українських націоналістів (КУН);

Українська національна асамблея (УНА);

Українська національна самооборона (УНСО).

• Центристські.

Партія зелених України (ПЗУ);

Партія демократичного відродження України (ПДВУ);

Соціал-демократична партія України (СДПУ(о));

Українська партія шанувальників пива.

2. За ставленням до проблем майбутнього державного ста­тусу України партії поділяються на;

' федералістів — партії, які прагнуть бачити Україну в складі "оновленої радянської федерації" (КПУ);

• конфедералістів — партії, які виступали за утворення союзу суверенних держав або співдружності держав (ПДВУ, ПДПУ, ЛДПУ);

• самостійників — партії, які виступають за незалежну самостійну Україну. На позиції самостійників на сьогоднішній день перейшла більшість партій.

3. За співвідношенням прав людини, нації, суспільства партії поділяються на:

' заі альнодемократичні, які обстоюють пріоритетність прав людини стосовно до прав нації, прав народу щодо прав держави (ЛДПУ, ПДВУ, НПУ, ПЗУ);

• національно-демократичні, котрі визнають принципи єдності національних та особистих інтересів (ДемПУ, СДПУ, УРП, УХРП);

• національно-радикальні, що обстоюють пріоритетність прав нації (УНП, РПУ, УСДП, УНДП).

4. За ставленням до приватної власності вони поділяються на:

• партії, які обстоюють принцип рівноправності всіх форм власності (ДемПУ, ПДВУ, ПЗУ, СДПУ, НПУ, УСДП);

• партії, що розглядають приватну власність як основу економічного господарювання (ЛДПУ, УНДП, УНП, УХДП, УРП);

• партії, які виступають проти приватної власності (МП, КПУ).

5. Яке майбутнє політичне обличчя України розглядається окремими партіями:

• президентська республіка (ПДВУ, УНДП, УСДП);

• парламентська республіка (ЛДПУ, НПУ);

• "правова держава" (ДемПУ);

• "демократична правова держава", "екологічно солідарнесуспільство" (ПЗУ).

• унітарної держави (ДемПУ, УНДП, УНП, УРП, УСДП,УХДП);

«федеративної держави (ПМУ, ПДВУ).

Політичні партії в Україні можна класифікувати за такими критеріями: ставлення до державного суверенітету, соціально-економічні пріоритети, ідейно-політичні за­сади тощо. За ідейно-політичним спрямуванням виокре­млюють національно-радикальні, національно-демокра­тичні, загальнодемократичні, соціалістичного спряму­вання, національних меншин.

Одним з головних напрямів політичної трансформації українського суспільства є перехід до багатопартійності. Політичні партії стали обов'язковим елементом нового суспільства, важливим інститутом, без якого неможливе існування представницької демократії в країні.

В Україні на початку 2001 р. було зареєстровано понад 110 політичних партій різного політичного спрямування. 'В "політологічній та історичній літературі існує кілька кла­сифікаційних моделей партій: їх поділяють за напрямами ] діяльності (екологічні, релігійні, патріотичні тощо); ха- \ рактером діяльності (помірковані, радикальні, екстреміст­ські); за способом організації та методами роботи (демо­кратичні, авторитарні, тоталітарні), за політичною орієн­тацією (праві або партії націонал-радикальної орієнтації, партії правового центру, національно-демократичні партії, центристські, ліберально-демократичні партії, партії ліво­го центру або партії соціал-демократичної спрямованості, ліві партії, соціалістичної, комуністичної орієнтації).

Праві націонал-радикальні партії. До них належать: Державна самостійність України, Українська національ­на Асамблея, Соціал-національна партія України, Кон­грес українських націоналістів та інші. Об'єднує їх ідея інтегрального націоналізму з усіма притаманними йому особливостями. Для націонал-радикалів першорядною й найвищою цінністю є нація, безумовний пріоритет нада­ється національній державі. Найрадикальніші представ­ники цього напряму обстоюють ідею побудови національ­ної держави за всяку ціну, навіть шляхом відмови від демократії, запровадження режиму національного авто-х ритаризму, сильної влади. У їх діяльності політика час­то домінує над економікою. У зовнішній політиці вони виступають за віддалення України від країн Сходу, особ­ливо від Росії, за вихід з СНД, оскільки подальше пере­бування в цьому об'єднанні, на їх погляд, уповільнює процес державотворення, живить у Росії надію утримати Україну в орбіті власних інтересів.

Ідеалом державного, національно-територіального устрою є національна унітарна централізована держава. Вони виступають проти федеративно-земельного устрою, вільних економічних зон, існування автономії. Економі­чна платформа правих радикалів недостатньо розвинута, поєднує ідеї, які не є сумісними в реальній політиці — ідеї приватизації, лібералізму, державного патерналізму та економічного ізоляціонізму.

Дата добавления: 2015-05-24