Ліві (соціалістичні та комуністичні) партії

Соціал-демократичні партії.

Найвідоміші серед них — Соціал-демократична партія України (об'єднана), Грома­дянський конгрес України (нова назва — Слов'янська пар­тія), Партія «Союз», Партія регіонів, «Демократичний Со­юз», Соціал-демократичний союз, «Трудова Україна».

Ідеологічні засади цих партій випливають із соціал-демократичних цінностей та ідеалів: визнання людини, її прав і свобод найвищим пріоритетом; соціальна справе­дливість (рівність людей в правах і можливостях), солі­дарність як відображення спільності людства і співчуття жертвам несправедливості. Соціал-демократи є послідов­ними прихильниками політичної, економічної та со­ціальної демократії. Необхідною передумовою політичної демократії вбачають побудову демократичної правової держави і громадянського суспільства з широким регіо­нальним самоврядуванням і децентралізованою структу­рою влади. Основою економічної демократії вважають співіснування різних форм власності, соціальну демокра­тію — високу соціальну захищеність населення.

У зовнішній політиці виступають як за участь України в процесах європейської інтеграції, так і за зміцнення СНД, стратегічне партнерство з Росією. Деякі з них (Слов'янська партія, Партія «Союз», Партія слов'янської єдності) підтри­мують інтеграцію слов'янських народів СНД, вступ Украї­ни в міждержавний союз з Білоруссю та Росією.

Україна, на їх погляд, повинна бути парламентсько-президентською республікою з широким місцевим само­врядуванням, економічною і фінансовою самостійністю регіонів (Слов'янська партія і Партія «Союз» є прихиль­никами федерально-земельного устрою України, наполя­гають на наданні російській мові статусу другої держав­ної, а мовам інших етнічних груп в місцях їх компактно­го проживання — статусу офіційної).

Економічна програма соціал-демократичних партій спрямована на створення держави з розвинутою ринковою економікою. Вони виступають за активну соціальну полі­тику, тісний зв'язок реформ з соціальними гарантіями для населення, підтримують посилення ролі держави в еконо­міці, поєднання ринку з державним регулюванням.

Цю групу становлять: Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Селянська партія України, Прогресивна соціалістична партія України, Всеукраїнське об'єднання лівих «Справедливість» та ін.

їх ідейно-теоретичною засадою є модифікований марксизм-ленінізм. Соціалізм вважають суспільством со­ціальної справедливості й рівності всіх у благополуччі, ще одна перевага якого — повновладдя трудящих. Мате­ріальну основу соціалізму вбачають у переважанні суспі­льних, колективних форм власності.

У зовнішній політиці дотримуються курсу на зміц­нення СНД, створення нового союзу народів Співдружності, виступають проти вступу України до НАТО. У дер­жавному будівництві віддають перевагу владі рад і під­тримують створення унітарної децентралізованої держа­ви з широкими повноваженнями місцевого самовряду­вання, виступають за визнання в Україні двомовності та надання російській мові статусу державної.

Економічна платформа соціалістичних і комуністич­них партій базується на визнанні соціально-орієнтованої та планово-ринкової економіки. Українські ліві сьогодні визнають ринкову економіку, вважаючи, що ринок пови­нен бути «цивілізованим», суспільна і колективна влас­ність — пріоритетними, державний сектор економіки — вирішальним, приватна власність — трудовою, а не спе­кулятивною та експлуататорською. Вони не сприймають радикальну земельну реформу, перетворення землі на то­вар, вважаючи пріоритетною в сільському господарстві колективну форму власності й господарювання. Опти­мальною, на їх погляд, була б передача землі у колектив­не, фермерське та особисте користування з правом успад­кува

Дата добавления: 2015-05-24