Екологічна проблема

Проблема ресурсів

Дефіцит основних відновлюваних ре­сурсів, необхідних людству для підтримки його нормальної життєдіяльності, стає гостріше і настійніше. Використання найважливіших відновлюваних ресурсів набли­жається в сучасних умовах до своєї межі, хоча здійснюється не­рівномірно: в інших країнах щорічно з господарського обороту випадають мільйони гектарів еродованих земель, величезні ділянки повністю знищеного лісу, басейни отруєних рік; в інших - і ріки, і ліси, і ґрунти залишаються майже в незайманому стані. Це по­силює процес негативних змін на поверхні планети, розгойдує «гойдалки» біосферної рівноваги. І найгострішою з проблем є проблема ґрунтових ресурсів.

За підрахунками вчених, в сучасних умовах під сільськогосподарські культури на Землі використовуються 1,5 млрд. га або 10—11% всієї суші, а разом з пасовищами і лугами людина використовує 23~30% суші, а з про­дуктивними лісами - більше 50%. Малопродуктивно використовується і перебуває в несприятливих кліматичних умовах приблизно близько 50% всієї поверхні суші. Це свідчення того, що ґрунтовий покров Землі експлу­атується надто високо. Додамо, що щорічно до 7-8 млрд. га родючих земель через високу експлуатацію виходить з ладу. Звідси площа земель­них ресурсів, що припадає на одну людину, скорочується на 2%, а площа продуктивних угідь ~ навіть на 6—7%. Ці втрати практично безповоротні. Гостру тривогу викликає і становище невідновлюваних ресурсів. До по­чатку XXI століття при сучасних темпах і методах видобутку різноманіт­них порід видобуток може досягнути 600 млрд. тонн. Це означає, що вже алюмінію вистачить лише па 570 років, заліза - на 250, олова - па 35, міді - па 29, цинку ~ на 23, свинцю - па 19 років та іп. В 2500 р. людство повністю витратить запаси всіх металів, причому видобуток свинцю, цин­ку, олова, золота, срібла, платини, нікелю, молібдену, вольфраму, міді розра­хований до 2050-2100 р. І це далеко не самий песимістичний прогноз. Адже особливо гостро стоїть проблема енергетичних ресурсів. Без великих енер­гетичних витрат неможливо ані економічний розвиток, ані зміцнення обо­ронної могутності будь-якої країни, ані охорона навколишнього середови­ща, ані сучасне сільськогосподарське виробництво тощо.

В сучасних умовах загострюється глобаль­на екологічна проблема. Екологічна за­гроза настільки велика, що з повною підставою може бути поставлена в один ряд з небезпекою ядер­ної війни. В чому справа? А справа в тому, що в атмосферу Землі щорічно викидається 250 млн. тонн пилу, близько 50 млн. куб. м газу, 145 млн. тонн двоокису сірки і більше 1 млн. тонн сполу­чень свинцю та інших небезпечних для життя сполучень. І не просто забруднюється повітря, що забезпечує буття всього живо­го, але й створюється атмосфера сонячної радіації, дедалі більше знижується прозорість атмосфери тощо.

Велика роль і суші в житті планети. Адже рівень фотосинте­тичної діяльності біосфери прямо залежить від стану ґрунтів, від якості та площ зеленого покрову Землі тощо. Чим вище енерге­тичні видатки людства, тим більшу продуктивність повинна мати біосфера, тим ширше повинен бути зелений покров. На жаль, доки спостерігається зворотна тенденція: сучасне людство витрачає нагромаджену енергію біосфери дедалі швидше, а зелені площі пла­нети невпинно скорочуються. Все це згубно відбивається на стані здоров'я, викликає спалахи епідемій, різноманітні недуги тощо.

Дедалі ясніше стає, що в якому стані природне оточення, в якій мірі забезпечується його здоровий характер, таке і становище здо­ров'я людини. Вже очевидно, що рівновага біосферних процесів, що порушується господарською діяльністю людини, відновлюється поволі, що біосфера працює на межі. А це і відбивається на стані людського організму. Звичайно ж, внаслідок розвитку цивілізації багато недугів переможені, а санітарно-гігієнічні умови праці на виробництві та в побуті непорівняні з колишніми. Але це ще не означає, що життя людини не в небезпеці. І індустріалізація, і ур­банізація, нові умови праці та побуту, механізація і автоматизація виробництва тощо - все це теж осередки, які впливають на здо­ров'я людини. Іде процес формування нового з цілого ряду мате­ріально-технічних, хімічних, радіаційних і психологічних власти­востей навколишнього середовища, що виявляє інший, у порівнянні з природним середовищем, вплив на людину. Несприятливі зру­шення в біосфері впливають не тільки на людину, але й на тва­ринний світ. Дефіцит природних ресурсів, що гальмує відтворен­ня суспільного багатства, зумовив політизацію екологічної проблеми: різко загострилась світова боротьба за ресурси, а якість природно­го оточення стала настільки ж важливою соціальною суттєвістю, як рівень прибутків і матеріальний добробут тощо.

Дата добавления: 2015-05-24