Сучасна школа в зарубіжній педагогіці

У зарубіжній педагогіці, особливо в Західній Європі, США, Японії, висунуто низку концепцій навчання, які можна розподілити на дві великі групи. До першої відносять технократичні концепції, в основі яких лежить принцип модифікації поведінки людини в необхідному напрямі. Один із засновників цієї концепції — Б.Скіннер — орієнтується на біхевіоризм, де особистість розуміється за формулою «стимул — реакція». Прихильники цієї концепції намагаються виховувати особистість на раціональній науковій основі і, відповідно, технологізувати формування знань, навичок і вмінь. До другої — гуманістична педагогіка, основними поняттями якої є «самоактуалізація особистості», «особисте зростання», «розвиткова допомога». Одним із лідерів гуманістичного напряму Карпом Роджерсом було висунуто кардинальний принцип організації освіти — дбайливе ставлення до особистісного «Я» кожного учня. Свої педагогічні погляди він виклав у книзі «Свобода навчатися: чим може стати освіта» (1969). Його ідеї нині мають багатьох прихильників серед педагогів.

З метою подолання недоліків вищенаведених концепцій навчання створюються альтернативні дидактичні системи: найпопулярніші серед них Вальдорфська педагогіка і педагогіка Петерсона.

Вальдорфська педагогіка — це «сукупність методів і прийомів виховання і навчання, яка ґрунтується на антропософській інтерпретації розвитку людини як цілісної взаємодії тілесних, душевних і духовних факторів».

Педагогіка П. Петерсона сприяє формуванню особистості учня в «шкільній общині», у спільній діяльності й спілкуванні. Основні методи занять — ігри, читання, бесіди з педагога­ми, індивідуальна робота, технічні та мистецькі заняття. Оцінок у балах немає.

Схожі характеристики має сучасна школа та педагогіка, засновані С. Френе (189-6—1966) — французьким педагогом, фундатором і керівником «Міжнародної федерації прихильників нової школи». Метою виховання тут є розвиток у суб'єктів учіння здатності до взаємодії, самоуправління, кооперації, розвитку індивідуальності, соціальної компетентності, відповідальності. Основний принцип «нової школи» Френе — здійснення навчання через самодіяльність учнів, основна форма цієї самодіяльності — вільний виклад (усний, а потім письмовий) ними своїх вражень і думок. Навчальний процес організовується за типом виробничого, який передбачає розподіл праці та взаємодії. Навчання проходить у шкільній друкарні, яка видає журнал. Цей журнал готують самі суб'єкти учіння від початку і до кінця.

Вчителі шкіл Френе дотримуються думки, що «акцентування уваги на помилках, поганих вчинках, незадовільній успішності створює негативну моральну атмосферу: деякі діти бундючаться від успіхів, а інші переживають гіркоту невдач, у них розвивається комплекс неповноцінності. Завдання ж школи полягає в культивації успіху, необхідного для самоствердження особистості». Педагогічні ідеї Френе засвоєні школами Франції, Італії, Латинської Америки.

Отже, педагогіка співробітництва, педагогіка діалогу, педагогіка довіри віддзеркалюють процеси демократизації та гуманізації європейської школи і покликані, на думку європейських учителів, витіснити прояви моральної або фізичної наруги над особистістю учня. Проте представників цих дидактичних концепцій застерігають від «педоцентризму», що набуває часом форм сліпого потурання примхам дітей. Тому педагогам важливо добре знати сучасні концепції навчання, їхні позитивні сторони й вади з метою цілеспрямованого впровадження модерних ідей і методик у педагогічний процес в сучасних умовах формування і розвитку національної системи освіти.

Дата добавления: 2015-05-24