Виконання реакції. Характерні реакції на Sn(ІV)-катіон

Виконання реакції

Характерні реакції на Sn(ІV)-катіон

Виконання реакції

Виконання реакції

Виконання реакції

До 2-3 крапель розчину SnСl₂ додати 2-3 краплі (0,3 мл) 2М розчину НСl і пропустити свіжоутворений H₂S. Реакція краще проходить при нагріванні. Утворюється осад темно-коричневого кольору.

5.1.6.3 Диметилгліоксим (реактив Чугаєва) (скорочено позначають Н₂Dm) утворює з іонами Sn²⁺ за наявності Fe³⁺ забарвлену в червоний колір сполуку, до складу якої входять Sn²⁺, Fe²⁺ та H₂Dm. Іони Fe³⁺ відновлюються Sn (ІІ) до іонів Fe²⁺.

До 3-5 краплин досліджуваного розчину солі Sn²⁺ додають 3-5 краплин розчину FeCl₃, 1 мл 2н розчину винної кислоти, 5 краплин розчину диметилгліоксиму і розчину амоніаку до лужної реакції середовища. Винну кислоту додають для того, щоб запобігти реакції між залізом і амоніаком. Розчин перемішують і спостерігають забарвлення його у червоний колір.

5.1.6.4. А монійфосфоромолібдат (NH₄)₂MoO₄ відновлюється йонами Стануму(ІІ) до молібденової сині.

До 2–3 краплин розчину Na₂HPO₄ додати 3–5 краплин розчину амоній молібдату. Суміш нагрівати 2–3 хв. При цьому випадає жовтий осад амоній фосфоромолібдату. Суміш охолодити, прилити до неї 1-2 мл води і кілька краплин досліджуваного розчину. В присутності Стануму(ІІ) з’являється синє забарвлення.

5.1.6.5. Металічний цинк відновлюєSn²⁺-катіон до вільного олова у вигляді губчастої маси:

Zn + Sn²⁺ → Zn²⁺ + Sn↓

При виконанні цієї реакції розчин не повинен бути надто кислим, бо станум розчиняється в хлоридній кислоті.

5.1.7.1. Гідроген сульфід Н₂S осаджує станум (IV) із 2М солянокислого розчину у вигляді осаду жовтого кольору SnS₂ за рівнянням:

[SnCl₆]^2– + 2Н₂S → SnS₂↓ +6Сl^– + 4Н⁺.

Осад SnS₂ розчиняється у концентрованому розчині НСl і у 2М розчині NaОН з утворенням комплексних йонів:

SnS₂↓+6Сl^–+4Н⁺ → [SnСl₆]^2– + 2Н₂S↑,

SnS₂↓+6OH^– → [Sn(OH)₆]^2– + 2S^2–.

До 2-3 крапель розчину SnСl₄ додати 2-3 краплі (0,3 мл) 2М розчину НСl і пропустити H₂S. Реакція краще проходить при нагріванні. Утворюється осад жовтого кольору. Випробувати осад на розчинність в кислотах. Для цього осад SnS₂ розділити на дві пробірки, в одну долити декілька крапель концентрованої НСl, а в другу – 2М розчин NaОН.

5.1.7.2. Гідроліз соліSnСl₄. Луги, амоніак і карбонати лужних металів і амонію утворюють з йонами станум (IV) білий аморфний осад станум гідроксиду (IV). Найповніше гідроліз проходить за нагрівання і у присутності нітратних (V) і сульфатних (VІ) солей:

[SnCl₆]^2– + 4НОН → Sn(ОН)₄↓ +6Сl^– + 4Н⁺.

До 3-4 крапель розчину SnСl₄ у пробірці додають 2-3 краплі розчину NaNО₃ або Na₂SО₄ і злегка нагрівають. Утворюється білий аморфний Sn(ОН)₄.

5.1.7.3. Відновлення станум(IV)-катіона вільним металічним залізом, цинком, магнієм проходить до станум(IІ)-катіона:

Fe + [SnCl₆]^2– → Fe²⁺ + [SnCl₄]^2– + 2Сl^–

Zn + [SnCl₆]^2– → Zn²⁺ + [SnCl₄]^2– + 2Сl^–

Реакція має проходити при нагріванні в кислому середовищі, яке створюється концентрованою хлоридною кислотою (SnCl₄ +2 НСl→Н₂[SnCl₆])

5.1.8. Характерні реакції на As(ІII)-катіон (Обережно! Сполуки Арсену отруйні)

Арсен в кислих розчинах знаходиться у вигляді сполук НАsО₂, Н₃АsО₃, Н₃АsО₄ та відповідних цим кислотам гідрогенаніонів (Н₂А₃О₃^–, Н₂А₃О₄^–, НАsО₄^2–), в нейтральних та лужних розчинах – у вигляді оксоаніонів АsО₂^– (арсеніт-іон), АsО₄^3– (арсенат-іон) та гідроксокомплексу [Аs(ОН)₄]^–

В основі виявлення сполук арсену (ІІІ) лежать реакції обміну, зокрема осадження та окиснення-відновлення. Всі сполуки арсен(ІІ)-катіона – відновники.

5.1.8.1. Гідроген сульфід Н₂S з йоном AsO₃^3- утворює світло-жовтий осад сульфіду As₂S₃:

2Na₃AsO₃ + 3H₂S + 6HCl → As₂S₃↓ + 6NaCl + 6H₂O

Реакцію проводять у середовищі 6М НСl при нагріванні. Сульфід розчинний в NаОН, концентрованій НNО₃ (при нагріванні), NН₄ОН, проте нерозчинний в НСl.

5.1.8.2. Аргентум нітрат AgNO₃ утворює з йоном AsO₃^3- осад Ag₃AsO₃ жовтого кольору:

Na₃AsO₃ + 3AgNO₃ → Ag₃AsO₃↓ + 3NaNO₃

Осад нерозчинні в СН₃СООН, проте розчинний в НNО₃ та NН₄ОН.

Реакцію проводять у нейтральному або оцтовокислому середовищі.

5.1.8.3. Розчин йоду І₂ знебарвлюється, якщо його додавати до розчину, що містить іони АsO₃^3-. Це відбувається внаслідок окиснення арсеніту до АsO₄³-:

Na₃AsO₃ + I₂ + H₂O → Na₃AsO₄ + 2HI

Реакцію проводять у слабколужному середовищі (створюють за допомогою гідрокарбонату натрію NаHCO₃).

Дата добавления: 2015-05-24