КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Рентгеноструктурні дослідження наночастинок отриманих методом вибуху ніхромових дротинокНа рис.2 показано рентгенівську дифрактограму порошку отриманого розтиранням ніхромової дротини в фарфоровій ступці. Рис. 2. Рентгенівська дифрактограма порошку ніхромового дроту. Для її інтерпретації ми припустимо, що в ній можуть бути присутні рефлекси наступних речовин, враховуючи хімічний склад ніхрому: нікель, хром, залізо, та їхні оксиди. Використовуючи формулу Вульфа – Брега і відомі міжплощинні відстані вище вказаних речовин [4] ми провели розрахунки кутових положень їх рефлексів. [4], де міжплощинна відстань, кут ковзання падаючого променя, довжина хвилі, порядок відбивання. Результати проведених розрахунків з використанням Excel наведені в таблицях. Таблиця 8
Таблиця 9
Таблиця 10
Таблиця 11
Таблиця 12
Таблиця 13
Таблиця 14
Рис.3. Рентгенівська дифрактограма наночастинок отриманих методом вибуху ніхромових дротинок. Рентгенівська дифрактограма порошку, отриманого вибухом ніхромової дротини. Проведений аналіз з врахуванням відносної інтенсивності показав присутність рефлексів наступних речовин: нікель (111) (2θ = 43,71); нікель(200) (2θ = 50,25); нікель(220) (2θ = 75,60), хром (111) (2θ = 42,72); хром (200) (2θ = 64,80); хром (220) (2θ = 81,48), хром (311) (2θ =98,86); оксид заліза Fe2O3 (113) (2θ = 40,84); оксид заліза Fe2O3 (024) (2θ = 50,93); оксид заліза Fe2O3 (116) (2θ = 55,19). Крім того присутні слабкі лінії заліза (g-Fe). Наші результати добре узгоджуються з результатами авторів робіт [7,8,9,12]. На рис.3 показано рентгенівську дифрактограму наночастинок отриманих методом вибуху ніхромових дротинок. Проведений аналіз з врахуванням відносної інтенсивності показав присутність сильних рефлексів оксиду нікелю NiO (111) (2θ = 37,34); оксиду нікелю NiO (200) (2θ = 43,38); оксиду нікелю NiO (220) (2θ = 63,30); оксиду нікелю NiO (311) (2θ = 74,75), оксиду заліза Fe2O3 (110) (2θ = 35,82); оксиду заліза Fe2O3 (116) (2θ = 51,79) оксиду заліза Fe2O3 (214), (300) (2θ = 63,30). Останні два рефлекси в наших експериментах не розділяються внаслідок близькості кутових положень, а тому рефлекс 2θ = 63,30 має набагато більшу інтенсивність, чим вказану в таблицях наведених вище. На дифрактограмі приведенній на Рис.3 рефлекси мають набагато більшу півширину, чим на дифрактограмі вихідного порошку ніхрому. Це свідчить про те, що піч час вибуху утворюються об’єкти з досить малими розмірами. Для визначення розмірів ост об’єктів деякі рефлекси були описані за допомогою функції Гауса. На Рис. 4 і Рис. 5 наведені описи експериментальних рефлексів функціями Гауса. В наслідок чого була отримана наступна інформація: кутове положення рефлексу, півширина і інтегральна інтенсивність.
Рис.4.Опис рефлексу оксиду нікелю NiO (200) 2θ = 43,38) за допомогою функції Гауса. Рис. 5. Опис рефлексу оксиду заліза Fe2O3 (110) 2θ = 35,82 за допомогою функції Гауса Отримані результати використовувалися для розрахунку розмірів нанокристалів з використанням формули Дебая – Шеррера [11]: D = 0,89λ/(β cos θ), де λ – довжина хвилі рентгенівського випромінювання; β – півширина рефлексу; θ – кут дифракції. Проведемо розрахунки розмірів наночастинок оксидів нікелю (NiO) і заліза (Fe2O3) використовуючи формулу Дебая – Шеррера. D = 0, 89×1, 54184/(0, 97× π/180×cos 21,67) = 81 Å D = 0, 89×1, 54184 / (0, 28 ×π/180×cos 17,67) = 281 Å
Висновки 1. Рентгенівські дослідження ніхромого дроту показали, що в вихідних зразках присутні наступні речовини: нікель, хром і оксид заліза, про що свідчать рентгенівські рефлекси. 2. Зразки отримані вибухом ніхромових дротин в основному складаються з оксиду нікелю (NiO) і оксиду заліза (Fe2O3). 3. Можливо, присутні оксиди хрому, але це вимагає додаткових досліджень. 4. Оксиди нікелю і заліза в зразку отриманому методом вибуху мають малі розміри, оцінка яких з використанням формули Дебая-Шеррера дала такі результати для оксидів нікелю (NiO) і заліза (Fe2O3) 81 Å і 281 Å відповідно.
Література 1. X-ray diffraction date cards, ASTM. 2. Михеев В.И. Рентгенометрический определитель минералов. М.: Госгеолиздат, 1957. 3. Миркин В.И. Справочник по рентгеноструктурному аналізу поликристалов М.: Физматгиз, 1961. 4. Липсон Г., Стипл Г. Интерпретация порошковых рентгенограмм М.: «Мир», 1972. 5. http://uk.wikipedia.org/wiki/ 6. http://bankstatey.com/index.php?newsid=10726 7. M.N. Batin, V. Popescu Synthesis and Characterization of Iron Oxide Powders Powder Metallurgy Progress, Vol. 11, 2011, N 3-4, P. 201-205. 8. Wenbo Yue, Wuzong Zhou Porous crystals of cubic metal oxides templated by cage - containing mesoporous silica Supplementary Material (ESI) for Journal of Materials Chemistry The Royal Society of Chemistry, 2007, P. 1-5. 9. S. K. Sahoo,, K. Agarwal, A.K. Singh, B. G. Polke, K. C. Raha Characterization of γ - and α – Fe2O3 nano powders synthesized by emulsion precipitation - calcination route and rheological behaviour of α- Fe2O3 International Journal of Engineering, Science and Technology Vol. 2, No. 8, 2010, P. 118-126. 10. Ковба Л.М., Трунов В.К. Рентгенофазовий анализ М.: издательство Московского университета, 1976, 384 с. 11. Камерон Г.Н. Паттерсон А.Л. Рентгенографическое определение размеров частиц. 1939. – УФН – Т.XXII, вып. 4, - С. 442-448. 12. Миркин Л.И. Рентгеноструктурный анализ индицированик рентгенограм. М.: Наука, 1981, 495 с.
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 986; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |