Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вказівки до виконання роботи. Для виконання роботи потрібно засвоїти такий теоретичний матеріал: радіоактивне випромінювання та його види; закономірності a




Для виконання роботи потрібно засвоїти такий теоретичний матеріал: радіоактивне випромінювання та його види; закономірності a, b і g- розпаду та їхні властивості; поглинута, експозиційна та біологічна дози опромінення, їхні одиниці; потужність дози опромінення.

Література: [ 1, §§ 255 – 259, 2, §§ 188, 254–258, 260; 4, § 70].

 

Перед виконанням роботи ознайомитись з вказівками до роботи № 7.1.

Радіоактивністю називають процес спонтанного перетворення одних атомних ядер в інші, який супроводжується випромінюванням різних частинок. Найбільшу проникну здатність має γ-випромінювання, яке супроводжує α- і β- розпади у процесі перетворення ядра. Під час проходження пучка γ-квантів крізь речовину інтенсивність γ-випромі-нювання зменшується в основному внаслідок трьох процесів – фото-ефекту, народження пар та комптонівського розсіяння, кожен з яких переважає за певних енергій γ-випромінювання.

Розглянемо ці процеси.

1. Фотоефект – це процес поглинання γ-квантів речовиною, коли їхня енергія витрачається на народження вільних електронів, які або покидають поверхню матеріалу (зовнішній фотоефект) або залишаються вільними носіями заряду всередині (внутрішній фотоефект). Цей процес є переважним серед трьох зазначених видів взаємодії за низьких енергій γ-квантів. Наприклад, фотоелектричне поглинання є найбільш суттєвим в алюмінії для енергій Еγ < 50 кеВ, у свинці – за Еγ < 0,5 МеВ.

2. У міру збільшення енергії γ-квантів переважає процес комптонівського розсіяння – розсіяння γ-квантів на вільних або слабко зв’язаних електронах (енергія зв’язку електронів в атомі є набагато меншою за енергію γ-квантів). Внаслідок комптон-ефекту енергія розсіяного фотона зменшується, а електрон, на якому відбулося розсіяння, набуває кінетичної енергії. Цей процес переважає за енергій γ-квантів: в алюмінії 60 кеВ < Еγ < 15 МеВ, у свинці 0,7 МеВ < Еγ < 5,0 МеВ.

3. Утворення пар домінує над цими двома процесами за великих енергій γ- квантів. Процес полягає у тому, що в кулонівському полі ядра або зарядженої частинки (яка отримує частку енергії фотона, що вступає у взаємодію) виникає електрон-позитронна пара. Поріг цієї реакції у полі важкого ядра ≈ 2mec2 ≈ 1,022 МеВ, а в полі електрона становить ≈ 4mec2.

Зміна інтенсивності γ-випромінювання під час проходження крізь речовину описується законом Бугера:

(7.2.1)

де Ix – інтенсивність γ-випромінювання після проходження шару речовини завтовшки x; I0 – початкова інтенсивність γ-випромінювання;
μ – повний лінійний коефіцієнт поглинання, який характеризує зменшення інтенсивності випромінювання під час проходження крізь речовину. Одиниці вимірювання лінійного коефіцієнта поглинання – [ ]= 1 м-1.

Повний лінійний коефіцієнт (лінійний коефіцієнт) поглинання визначає долю моноенергетичних γ-квантів, які вибувають із паралельного пучка на одиниці шляху випромінювання у речовині. Він залежить від густини, порядкового номера речовини та від енергії γ-квантів, отже, містить три складові , де τ – лінійний коефіцієнт поглинання у випадку фотоефекту, ε – лінійний коефіцієнт поглинання для комптон-ефекту, χ – лінійний коефіцієнт поглинання для процесу утворення пар.

Основними характеристиками дії γ-випромінювання, а також інших видів іонізуючого випромінювання на речовину, є поглинута, експозиційна та біологічна дози випромінювання і потужність дози опромінення.

Поглинута доза показує, яка кількість енергії випромінювання поглинається одиницею маси опромінюваного тіла. Одиницею вимірювання поглинутої дози у системі СІ є грей (Гр). Один грей – це доза, за якої речовині масою 1 кг передається енергія іонізуючого випромінювання 1 Дж (або 1 Гр = 100 рад).

Для повітря кількість випромінювання, яке викликає іонізацію, названо експозиційною дозою. Вона виражає сумарний заряд всіх іонів одного знаку в елементарному об’ємі повітря відносно маси даного об’єму. Позасистемна поширена одиниця вимірювання експозиційної дози –
рентген (Р), а в системі СІ – Кл/кг.

1 Р = 2,58 · 10-4 Кл/кг.

Важливим є вимірювання дози, поглинутої біологічною тканиною. Для оцінювання міри біологічної небезпеки, яка залежить від типу іонізуючого випромінювання, введено поняття еквівалентної дози. Одиниця вимірювання еквівалентної дози випромінювання – бер. Один бер – це доза опромінення, аналогічна за своєю біологічною дією до дози опромінення рентгенівськими променями в один рентген.

Для прогнозування радіоактивного впливу введено поняття потужності дози опромінення, яке використовується як для експозиційної, так і для поглинутої, еквівалентної дози опромінення. В кожному випадку відповідна потужність визначає дозу, яку отримує речовина за одиницю часу.

Скориставшись формулою (7.2.1), можна отримати вираз для визначення лінійного коефіцієнту поглинання γ-випромінювання:

(7.2.2)

Із одержаної формули видно, що лінійний коефіцієнт поглинання γ-випромінювання різними матеріалами визначається шляхом вимірювання інтенсивності випромінювання Ix, що проходить крізь різні товщини шару речовини, розміщеної між джерелом γ-випромінювання та лічильником, а також початкової інтенсивності γ-випромінювання I0.

Для одержання точніших значень інтенсивності γ-випромінювання рекомендовано від одержаних даних Ix та I0 відняти I ф– інтенсивність випромінювання природного фону, тобто випромінювання, яке фіксує лічильник, якщо джерело радіоактивного випромінювання закрите свинцевим блоком (див. порядок виконання роботи).

Таким чином, робоча формула набуває вигляду:

(7.2.3)

 

Якщо густина ρ досліджуваного матеріалу відома, можна визначити масовий коефіцієнт поглинання, який вимірюється в [ ] = 1 м2/кг:

(7.2.4)

 
 
 
 
Рис.7.2.1

Схему приладу для вимірювання коефіцієнта поглинання показано на рис. 7.2.1. Він складається зі свинцевого блоку 1, в якому розміщено радіоактивний препарат, що випромінює майже паралельні γ-промені;
добір змінних поглиначів 2, коефіцієнт поглинання яких визначається в цій лабораторній роботі; лічильник Гейгера – Мюллера 3 (опис див. в лаб. роб. №7.1); лічильний пристрій 4.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 479; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.