Деякі сучасні телескопи

Ще в таких недалеких 80-х роках минулого століття минулого тисячоліття в СРСР, яке полюбляло хизуватися всіх найбільшим (за розмірами, за кількістю, але не за якістю), було побудовано "чудо науки і техніки" - найбільший у світі телескоп. Ось він: Великий Азимутальний телескоп Спеціальної астрофізичної обсерваторії РАН. Його головне дзеркало діаметром 6 метрів (фокусна відстань 24 м) важить 42 т, маса рухомої частини телескопа - 650 т.

Не можна не звернути увагу на оті його характеристики - вагу дзеркала і рухомої частини. Можна ще додати, що технологія виготовлення такого дзеркала була доволі складною, адже готували його з монолітного куска, вишліфовуючи поверхню з величезною точністю. Важливо було, щоб то дзеркало потім, після виготовлення і під час транспортування і встановлення не деформувалося. Оскільки під час шліфування поверхні воно дещо нагрівалося (від чого автоматично деформувалося), то тільки сумарний час його охолодження був близько 2-х років! Ну й інша проблема - встановлення такого дзеркала на спеціальній установці таким чином, аби під час вже експлуатації то дзеркало знову ж таки не деформувалося... Ходили чутки, що той телескоп не окупив затрачених на нього ресурсів і зусиль...

То що змінилось з того часу?

Перший фактор - комп'ютеризація всіх технологічних ділянок роботи сучасних телескопів.

Другий фактор, вкупі з першим - побудова головних дзеркал новітніх оптичних телескопів не з суцільного куска якогось матеріалу, а з дрібних фрагментів. Сучасні дзеркала викладають із спеціальних невеликих окремих плиток, положення і орієнтація кожної з яких контролюється комп'ютерами, так що в результаті отримується необхідна форма поверхні всього дзеркала. Це дозволило суттєво зменшити вагу основних дзеркал і разом з тим суттєво збільшити їхні розміри.

Це також дозволило встановлювати такі дзеркала на менш громіздкі платформи. Справа в тім, що в докомп'ютерну епоху телескопи встановлювали на так звані екваторіальні установки, в яких головна вісь була паралельна осі обертання Землі. Це дозволяло телескопові обертатись навколо тої головної осі для компенсації добового обертання Землі і тривалого ведення зорі в полі зору. З появою сучасних комп"ютерів і відповідного програмного забезпечення виграш від таких установок став несуттєвим, появилась змога перейти до менш громіздких азимутальних установок, оскільки функції наведення і ведення телескопів тепер здійснюються все тими ж комп'ютерами, яким однаково легко контролювати ведення телескопу як по одній, так і по двох координатах.

Ну і нарешті третій революційний момент - все ті ж комп'ютери (вкупі із відповідним програмним забезпеченням!:)) дозволили коректувати отримувані зображення об"єктів, компенсуючи викривлення, що виникають за рахунок того, що світло від цих об"єктів, проходячи скрізь земну атмосферу, з нею взаємодіє...

Така от тепер ситуація склалась з телескопами. Але то - з оптичними! (з тими, які приймають видиме світло)... Як відомо, оптична частина спектру електромагнітних хвиль - то ще далеко не весь спектр, існують інші його ділянки, і на всіх тих ділянках астрономи сьогодні вміють вести спостереження астрофізичних об'єктів, часто синхронізуючи ті спостереження, що дає загальнішу картину якогось явища - процесу.

Один з найбільших у світі телескопів знаходиться на висоті 2400 м над рівнем моря, на Канарських островах. На його будівництво було затрачено 180 млн. доларів і 7 років роботи. Первинне дзеркало телескопа має діаметр 10,4 метра, складено воно з 36 шестикутних сегментів. Телескоп вміє «виправляти помилки» атмосфери, коректуючи спотворення (з використанням кількох дзеркал, кожне з яких під контролем комп'ютера змінює форму 1000 разів за секунду).

Ці спарені телескопи розташовані на гавайській вершині Мауна Кі (Мауна-Кеа). Кожен з них важить близько 300 тонн, за висотою відповідає восьмиповерховій будівлі, має дзеркало діаметром 10 м і може накопичувати як видиме світло, так і інфрачервоне випромінювання. Дзеркала являють собою конструкцію з менших дзеркал. У телескопа є внутрішня система охолодження, що захищає дзеркала від деформації, викликаної нагріванням. Однією з найбільш цікавих частин телескопа є дзеркало, яке "розраховане на деформацію". Дзеркало діаметром 15 см в кожному з двох телескопів викривлюється зі швидкістю 670 раз в секунду, компенсуючи вироблений атмосферні ефекти.

На Паломарській обсерваторії за допомогою дзеркально-лінзового телескопа системи Шмідта було проведено огляд, що складається з тисячі карт, який закарбував у двох кольорах об'єкти неба до 21-ї зоряної величини. П'ятиметровий телескоп Паломарської обсерваторії є найстарішим із найбільших сучасних телескопів світу.

2,5-метровий телескоп обсерваторії Апачі-Пойнт (США), оснащений гігантською ПЗЗ-камерою, почав складати новий огляд, в якому будуть об'єкти в п'яти кольорах до 25-ї зоряної величини.

На 10-метровому дзеркалі телескопа «Кек-1» на Гавайських островах за допомогою сегментування отримано розширення 0,02". Там же на висоті 4150 м над рівнем моря розташований телескоп «Кек-2».

На 6-метровому телескопі БТА Спеціальної астрофізичної обсерваторії РАН на Північному Кавказі при застосуванні нової спекл-інтерферометричної камери вдалося довести кутове розширення до 0,02".

Телескоп з простою назвою (Телескоп VLT — Very Large Telescope - Дуже великий телескоп) і надзвичайно складним устаткуванням, дозволив би побачити світло від фар автомобіля, що знаходиться на Місяці. VLT - це, по суті, комплект з чотирьох телескопів, кожен з яких може похвалитися діаметром 8,2 м. Телескоп VLT (Very Large Telescope знаходиться на півночі Чилі на вершині гори Паранал в пустелі Атакама на висоті 2635 м над рівнем моря. Всі чотири телескопи зможуть працювати в режимі інтерферометра з наддовгою базою і отримувати зображення, як на телескопі з 200-метровим дзеркалом. В даний час проводиться налагодження всієї системи в гігантський оптичний інтерферометр.

Телескоп НІ (імені Вільяма Хоббі та Роберта Еберле), дзеркало якого має розміри 9,1 м, запрацював у 1997 році в Маунт-Фоулкес (штат Техас, США). Він розташований на висоті 2002 м над рівнем моря.

Телескоп «Субару», діаметр дзеркала якого досягає 8,2 м, розпочав свою роботу в 1999 році на Мауна-Кеа, Гавайські острови, на висоті 4139 м над рівнем моря. Його системи стежать за формою головного дзеркала з метою зменшення спотворень і боротьби з атмосферним тремтінням. Керований комп'ютером циліндричний купол телескопа пригнічує теплову турбулентність повітря. В даний час проводиться налагодження цього телескопа, але вже отримано розширення 0,2". Спостереження на даному телескопі проводяться із спеціальних приміщень, під час роботи телескопа люди в будинку знаходитися не можуть. Спостереження можуть проводитися і за допомогою мережі Інтернет. Телескоп розрахований на спостереження від ультрафіолетової до інфрачервоної області спектру.

Дата добавления: 2015-05-24