Активні методи навчання

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності. А. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття наступним чином: активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентують, алгоритмізованого, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу до розвиваючих, проблемним, дослідницьким, пошуковим, що забезпечує народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.

М. Новик виділяє наступні відмітні особливості активного навчання: 1) примусова активізація мислення, коли учень змушений бути активним незалежно від його бажання; 2) досить тривалий час залучення учнів у навчальний процес, оскільки їх активність повинна бути не короткочасною і епізодичною, а значною мірою стійкої і тривалої (тобто протягом всього заняття); 3) самостійна творча вироблення рішень, підвищена ступінь мотивації та емоційності учнів.Існує багато активних методів навчання. Підбирати такі методи необхідно з урахуванням вікової категорії групи, класу, їх жи ттєвого досвіду та знань. Давайте розглянемо деякі з них, які стануть у пригоді для кожного вчителя.Литвиненко Є.А. та Рибальський В.І. виділяють сім основних методів

активного навчання: ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретнихння: ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретнихситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажуваннята проблемна лекція [ 13, 4].Методи активного навчання використовуютьсядля тренування та розвитку творчого мислення студентів, формування в нихвідповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищуютьінтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчальногоматеріалу. Ділова гра включає наявність ігрового моделювання та розподіл ролей міжучасниками гри; наявність загальної мети всього ігрового колективу,досягнення якої забезпечується взаємодією учасників гри, підкоренням їхрізнобічних інтересів цій загальній меті. Розігрування ролей є простішим методом порівняно з діловою грою, щопотребує менших затрат часу та засобів на розробку та впровадження.Взаємодія учасників ігрового заняття може здійснюватися, зокрема, увигляді дискусій. Аналізу конкретних ситуацій як нетрадиційного методу навчання властиві:наявність складної задачі чи проблеми, формулювання викладачемконтрольних запитань з даної проблеми, обговорення можливих варіантів їївирішення. Метод активного програмового навчання характеризується однієюспецифічною рисою – поінформованістю викладача у правильному чинайоптимальнішому вирішенні поставленої перед студентами проблеми. "В принципі методи активного програмового навчання та ігровогопроектування можуть розглядатися як різновидності методу аналізуситуацій. Їх виділення пов'язане з суттєвими відмінностями призначення,областей використання та масштабу ситуацій, що розглядаються" [ 13,11]. Що стосується методу ігрового проектування, то при його використаннівідсутнє наперед відоме вирішення поставленої перед студентами задачі.На відміну від методу аналізу ситуацій для даного методу, процеспроектно-конструкторського вироблення варіантів вирішення, їх захисту таобговорення може тривати кілька тижнів. Стажування як метод навчання полягає в тому, щоб студент у ролі стажистазаймав певну посаду. Хоча і під контролем, він повинен самостійно діяти,тобто приймати рішення, взаємодіяти з іншими посадовими особами. Проблемною є така лекція, що містить у собі проблемні, дискусійнітвердження, варіанти вирішення яких досягаються обов'язковимобговоренням їх між усіма присутніми. Цьому передує монолог викладача, вякому він вводить слухачів у проблему, вказує на можливі підходи до їїаналізу на матеріалі співставлення різних факторів та теорій і знайомитьз деякими умовами та прецендентами її розв'язання, створюючи тим самимгрунт для проблематизації зовнішнього діалогу. Як наслідок вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогівбуло створено педагогічну студію. Щуркова Н.Е. та Залекер О.П., якізаймалися методикою організації педагогічної студії, зосереджують своюувагу на трьох основних методах навчання: ілюстративному, методу"повсякденної аналогії" та на вправах, покликаних формувати необхідніпедагогічні вміння.

Що таке активне навчання і чому воно важливе Використання методів активного навчання є вкрай важливим тому, що вони мають великий вплив на учіння, засвоєння навчальної інформації та вироблення особистісних якостей. Так, одні дослідження свідчать, що дорослі учні віддають перевагу методам активного навчання, інші вказують на те, що з точки зору оцінки методів активного навчання та традиційних лекцій показники успішності засвоєння знань студентів є співвимірними, а от показники опанування нових навичок значно перевищують ті, що їх було досягнуто після курсу звичайних лекцій. Досліджено також, що значна кількість дорослих із різними індивідуальними навчальними стилями засвоює знання ефективніше, коли використовуються активні методи навчання. Іншими словами, для нас, як викладачів, має бути важливішим не лише те, як багато вони дізналися, навчаючись, а й те, як вони використовуватимуть здобуті знання. Отже, вдумливий підхід до використання методів активного навчання охоплює такі моменти: ми все більше дізнаємося про безліч способів, за допомогою яких можемо ефективно активізувати нашу вчительську практику, і залучаємося до практики саморефлексії щодо власного викладання, а також вивчаємо, яким чином дорослі учні навчаються найефективніше.

Дата добавления: 2015-05-24