Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України

Економічні наслідки монополії в економіці будь-якої країни можуть бути як позитивні так и негативні. К позитивним слід віднести значні можливості для впровадження в виробництво досягнень НТП, можливість економити на масштабах виробництва при природній монополії, наявність в економіці держави економічно міцних та стабільних підприємств. Негативними наслідками монополії є встановлення монопольних цін; обмеження конкуренції; вкладання капіталу в прибуткові галузі, що призводить до зменшення інвестицій в суспільно-необхідні галузі; витрати значних ресурсів на підтримання монопольної влади.

З розвитком в Україні виробничих відносин, які притаманні ринковій економіці, з’явилась необхідність не тільки регулювати якість конкуренції, але й гарантувати існування конкурентного механізму в ринкових відносинах. Ця потреба почала задовольнятися з появою особливої правової форми державного регулювання економіки – антимонопольного законодавства, націленого на те, щоб не допустити обмеження конкуренції та максимально використати принцип ефективності економіки в законодавчому регулюванні. В 2001 році був прийнятий Закон України “Про захист економічної конкуренції», який набув чинність з 2 березня 2002 року. Цій закон став єдиним систематизованим нормативним актом, що регулює відносини монополізму в Україні. В Законі України “Про захист економічної конкуренції» були враховані недоліки практичного застосування Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності” (1992р.) та Закону України “Про природні монополії” (2002р.), які утратили чинність з прийняттям нового закону.

Органом, покликаним забезпечувати контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, в Україні є Антимонопольний Комітет України (АМКУ).

Згідно з українським антимонопольним законодавством заборонено зловживання монопольним становищем, дискримінація підприємців органами влади, встановлення дискримінаційних цін і нав'язування умов, що ставлять контрагентів у нерівне становище на товарному ринку, антиконкурентні узгоджені дії і процеси концентрації, що можуть призвести до утворення монополій. Відмітними рисами антимонопольного законодавства України є ведення Переліків монопольних утворень і регулювання дій, кваліфікованих як дискримінація підприємців органами влади і самоврядування. Доля ринку при якій підприємство вважається монополістом складає 35 %.

При реалізації антимонопольної політики через відсутність власного досвіду український законодавець орієнтується на досвід закордонних антимонопольних правових актів. Але ймовірно й інше: принципи та практика застосування антимонопольного права інших країн у повному обсязі не відображають сучасне становище української економіки. Тому проблема формування, застосування та удосконалення українського антимонопольного законодавства, особливо в галузі державного регулювання діяльності природних монополій, потребує комплексного наукового дослідження. Недостатня правова та економічна розробленість цієї проблеми перешкоджає ефективному регулюванню економічних відносин в Україні.

Тема 8. Капітал і заробітна плата.

У попередніх темах говорилося про те, що матеріальною основою життя й поступального розвитку людської цивілізації є виробництво та його прогрес. Тому аналіз загальних економічних основ виробництва як цілісного соціального організму утворює вихідну базу для політичної економії, а саме виробництво виступає загальним об’єктом вивчення. Виробництво благ, призначених для задоволення потреб людей, пройшло тривалий історичний шлях розвитку. Та все ж будь-яке виробництво, первісне чи сучасне, характеризується деякими спільними рисами. Воно має в основі єдині чотири компоненти (фактори): робочу силу людини, капітал, землю і підприємницьку здатність. Поняття “капітал”, “ціна”, “заробітна плата” так само поширені в політичній економії, як і “гроші”, “товар”, “власність”. Проте вже понад два століття триває полеміка щодо їх змісту. Різний зміст вкладають люди у ці поняття і в повсякденному житті.

У зв’язку з цим головними задачами даної теми є: з’ясування соціально-економічної сутності капіталу, заробітної плати у їхньому взаємозв’язку; визначення структури капіталу та форм заробітної плати; а також аналіз процесу кругообігу і обігу капіталу.

Питання теми:

Дата добавления: 2015-05-24