Лекція 2. Музичне виховання як фактор формування особистості молодшого школяра

Варіант 20.

Варіант 19.

Варіант 18.

Варіант 17.

1. Вплив оборотності поточних активів на рух коштів.

2. Рентабельність продукції, рентабельність продажів. Значення даних показників в аналізі конкурентноздатності продукції.

1. Система показників прибутковості підприємства. Розрахунок і їхня інтерпретація.

2. Структура балансу. Читання зовнішньої звітності. Попередні аналітичні дослідження.

1. Вплив термінів погашення дебіторської заборгованості на зміну купівельної спроможності коштів.

2. Охарактеризувати основні етапи комплексного аналізу фінансово-економічного стану підприємства.

1. Вплив вибору методів оцінки запасів ТМЦ на фінансовий результат.

2. Аналіз ефективності використання майна підприємства. Абсолютні та відносні показники.

4.2 Практична частина містить розрахунок показників фінансової діяльності підприємства на базі методики аналізу, викладеної вище.

5 КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

На основі даних, що представлені у з фінансової звітності підприємства, де працює студент, або інформації приведеної у таблицях А, Б, В (див. Додатки) розрахувати показники ліквідності, фінансовій стійкості, діловій активності і прибутковості, використовуючи методику проведення комплексних аналітичних досліджень, викладену вище. Отримані результати проаналізувати, зробити висновки про поточне фінансове положення аналізованого підприємства, а також спрогнозувати можливі зміни в перспективі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Комплексный экономический анализ предприятия. Под ред. Н.В Войтоловского, А.П.Калининой. – СПб.: Питер, 2010.- 256 с.

2. Баканов М.І., Шеремет А.Д. “Теорія економічного аналізу” – М.: Фінанси і статистика, 2001.

3.Крейніна М.Н. “Фінансовий менеджмент”. – М.: Справа і сервіс, 2001.

4.Ізмайлова К.М. “Фінансовий аналіз”. – К.: МАУП, 2000.

5.Ефремова О.В. Финансовый анализ.- М.: изд-во «Бухгалтерский учет», 2002.- 528 с.

6.Кононенко О., Маханько О. Аналіз фінансової діяльності. - Х.: Фактор, 2006.- 200 с.

7.Экономический анализ: Учебник для вузов / Под ред. Л.Т. Гиляровской – М.: ЮНИТИ –

ДАНА, 2002.- 615 с.

8.В.О. Мец. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємств К.:

„Вища школа”, 2003.

План

1. Історія розвитку музичного виховання

2. Завдання і зміст музичного виховання

1.Протягом усього свого життя людина піддається постійному вихованню та навчанню - від народження і практично до самої смерті. Безперечно, сила цього виховного впливу постійно змінюється в залежності від віку, соціального стану людини, її статусу. Та ті засади, що були закладені у дитячі роки, є найсильнішими і мають найбільший вплив на подальше життя людини.

Сьогодні ми спостерігаємо постійні якісні зміни практично у всіх сферах нашого життя. Безперечно, що ці зміни торкнулися і галузі культури та освіти. Україна невпинно рухається у Європу, вдосконалюючи свою систему освіти. І важливе місце у навчально-виховному процесі займає естетичне виховання підростаючого покоління.

На сучасному етапі свого розвитку вітчизняна педагогіка зіткнулася з певними проблемами та труднощами, що зумовлені факторами нашого сьогоднішнього життя. Та всі ці проблеми можна розв'язати, спираючись на нову філософію освіти, де головною метою є формування високоосвіченої, творчої, духовно збагаченої особистості з високим рівнем національної та естетичної культури.

Проблеми духовного відродження та розвиту людського суспільства вимагають посиленої уваги вчених різних галузей знань, у тому числі й педагогічної науки, до проблеми людини, вивчення потреб і факторів її формування в контексті культури.

На сучасному етапі розвитку нашої країни з об'єктивних причин існує певний брак достатніх матеріальних та духовних передумов для справді гармонійного формування та розвитку особистості. А тому єдиним прийнятним та позитивним виходом з цієї ситуації залишається звернення до так званих вічних моральних та етичних цінностей, що збереглися у глибинній психології та історії нашого народу. А найкоротшим шляхом до них є мистецтво і, зокрема, музика. Саме вона є одним із наймогутніших засобів виховання, який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. Без музики важко переконати людину у тому, що людина та оточуючий її світ прекрасні, а це переконання є основою емоційної, естетичної та моральної культури.

Могутня виховна сила мистецтва була відома завжди й тому використовувалась на всіх етапах розвитку людства. Прогресивні діячі освіти вбачали в мистецтві засіб облагородження особистості, утвердження в ній кращих духовних засад. Видатний педагог В.О. Сухомлинський писав: “Мистецтво - це час і простір, в якому живе краса людського духу. Як гімнастика виправляє тіло, так мистецтво виправляє душу.”

Саме мистецтво забезпечує багатовікову наступність культури, її універсальність, воно вбирає в себе всі досягнення людства, по-своєму трансформуючи та змінюючи їх.

Становлення нової особистості відбувається у загальноосвітній школі. Саме там діти отримують свої перші грунтовні знання, враження, у тому числі і естетичні. А тому значне місце в духовному становленні підростаючого покоління належить вчителям, особливо естетичного циклу, до якого належать і уроки музики. Їхня педагогічна діяльність спрямована на виховання у школярів морально-етичних ідеалів та почуттів, художньо-естетичних смаків. На своїх уроках вчителі музики, естетики, малювання формують морально-піднесене ставлення дитини до навколишнього світу

2. Завдання і зміст музичного виховання

Музичне виховання є частиною естетичного виховання дітей. Музичні образи мають яскраве емоційне забарвлення, вони пробуджують думку, викликають глибокі почуття, дають роботу уяві. Явища життя сприймаються через музику глибше, яскравіше, повніше.

Основним завданням школи у галузі естетичного та музичного виховання є прищеплення дітям любові та інтересу до музики, розвиток їх музичних здібностей та художнього смаку. Найкоротшим та найбільш дієвим шляхом до здійснення цього завдання є активна діяльність самих дітей, їх безпосередня участь у виконанні музики. Але ж діти приходять до школи, не володіючи музичними інструментами, тільки невелика кількість учнів ходять до музичної школи, а тому не всі можуть на уроці виконувати на інструменті музичні твори. Та всі без винятку діти, одні краще, інші трішки гірше, можуть співати, а пісня - це теж музичний твір. Тому хоровий спів -- найдоступніший вид виконання музики -- є основою музичного виховання дітей в школі.

Виконуючи пісню, передаючи її зміст, діти виявляють своє ставлення до того, про що вони співають, а це поглиблює думки і почуття, які викликаються піснею. Спільний спів організовує учнів, сприяє вмінню дружно, узгоджено працювати.

Уроки співу в початковій школі складаються з хорового співу, вивчення музичної грамоти і слухання музики.

Діти вчаться правильно, красиво і виразно співати на один і два голоси, співати з нот і, в доступних даному віці межах, розбиратися в змісті, характері і будові пісні, найпростіших засобах музичної виразності під час прослухування на уроці пісень та інструментальних творів у виконанні учителя або в грамзаписі. А якщо в класі хтось із діток вчиться у музичній школі, то цікавим та корисним є також, щоб такі діти іноді виступали перед своїми однокласниками, виконуючи вивчені ними музичні твори.

Прослухування музики, забираючи незначну частину уроку, є цінним доповненням до хорового співу.

Такий комплекс занять розширить музичний світогляд дітей, розвине їх слух і голос, ознайомить із доступними їх сприйняттю творами. Крім того, на уроках співу діти отримують ряд загальних відомостей про музику, про композиторів, елементарні теоретичні відомості.

Одним з важливих питань є питання про методичне забезпечення учителя музики. Адже нові принципи навчання музиці потребують нових методів. Та вчитель не повинен сліпо шукати в методичних посібниках відповіді на всі питання, які в нього виникали і будуть виникати. Він повинен творчо підходити до осмислення тих чи інших методичних рекомендацій, вибираючи з них найважливіше та найкорисніше для себе. Адже завдання методики - показати вчителеві реальну навчальну програму на уроках з школярами. Методика забезпечує зв'язок з вченими, в яких знаходиться програма, і школярами, які повинні засвоїти зміст цієї програми. Методика - це система загальних принципів і прийомів проведення уроків. А змістовна програма - це необхідна, але недостатня передумова ефективної музично-естетичної виховної роботи у школі. Як сказав Дмитро Кабалевський, “програма - це лише “компас”, що вказує напрям, у якому повинен іти розвиток музичної культури школярів. Безпосереднє здійснення завдань музичного виховання залежить від учителя, рівня його кваліфікації, якості роботи, громадської позиції”.

Нині діюча програма з музики має тематичну побудову: всі теми - це ніби східці, які ведуть учнів до оволодіння музичною культурою. У темах послідовно розкриваються особливості музичної мови, особливості емоційного впливу музики на особистість, багатство і своєрідність її змісту, зв'язок з іншими видами мистецтва - живописом, літературою. Тут велика заслуга належить учителеві. Розвиваючи здібність розуміти мову музики, відчути її виразність, вчитель дає учням необхідні знання, навички, вміння, виховує інтерес до музики, формує естетичні смаки.

Музичне сприйняття розвивається не тільки в процесі слухання музики, а й під час інших видів музичної діяльності. Тому дуже важливо, щоб учні набували навичок і вмінь також під час співу, ритміки, гри на дитячих музичних інструментах, а також в процесі вивчення музичної грамоти, яка допоможе їм краще зрозуміти і виразно виконувати твори. Таким чином інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності, розширюються можливості активного сприймання музики, а це в свою чергу допомагає правильному розв'язанню загальноосвітніх завдань

Література

1. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. –К.: Музична Україна, 1978. – 254 с.

2. Дуброва В. П., Милашевич Е. П. Организация методической работы в дошкольном учреждении. –М.: Новая школа, 1995. – 124 с.

3. Из истории музыкального воспитания: Хрестоматия / Сост. О. А. Апраксина. –М.: Просвещение, 1990. – 207 с.

Дата добавления: 2015-05-24